imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

ВІДДІЛ МУЗИКОЗНАВСТВА ТА ЕТНОМУЗИКОЛОГІЇ

 

Співробітники відділу:

Калениченко Анатолій Павлович — завідувач відділу, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: державна культурна політика, історія України, академічна інструментальна музика, проблеми масової музичної культури, питання музичної культурології, естетики, зокрема напрямів, стилів, течій, музикознавчої методології, музичного фольклору Підгалля, українсько-зарубіжних музичних зв'язків, творчості сучасних українських композиторів і виконавців, спадщини українських музикознавців тощо.

Азарова Антоніна Іванівна — науковий співробітник. Коло наукових досліджень: розвиток музичного слуху (зокрема можливості використання педагогічної системи К. Орфа на національному ґрунті), українська дискографія, жанр думки в українській музиці та її зв'язки із зарубіжними музичними культурами.

Атаманчук Володимир Романович — провідний мистецтвознавець. Коло наукових досліджень: народна музика, транскрипція і нотний набір інструментально-пісенного матеріалу автентичної музики.

Василик Світлана Мирославівна — молодший науковий співробітник. Коло наукових досліджень: західноукраїнська вокально-хорова музика XIX - початку XX століття.

Горбунова Ірина Валеріївна — молодший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства, вчений секретар відділу. Коло наукових досліджень: сміхова музична культура, музична пародія, музична культура Криму.

Єфремова Людмила Олександрівна — провідний науковий співробітник, доктор мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: українська пісенність.

Іваницький Анатолій Іванович — провідний науковий співробітник, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Національної академії наук України. Коло наукових досліджень: історія музичної фольклористики, проблеми логіки музичного мислення, музична педагогіка, ґенеза та розвиток музичної культури.

Костюк Наталя Олександрівна — старший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: історико-культурологічні і стильові проблеми української музичної культури, хорова (особливо богослужбова) творчість, а також тенденції сучасного хорового виконавства.

Кравченко Анастасія Василівна — провідний мистецтвознавець. Коло наукових досліджень: проблеми музичної регіоналістики, музична культура Житомира.

Кузик Валентина Володимирівна — старший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: українська музична культура, зокрема масові жанри; у центрі уваги - постаті братів Д. і Л. Ревуцьких, М. Лисенка, М. Леонтовича, Б. Лятошинського, М. Скорульського, М. Закревського, К. Квітки.

Кушнірук Ольга Панасівна — старший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: стильові процеси в українській музиці XX століття (зокрема імпресіонізм).

Летичевська Оксана Миколаївна — молодший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: хорове виконавство, зокрема творчість Л. Венедиктова.

Немкович Олена Миколаївна — провідний науковий співробітник, доктор мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: проблеми розвитку українського музикознавства, творчість В. Грінченка, оперне виконавство В. Любимової, В. Боришенка, Н. Будовського, Г. Гаркуші, В. Грицюка, А. Кікотя, В. Кочур та ін.

Пономаренко Валентина Миколаївна — молодший науковий співробітник. Коло наукових досліджень: регіоналістика, реконструкція і фольклорне виконавство, транскрибування пісенного фольклору, нотний набір, верстка, редагування нотного і текстового матеріалу.

Прилепа Олеся Петрівна — молодший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: монодія української традиції; Києво-Печерський наспів у монодичній формі кінця XVI-XVIII ст.; поспівкова система церковно-слов'янського Октоїха української традиції.

Сікорська Ірина Михайлівна — старший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: проблеми історії української музики, музичного театру, зокрема опери, оперети, мюзиклу, музичне життя, композиторська творчість.

Хай Михайло Йосипович — провідний науковий співробітник, доктор мистецтвознавства, професор. Коло наукових досліджень: історія та теорія етноінструментознавства, кобзарознавство, методика науково-виконавської реконструкції фольклору.

Шеремета Ірина Василівна — провідний мистецтвознавець. Коло наукових досліджень: українська музична культура 1920 х років.

Щириця Дмитро Олексійович — молодший науковий співробітник, композитор.

