Наукова Бібліотека

Заснована у 1936 р. як бібліотека Інституту українського фольклору, створеного за постановою Політбюро ЦК КП(б)У від 25 липня 1936 р. та відповідною постановою Президії АН УСРР від 27 липня 1936 р. на базі Етнографічної комісії і кабінету музичної етнографії АН УСРР у 1942 р. -бібліотека Інституту народної творчості і мистецтв АН УРСР, у 1944 p. - бібліотека Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. У 1964 р. - бібліотека Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського АН УРСР. Сучасна назва з 1992 р.

Основна діяльність Інституту в довоєнні роки полягала у збиранні, обробці, зберіганні, вивченні творів усної і пісенної народної творчості. Бібліотека формувалася за рахунок дарів від окремих осіб та надходжень з різних установ України, Росії, а також зібрань ліквідованих установ. Так, до Інституту було передано фольклорні та етнографічні матеріали з Музею антропології та етнології ім. Ф. К. Вовка. Бібліотека Академії наук передала для започаткування бібліотеки ІУФ і рукописного фонду архів та друковані праці П. О. Козицького, М. А.Тутковського, В.В.Пухальського, П. Д. Демуцького, М. В. Лисенка. Важко детальніше відтворити розвиток бібліотеки Інституту українського фольклору, оскільки втрачені облікові книги. Передвоєнні фонди налічували приблизно16 550 кн. од.

На численних книгах того періоду стоїть печатка: "Бібліотека. Інв. №. - Ін-т фольклору УАН". Серед найцінніших книг, які були покладені в основу інститутської бібліотеки, треба назвати: "Полное собрание русских пословиц и поговорок" (СПб., 1822), Кулиш П. "Записки о Южной Руси" (СПб., 1856), Маркевич Н. "Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян" (К., 1860), Афанасьев А. "Поэтические воззрения славян на природу" (М., 1865), Садовников Д. "Загадки русского народа" (СПб., 1876), Веселовский А. Н. "Южнорусские былины" (СПб., 1884), "Жизнь й творчество крестьян Харьковской губернии: Очерки по этнографии края" (X., 1898), Грінченко Б. Д. "Из уст народа: малорусские рассказы, сказки и пр." (Чернигов, 1901), Иванов К. А. "Трубадуры, труверы и минезенгеры" (СПб., 1901), Риман Г. "Музыкальный словарь" (М.; Лейпциг, 1901), Малинка А. Н. "Сборник материалов по малорусскому фольклору" (Чернигов, 1902), Кашкин Н. "Очерк истории русской музыки" (К., 1908), Конощенко А. "Украинские песни с нотами" (Одесса, 1909), Зеленин Д. К. "Описание рукописей ученого архива Императорского географического общества" (Петроград, 1914), Гне-дич П. А. "Материалы по народной словесности Полтавской губернии" (Полтава, 1916), "Украинский народ в его прошлом и настоящем" (Петроград, 1916), Сумцов М. "Вага і краса української народної поезії" (Черкаси, 1917), Квітка,К. "Українські народні мелодії" (К., 1922), Богораз-Тан В. Г. "Распространение культуры на земле: Основы этнокультуры" (М.; Л., 1928), Кримський А. "Розвідки, статті та замітки" (К., 1928) та багато інших; періодичні видання: "Етнографічний вісник" (К., 1927- 1930), "Записки Наукового Товариства ім. Шевченка" (Львів, 1894-1931), "Исторический вестник" (СПб., 1881-1917), "Киевская старина" (К., 1882-1906), "Літературно-науковий вісник" ( Львів, 1898-1917), "Матеріали до українсько-руської етнології" (1899-1929), "Русская старина" (СПб., 1870-1916), "Этнографическое обозрение" (1889-1918) та інші.

Першим завідувачем бібліотеки був Б.Л. Канторович (1936). У 1942-1964 pp. бібліотекою завідувала Л.П. Грінченко. Саме завдяки їй на професійному рівні було закладено фундамент майбутньої бібліотеки з унікальним фондом видань з фольклору, етнографії, мистецтвознавства, започатковано інвентаризацію книжкового фонду (перший запис в інвентарній книзі датується 22 листопада 1944 p.).

Під час другої світової війни бібліотека була евакуйована до м. Уфи. Незважаючи на тяжкі умови, вона працювала. 19-25 серпня 1943 р. Інститут переїхав з Уфи до Москви і з 1 вересня відновив свою роботу на новому місці.

У період перебування у Москві вирішувалося питання про поповнення фонду бібліотеки.

На початок 1945 р. в бібліотеці нараховувалося 15 486 од. (дані за інвентарними книжками). Після повернення до Києва працівники бібліотеки зайнялися впорядкуванням та комплектуванням книжкового фонду. Книги надходили з Бібліотеки АН УРСР, купувалися в магазинах Києва, Москви, Ленінграда, Львова.

До бібліотеки передано колекцію українського музикознавця і фольклориста, заслуженого діяча мистецтв, фундатора національного історичного музикознавства М. О. Грінченка (7000 книг).

З листопада 1959 р. розпочалася робота зі складання бібліографічної картотеки за профілем діяльності Інституту. Ведеться картотека друкованих праць співробітників Інституту. Бібліографічна інформація про нові надходження обмежувалася організацією регулярних виставок нових книг і журналів і усним інформуванням наукових співробітників.

На початку 1960 р. була створена Бібліотечна рада Інституту, яка надавала допомогу працівникам бібліотеки в удосконаленні схем каталогів і картотек, в організації бібліографічної роботи в бібліотеці та комплектуванні.

У 1962 р. нараховувалося 4696 од. іноземної літератури. Бібліотека комплектувалася іноземною літературою з мистецтвознавства, музики, кіно, театру, фольклору та етнографії. В бібліотеці Інституту були організовані каталоги і картотеки іноземної літератури: алфавітний, систематичний, картотека періодики, тематична картотека статей із іноземних журналів та збірників згідно наукових планів Інституту (1960-1962).

З 1960 р. у бібліотеці працює В. О. Ліщенко, в обов'язки якої входить інвентаризація і каталогізація іноземної літератури, а також вітчизняного фонду.

З 1964 по 1972 рік завідувачка бібліотеки - Л. С. Веремієнко. Зростають бібліотечні фонди. На початок 70-х років бібліотека налічувала 59 585 од., а фонд іноземної літератури - 7116 од. Обмінний фонд мав 4341 од. Основу його складали видання Інституту та праці співробітників. Книги надходили через бібколектор, магазини "Академкнига", "Наукова думка". Іноземне комплектування здійснювалося через ЦНБ АН УРСР, а також через магазин "Дружба".

Протягом 1973-1994 pp. завідувачка бібліотеки - Є. Л. Гаврилюк. У цей період було вилучено з основного фонду дублетну літературу і передано до ЦНБ АН УРСР, академічним інститутам: археології, історії України, сходознавства ім. А. Ю. Кримського, літератури ім. Т. Г. Шевченка, філософії, меморіальному музею В. І. Заболотного в Переяславі-Хмельницькому, Львівському університету, а також мистецьким закладам м. Києва. Створювалися постійно діючі тематичні виставки та виставки праць співробітників Інституту. У розробці тематичних планів комплектування брали участь провідні вчені Інституту.

Була організована Головна довідкова картотека (ГДК), створена картотека нових надходжень. У 1974 р. створено систематичний каталог нот за схемою ББК. З 1975 року почалася перебудова систематичного каталогу.

Створено систематичний каталог авторефератів.

У 1976 р. від основного фонду періодики був відокремлений фонд рідкісних періодичних видань.

Співробітниками бібліотеки були О. І. Майстренко (1957-1976), Є. В. Сердюк-Орловська (1950-1960), Т. М. Гливенко (1961), Н. Є. Денісова (1974-1985), О. О. Корнійчук (Роєнко) з 1976, Л. М. Бобровкінова (1978-1979), М. Й. Селехман (1985-1990), С. А. Брона (1991-2003).

У 1988-2004 pp. були підготовлені такі бібліографічні покажчики: "Книги з питань фольклору, етнографії та народного мистецтва за 1986 рік", "Книги з фольклористики, етнографії та питань народного мистецтва за 1987 рік", "Книги з фольклористики, етнографії та питань народного мистецтва за 1988 рік", "Скарби фольклору", "Тетяна Кара-Васильєва. Бібліогр. покажчик", "Бібліографія праць з народознавства".