imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

| Надрукувати |

Чорне море та Причорномор'я як контактна зона цивілізацій та культур
(ІХ Дриновські читання)

 

22-23 листопада 2018 р. у Харкові в межах проведення ІХ Дриновських читань відбулася Міжнародна наукова конференція «Чорне море та Причорномор'я як контактна зона цивілізацій та культур», у якій взяли участь співробітники Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Організаторами цього актуального наукового заходу виступили авторитетні національні та зарубіжні освітні та наукові центри, у першу чергу Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (далі - ХНУ), зокрема історичний факультет із Центром болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова, а також харківський Центр досліджень міжетнічних відносин у Східній Європі; історичний факультет Запорізького національного університету, факультет історії та філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (НДІ європейської інтеграції та регіональних досліджень). Зарубіжними партнерами та співорганізаторами конференції були Інститут балканістики з Центром фракології та Інститут історичних досліджень Болгарської академії наук, а також Інститут українських студій університету Альберти (Канада), який надав фінансову підтримку та сприяв проведенню важливого наукового зібрання. У роботі наукового форуму, крім українських науковців, учасниками були представники з Болгарії, Бельгії, Греції, Грузії, Канади, Македонії, Молдови, Польщі, Росії, Румунії. Робочі мови конференції - українська, болгарська, англійська, російська. 

Пленарне засідання, що проходило в урочистій залі засідань ученої ради ХНУ, відкрив ректор університету, доктор соціологічних наук, професор, академік НАН України В. Бакіров, який наголосив на міжнародному значенні традиції проведення Дриновських читань та зауважив, що невипадково цьогорічні заходи, що відбуваються з нагоди відзначення 180-ої річниці з дня народження Марина Дринова - видатного українського та болгарського історика-славіста, філолога та етнографа, в працях якого по-новому було висвітлено, зокрема, історію слов'яно-візантійських відносин у Х ст., присвячено проблемам, пов'язаним з Чорним морем та Причорномор'ям. Про роль Марина Дринова в історії України та Болгарії йшлося у вітальному слові Голови Болгарської академії наук, академіка Ю. Ревальського, який підкреслив, що українські колеги, зокрема директор Центру болгарстики та балканських досліджень імені М. Дринова кандидат історичних наук С. Страшнюк цьогоріч взяв участь у заходах на відзначення ювілею вченого у його рідному місті Панагюріште (Болгарія). Учасників конференції привітав директор Програми сучасних українських студій Інституту українських студій університету Альберти (Канада), доктор історичних наік, професор В. Кравченко, який зазначив актуальність проблем чорноморської проблематики у контексті сучасних міжнародних відносив та викликів.

Роботу пленарного засідання було продовжено доповідями: М. Домановської (Харків, Україна) «Трикутник візантійсько-болгарсько-руського конфлікту в Західному Причорномор'ї Х ст. в інтерпретації Марина Дринова»; Б. Георгієва (Шумен, Болгарія) «Стратегічне бачення Чорноморського регіону в політиці болгарських урядів (1885-1915 рр.)»; О. Микитенко (Київ, Україна) «"Чорне море" як модель інтеркультурної комунікації у фокусі досліджень сучасної болгарської етнології».

Відбулася також презентація ряду цікавих видань історико-культурологічної проблематики: «Схід - Захід. Історико-культурний збірник» (EAST / WEST JOURNAL. The Scholarly Journal for History and Culture). Харків-Едмонтон, 1998-2018; «Чорноморська минувшина». Науковий часопис відділу історії козацтва на Півдні України НДІ козацтва Інституту історії України НАН України. Одеса-Київ, 2006-2018; «Дриновський збірник / Дриновски сборник». Щорічник Болгарської академії наук та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Харків-Софія, 2007-2018; Софронов-Дринов В. «Марин Дринов - семейная летопись к 180-летию со дня рождения». Воронеж, 2018.

Секційна робота відбувалася за напрямами: «Понт Евксинський: Античне Причорномор'я та світ варварів» (Секція 1); «Чорноморський вимір Візантійської ойкумени» (Секція 2); «Чорне море - "внутрішнє озеро" Османської імперії?» (Секція 3); «На вістрі "Східного питання": Чорне море та протоки в Європейській політиці останньої третини ХVІІІ - початку ХХ ст.» (Секція 4); «"Коротке" ХХ ст.: зміна геополітичної парадигми та міждержавні відносини у чорноморському регіоні упродовж 1914-1991 рр.» (Секція 5); «ОЧЕС та регіональна підсистема міжнародних відносин в умовах ерозії та краху Ялтинсько-Потсдамського порядку» (Секція 6). Широкі хронологічні межі та проблематика, яку було винесено для обговорення, дозволили залучити фахівців різних спеціальностей - істориків, археологів, етнологів, фольклористів, соціологів, політологів тощо.

Другий день конференції відзначився проведенням у конференц-залі харківського Прем'єр-палацу «круглого столу» на актуальну тему: «Проблеми регіональної безпеки та інтеграції в умовах глобалізації: від концепції "Міжмор'я" ХХ ст. до проекту "Тримор'я" ХХІ ст.» (модератори: доктор політичних наук А. Круглашов та доктор історичних наук В. Кравченко). Було виголошено доповіді (українською та англійською мовами): «Ідея регіонального співробітництва в Центрально-Східній Європі в українській суспільно-політичній думці: історичні проекти та їх актуальне значення» (А. Круглашов, Чернівці, Україна); «The idea of "Intermarium" in fereign policy discourse of Ukrainian and Polish elites» (О. Полегкий, Антверпен, Бельгія); «Trimarium Initiative - the 12 ЕU Eastern Flank Countries Infrastructural Integration» (П. Журавський вель Граєвський, Лодзь, Польща); «Main Threats and challenges before the Black Sea Union and Baltic Regions and Perspectives of Interregional cooperation» (Н. Чітадзе, Тбілісі, Грузія); «How to solve Ukraine's, Moldova's and Georgia's security dilemma? The idea of post-Soviet intermarium coalition» (А. Умланд, К. Федоренко, Київ, Україна). Жвава дискусія та зацікавлення, які супроводжували виступи, засвідчили важливість всебічного наукового дослідження та експертного обговорення питань, пов'язаних з проблемами регіональної безпеки та європейського співробітництва, наголосили на ролі політичних та економічних аспектів міжнародного діалогу в сучасних умовах. Матеріали конференції та «круглого столу» увійдуть до чергового тому Дриновського збірника.

 

Оксана Микитенко
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук