22 - 25 червня 2017 року в містечку Ґнєвніно, що на півночі Польщі, відбулася чергова щорічна Міжнародна наукова конференція польських народознавців за участю вчених з України, Болгарії, Словаччини. Організатор — загальнопольська наукова структура Польське народознавче товариство (Polskie Towarzystwо Ludoznawcze, PTL).

Конференція мала назву «Регіони і регіоналізм в перспективі культурної антропології». Доповідачі розповіли про те, що дослідження традиційної культури надають важливу допомогу для творення мережі найцікавіших сіл у Польщі загалом і на кашубських землях зокрема. Пленарне засідання було присвячене аналізу наукового і творчного доробку видатного кашубського письменника, автора кашубської граматики, батька кашубської літератури, фольклориста, громадського діяча Флоріана Цейнови (1817-1881).

 Учасники конференції

Далі робота тривала паралельно в трьох секціях: продовження пленарного засідання, фольклористична секція, українознавча секція. Остання була організована вперше в межах щорічних конференцій PTL. Вона мала назву «Культурна спадщина і ідентичність української діаспори в антропологічному контексті». Доповіді були присвячені українознавчому науковому спадку Оскара Кольберга, українській символіці, ремісничій культурі, а також дослідженню національної ідентичності українців, примусово переселених внаслідок операції «Вісла». Серед доповідачів — професор Збігнев Ясєвіч, Ольга Соляр.

На фольклористичній секції «Від міфу до постправди. Фольклор, знання і суспільні процеси», якою керував польський фольклорист, доктор габілітований, проф. Торуньського університету Петр Гроховський (Piotr Grochowski), голова фольклористичної комісії при Польському народознавчому товаристві, виступило вісім доповідачів. Одразу три доповідачі, Катажина Маркол (Katarzyna Marcol), Аґнєжка Пшибила-Думін (Agnieszka Prszbyła-Dumin), Петр Гроховський зосередили увагу на особливостях побутування інтернет-фольклору, зокрема на принципах виникнення і поширення інформації у всесвітній інформаційній мережі. Важливими спільними рисами класичного фольклору і інтернет-фольклору є засаднича відсутність автора, набуття варіативності, апеляція до наперед відомих знань. Науковці показали схеми поширення інтернет-фольклору, ілюструючи свої доповіді не лише матеріалом з інтернету, а й із засобів масової інформації. Типовими рисами таких фольклорних фактів є спрощення правди, щоб світ здавався відомим і зрозумілим; недомовки, коли умовні автори лише кидають певні фрази, з переконанням, що закінчення чи початок додумають майбутні читачі / слухачі; маніпуляція суспільною свідомістю. Учені прагнули з'ясувати джерела виникнення певних тем, показати їх вплив на суспільну поведінку.

Чотири доповіді, зокрема й моя, були присвячені усноісторичним оповідям. У поле дослідницької уваги фольклористів потрапили розповіді про події після Другої світової війни на півночі Польщі, про особливості формування регіональної свідомості на теренах Нижньої Сілезії, про польсько-кавказьку битву зі спільним ворогом у загонах Імама Шаміра, про розповіді українських і польських переселенців із зони затоплення внаслідок будівництва ГЕС.

Популярний на теренах Польщі туризм в межах своєї країни активізує появу і відродження святкування Дня села. Місцеві носії традиційної культури, працівники культурної галузі на підставі автентичних фольклорних і етнографічних даних, залучаючи авторську фантазію і орієнтацію на потенційного відвідувача, відроджують, реставрують, а часто й вигадують нові атракційні форми для приваблення гостей. Одна доповідь була присвячена динаміці й прагматиці таких святкувань. Заочну участь у роботі фольклористичної секції взяла завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, к.ф.н. Леся Вахніна.

Наступного дня робота тривала в чотирьох секціях: «Картографування постмодернізму в польській соціально-культуній антропології», «Ентузіасти, колекціонери і дослідники народного строю», «Регіон: Азія. Сучасні культурно-суспільні виклики у сучасній Азії», «Музеєзнавча секція PTL». Науковці обговорили проблеми різних підходів до об'єктів дослідження в антропології, етнології, етнографії; зв'язки народознавчих дисциплін і політичних процесів; засадничі зміни в побутуванні традиційної культури.

Крім роботи на секціях та участі в щорічному зальнопольському з'їзді делегатів Польського народознавчого товариства, дослідники та музейні працівники мали змогу познайомитися з матеріальною і духовною культурою кашубського краю. Організатори подбали про екскурсії тереном, відвідання музеїв і туристичних маршрутів. Із програмою конференції можна ознайомитися на сайті PTL: http://ptl.info.pl.

Старший науковий співробітник
відділу української та зарубіжної фольклористики,
кандидат філологічних наук
Ірина Мирославівна Коваль-Фучило