 

Відділ етномузикології головний і єдиний в Україні науково-дослідний центр з вивчення актуальних проблем історії й теорії української музичної фольклористики, теорії і практики автентичної музичної традиції та науково-виконавської реконструкції сучасних форм традиційної культури у всіх її виявах та іпостасях, ґрунтовного структурно-типологічного аналізу важливих питань ґенези і розвитку музичного фольклору в контексті ідентифікаційних та інтеграційних процесів світової та європейської художньої культури.

Відділ етномузикології один з провідних науково-освітніх осередків (разом із кафедрами музичної фольклористики НМАУ ім. П. Чайковського та ЛДМА ім. М. Лисенка) з підготовки висококваліфікованих кадрів - етномузикологів, етноінструментознавців та кобзарознавців, виховання аспірантів у галузі етномузикознавства, написання науково-методичних і навчальних посібників та підручників для музичних ВНЗ і училищ. Підготовка кандидатів та докторів наук у галузі етномузикології відбувається шляхом захисту дисертацій на засіданнях Спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій у галузі музичного мистецтва (17.00.03).

Відділ етномузикології було створено в червні 2009 року на основі об'єднання працівників-етномузикологів ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, роззосереджених на той час у різних підрозділах Інституту, а саме: відділу театрознавства, культурології та етномистецтвознавства  д. мист., н. с. С. Грица; д. м., с. М. Хай; м. н. с. К. Чаплик; м. н. с. Д. О. Щириця, аспіранти А. Філатова, О. Вовк; відділу фольклористики - д. мист. А. Іваницький; відділу етнології  мистецтвознавець В. Атаманчук; фонолабораторії  н. с. М. Пилипчак. Таким чином успішно завершилися багаторічні зусилля Дирекції та вчених-етномузикознавців Інституту зі створення наукового підрозділу галузі, що в світовому науковому процесі була гідно представлена такими уславленими іменами, як М. Лисенко, Ф. Колесса, С. Людкевич, Г. Хоткевич, К. Квітка, С. Грица, А. Іваницький та ін. До того етномузикологічна робота в Інституті провадилася С. Грицою у рамках відділу теоретичних проблем художнього розвитку мас, перейменованому в 1989 р. на відділ етномистецтвознавства (1997-1996 рр.), О. Правдюком, А. Іваницьким, А. Гуменюком у відділі фольклористики та ін.

З утворенням нового відділу його роботу очолила видатний учений, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства С. Й. Грица, а з 2011 р.  відомий етноіструментознавець, провідний науковий співробітник, доктор мистецтвознавства М. Й. Хай.

 

За час існування у відділі захищено п'ять кандидатських дисертацій: К. Чаплик (2009, наук. Керівник - С. Грица), В. Чуркіною, Н. Ганудельовою (2011, наук. Керівник - М. Хай), І. Романюк (2012, наук. Керівник - С. Грица), Л. Федоронько (2013, наук. Керівник - М. Хай) та апробовано докторські дисертації Л. Єфремової (2011, наук. консультант - А. Іваницький), Л. Костюковець (2012 р.). У відділі працюють перспективні молоді науковці Д. Щириця та А. Філатова, які помітно заявили про себе під час упорядкування та підготовки до друку фундаментального дослідження останніх років «Українські народні думи» / керівник проекту С. Грица. - К., 2007, а також О. Вовк, який разом з А. Філатовою успішно працює над оцифруванням фонограмархіву Інституту та каталогом оцифрованих записів. Надзвичайно трудомістку й важливу роботу для виконання основної планової теми відділу, а саме транскрибування зразків сольної та ансамблевої інструментальної музики Карпат, Прикарпаття та Наддніпрянщини виконує старший мистецтвознавець В. Р. Атаманчук.

Нині у відділі навчаються аспіранти Л. Алієва, яка досліджує тему «Розвиток музично-фольклористичних досліджень на Східному Поділлі» (науковий керівник М. Й. Хай) та Я. Товкайло, у полі інтересів якої сопілкові практики пастівницьких традицій (науковий керівник - М. Й. Хай).

Упродовж останніх років відділ працює над багатотомним проектом, автором і науковим керівником якого є С. Й. Грица. Це  «Регіонально-жанрова антологія українського музичного фольклору». Упродовж 2010-2012 рр. підготовлено до друку 2 книги першого тому Антології: «Пісенна та інструментальна музика Карпат і Прикарпаття».

До першої книги «Обрядова творчість» увійшло близько 500 пісенних та близько 100 інструментальних творів з коментарями та вступними статтями.

Книжка вміщує розділи за регіонами: Бойківщина, Гуцульщина, Лемківщина, Буковина, Західне Поділля. Всередині розділів фольклор поділений на календарно-обрядовий та родинно-обрядовий фольклор. Автори вступних статей А. І. Іваницький, М. Й. Хай. Матеріали готували: В. Атаманчук, Д. Щириця, В. Пономаренко.

До другої книги «Позаобрядовий пісенний фольклор та інструментальна музика Карпат та Прикарпаття» увійшло близько 500 зразків пісенної творчості та 150  інструментальної музики.

Книжка вміщує розділи за регіонами: Бойківщина, Гуцульщина, Лемківщина, Буковина, Західне Поділля. У межах регіонів матеріал систематизовано за родово-жанровими групами: епіка (балади, історичні пісні, співанки-хроніки, лірницькі пісні); лірика: соціально-побутові (чумацькі, наймитські та заробітчанські, жовнірські, емігрантські, стрілецькі та повстанські), сімейно-побутові пісні та пісні літературного походження; гумористичні.

Автор 2-ї книги І тому С. Й. Грица. Матеріали готували: С. Грица, В. Пономаренко, М. Хай, В. Атаманчук, Д. Щириця, К. Чаплик.

Представлена антологія є першою спробою обґрунтування регіонально-жанрової регламентації фольклору України в історичному та просторовому вимірах.

Розпочато роботу над третім томом Антології «Музичний фольклор Волині та Західного Полісся» у 2-х книгах, над яким інтенсивно працюють усі працівники відділу.

Окрім планових тем, силами відділу випущено в світ збірник наукових статей «Музична україністика: сучасний вимір». Вип. 8. (На пошану члена-кореспондента АМУ, доктора мистецтвознавства, професора Софії Грици). - К., 2013. - 400 с. (2013, редактор-упорядник В. Пономаренко), та низку монографій і збірників, зокрема:

М. Хай «Музично-інструментальна культура українців (фольклорна традиція)». Вид. 2-е, доповнене. - К.; Дрогобич, 2011. - 544 c. нот.;

М. Хай. Українська інструментальна культура традиція усної традиції. К.; Дрогобич, 2011. - 470 с. нот.;

Український обрядовий фольклор західних земель: музична антологія. (Бессарабія, Бойківшина, Буковина, Волинь, Галичина, Гуцульщина, Закарпаття, Лемківщина, Підляшшя, Поділля, Полісся, Покуття, Холмщина) / упоряд. та вступ стаття А. І. Іваницького. - Вінниця: Нова книга, 2012 р. - 624 с.: ноти (36,4 д.. а.);

Грица С. Леся Дичко в житті і творчості. - Дрогобич: Просвіт, 2012. - 272 с.;

Іваницький А. Пісні з родин і хрестин. - Вінниця: Нова книга, 2013. - 456 с. ноти (26,5 у. а.);

Екзистенція лемківських переселенців в умовах сучасної України: монографія / К. М. Чаплик; наук. ред. С. Грица. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. - 240 с. : іл.;

Іваницький А. Польові зошити. Фольклористичні розвідки. Рецензії. - Вінниця : Нова книга, 2014. - 326 с. : іл., нот.;

Пісні українського весілля. Експедиційні записи М. Пилипчак : у 2-х томах. - Т. І. - К., 2014. - 288 с. : іл., фото.

Обрядовий музичний фольклор Середньої Наддніпрянщини. Жанрово-регіональна антологія. Уклав Анатолій Іваницький. - Вінниця: Нова книга, 2015. - 536 с. - нот.

Хай М. Микола Будник і кобзарство. - Львів: видавництво «Астролябія», 2015. - 320 с. (25,93 ум.д.а.).

Грица С. Мелос української народної епіки. - Київ, 2015. - 344 с. - 21,5 д.а.

Готуються до друку нові видання:

Пісні українського весілля: Експедиційні записи Марії Пилипчак. - Т. 2.

Відділ бере активну участь у проведенні науково-практичних конференцій - всеукраїнських, міжнародних музичних та фольклорних фестивалів і конкурсів, серед яких «Розтоки», «Київська Русь», «Країна мрій», «Покуть», «Берегиня», «Червона рута» (фольклорна номінація), «Київська кобзарська Трійця», «Львівська лірницька Покрова», розробляючи концепції та надаючи фахову консультативну допомогу організаторам та учасникам. Науковці відділу як члени міжнародних журі беруть участь у престижних фестивалях та конкурсах, зокрема у Фестивалі ліри та дуди (Німеччина), фестивалях «Червона рута», «Покуть» (Харків), «Берегиня» (Луцьк) та ін.

 

01.02.2016 р.

  

 


 

За період 2002–2006 найважливішими роботами в галузі наукових досліджень відділу музикознавства є випуск 5 тому багатотомної «Історії української музики», а також підготовка до друку 1, 2, 3 томів «Української музичної енциклопедії». Також, у рамках планової теми Українська музика в контексті світової культури: історичні традиції та актуальні проблеми" (2003–2005 рр.) виконано: цикл тематичних розробок «Творчі процеси в українській музиці», низку довідників («Українські диригенти», «Українські академічні та народні музиканти-інструменталісти», «Українські музикознавці», «Українські музичні педагоги», «Українські піаністи», «Українські вокалісти», «Українські музичні організації, установи, заклади»), збірку «Зв'язки музичних культур України та інших країн світу» та ін.

Відділом підготовлено і опубліковано низку тематичних збірок: «Матеріали до українського мистецтвознавства. Пам’яті академіка О. Г. Костюка». – Вип. 2. – К.: ІМФЕ, 2003 (разом із відділом культурології та театрознавства); «Матеріали до українського мистецтвознавства (На пошану А. І. Мухи)». Вип. 3. – К.: ІМФЕ, 2003; «Матеріали до українського мистецтвознавства (М. Леонтович і сучасна освіта та культура)». Вип. 4. – Кам’янець-Подільський, 2003; «Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії». – Вип. 5. – К.: ІМФЕ, 2004 (разом з ін. співробітниками ІМФЕ); «Микола Лисенко та українська композиторська школа». – К., 2004; «Музична україністика: сучасний вимір (На пошану Л. О. Пархоменко)». – К.: ІМФЕ, 2005.

За період 2010–2015 найважливішими роботами в галузі наукових досліджень відділу музикознавства ІМФЕ є наступні: у рамках планової теми «Напрями і тенденції розвитку української музичної культури» вийшло друком: «Українська музична енциклопедія». – Т. 3 (співголови редколегії тому – зав. відділу, к. мист. А. П. Калениченко, с.н.с., к. мист. Н. О. Костюк, пр. н. с., д. мист. О. М. Немкович; заст. голови – с.н.с., к. мист. І. М. Сікорська; відп. секретар тому – м. н. с. С. М. Василик). У рамках планової теми «Українська професійна та етнокультурна: нові ракурси, дослідження. Інтеграція у світовий цивілізаційний процес» підготовлено до друку: Українська музична енциклопедія. Т. 4. (заст. голови редколегії багатотомного видання – зав. відділу, к. мист. А. П. Калениченко; відп. редактор тому – с. н.с., к. мист. І. М. Сікорська; відп. секретар тому – м.н.с. С. М. Василик; члени редколегії тому: м. н. с. С. М. Василик, с. н. с., к. мист. Б. М. Фільц, с. н. с., к. мист. В. В. Кузик).

Також готується до видання нове, 2-ге, перероблене й доповнене видання «Історії української музики» (Заст. гол. редколегії багатотомного видання – зав. відділу, к. мист. А. П. Калениченко), зокрема: 1 Т. (співредактори – к. мист., с.н.с. Б. М. Фільц, к. мист., с.н.с. Ол. Ю. Шевчук Відповідальний секретар – м.н.с. О. М. Летичевська; технічний секретар – м.н.с. к. мист. О. П. Прилепа); 3 Т. (головний редактор – д. мист., пр.н.с. – М. Ю. Ржевська; відповідальний секретар – м.н.с. С. М. Василик); 4 Т. (відп. ред. – пр.н.с., д. мист. О. М. Немкович; відп. секр. – н.с. Т. І. Азарова).

За даний період відділом підготовлено й опубліковано низку тематичних збірок серії  «Музична україністика: сучасний вимір»: Вип. 5. (ред.-упор. к. мист. ст.н.с. В. В. Кузик). – К.: ІМФЕ, 2010; Вип. 6. «Пам’яті доктора мистецтвознавства, професора, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Гордійчука» (ред.-упор. к. мист. с.н.с. Сікорська І. М.). – К.: ІМФЕ, 2011; Вип. 8. «На пошану С. Грици» (ред.-упоряд. м. н. с. В. Пономаренко). – К.: ІМФЕ, 2013; Вип.7.; «Постать Миколи Лисенка в європейському й національному історико-культурному контексті (До 170-річчя від дня народження)» (відп. ред. – с.н.с., к. мист. О. П. Кушнірук, відповідальний і технічний секретар – м.н.с. С. М. Василик). – К.: ІМФЕ, 2014; Вип. 9. «Пам’яті акад. О. Г. Костюка й до 125-річчя від дня народження українського композитора-класика Л. Ревуцького»  (ред.-упор. к. мист. с.н.с. В. В. Кузик). – К.: ІМФЕ, 2014.


Музикознавці відділу брали активну участь в інститутських конференціях, а також були організаторами конференцій («Микола Лисенко і українська композиторська школа. До 160-річчя від дня народження». – Київ, ІМФЕ, квітень 2002; «Шляхи новаторства в українській музиці ХХ ст. До 115-ї річниці від дня народження Л. М. Ревуцького». – Київ, ІМФЕ, березень 2004); круглого столу «В. Д. Довженко в контексті своєї доби. До 100-річчя В. Довженка», вересень 2005; спільного засідання кафедри історії української музики НМАУ і відділу музикознавства ІМФЕ «Пам'яті Шреєр-Ткаченко» (у рамках конференції «Джерела історії української музики» (НМАУ, грудень 2005 р.).

Наукові доповіді на засіданні Вченої Ради ІМФЕ було виголошено А. П. Калениченком («Деякі аспекти значення М. В. Лисенка у світовій музичній культурі», 2012, і «Оркестровки Державного гімну України», 2015), І. М. Сікорською («Творчий доробок М. Загайкевич», 2011, і «Науково-творчий доробок Б. М. Фільц», 2012).

Співробітники відділу мають творчі контакти та плідно співпрацюють із зарубіжними колегами – Р. Савицьким, І. Соневицьким, Т. Булат, М. Коцем, Т. Філенком (США), В. Сидоренко (Канада), Н. Ювченко (Білорусь).

Колектив відділу музикознавства проводить заходи для широкої громадськості, науковці виступають на українському радіо і телебаченні. Зокрема, Немкович О. М. підготувала телефільм «Віра, любов і надії В. Любимової» (2013), а Кузик В. В. – телефільм «Музика і музиканти. Л. Ревуцький» (2014), Калениченко А. П. і Сікорська І. М. – цикли радіопередач, присвячених «Українській музичній енциклопедії».

За активну діяльність по пропаганді творчості велетів української музики братів Д. та Л. Ревуцьких В. В. Кузик була удостоєна Премії ім. М. В. Лисенка (Міністерство культури України, Спілка композиторів України, Всеукраїнська музична спілка, 2002 р.). За вагомий внесок у розвиток української культури Калениченка А. П. було нагороджено орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2009) і почесною грамотою Національної спілки композиторів України (2015).