imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

| Надрукувати |

Конференція «Обмін знанням в академічних культурах через міграції всередині та між Європою та Чорноморським регіоном (до Першої світової війни та за її наслідками)»

(Скоп'є, 11-12 січня 2019 р.)

 

Сніг у Македонії - явище досить незвичне. Відтак наш транзитний рейс до Скоп'є з Стамбула (прямих рейсів із Києва немає) було затримано майже на три години - у Македонії сніжило, і столичний аеропорт «Александр Македонський» літаки не приймав. Нарешті посадкову смугу було розчищено, - і ось ми у Скоп'є. Першою людиною, котра зустріла нас в аеропорту, був п. Костянтин Куценко - консул з питань культури Посольства України у Республіці Македонія, якому висловлюємо щиру вдячність за увагу і допомогу. Користуючись нагодою, висловлюємо подяку відомому славісту і колишньому співробітнику Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнолгії ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ), а сьогодні Надзвичайному і Повноважному Послу України у Республіці Македонія п. Наталі Задорожнюк.

11-12 січня 2019 р. у Македонській академії наук і мистецтв (Скоп'є, Р. Македонія) відбулася міжнародна наукова конференція «Обмін знанням в академічних культурах через міграції всередині та між Європою та Чорноморським регіоном (до Першої світової війни та за її наслідками)».

 

 

Організатором конференції, проведеної в межах міжнародного наукового проекту «Обмін знанням та академічні культури гуманітаристики: Європа та Чорноморський регіон: кінець ХVІІІ - ХХІ ст.», що фінансується з боку Європейської програми «Горизонт» (2020), був Інститут національної історії (директор професор, доктор Драгі Гйоргієв). Керівником проекту є відомий історик професор, доктор Карл Казер, який представляє Інститут з історії Південно-Східної Європи (Грац, Австрія). Участь у конференції взяли науковці з Австрії, Азербайджану, Грузії, Македонії, Молдови, Росії, Румунії, Туреччини, України, - представники як університетської, так і академічної науки.

 

Відкриття конференції, головують Біляна Ристовська-Йосифовська, Домінік Гутмеїр

 

До участі у роботі конференції було запрошено славістів - співробітників відділу української та за рубіжної фольклористики ІМФЕ, які не є учасниками проекту, зокрема, провідний науковий співробітник, доктор філологічних наук О. Микитенко.

Про міжнародний проект з проблем вивчення Чорноморського регіону («Обмін знанням та академічні культури у галузі гуманітаристики: Європа та Чорноморський регіон, кінець ХVІІІ - ХХІ ст.») розповіла на засіданні вченої ради ІМФЕ під час свого перебування у Києві у лютому 2018 р., його учасник - відомий історик, філософ та етнолог, завідувачка відділу балканознавства Інституту національної історії (Скоп'є, Македонія), професор, доктор Біляна Ристовська-Йосифовська.

Вона підкреслила необхідність комплексного і міждисциплінарного аналізу зазначеної проблеми як складової у вивченні культурної історії та національної пам'яті, проблеми міграцій та національної ідентичності, у чому ми змогли переконатися під час проведення конференції у Скоп'є. Актуальність винесеної на обговорення теми полягає у дослідженні стану науково-культурного та мистецького розвитку та обміну знанням через міграції, зокрема завдяки інтелігенції (діячі науки, освіти, мистецтва) у країнах Чорноморського регіону та у Європі напередодні, під час та після Першої світової війни. Хоча вивчення Чорноморського регіону та науковий обмін було розпочато ще наприкінці ХVІІІ ст., саме Перша світова війна кардинальним чином змінила геополітичний ландшафт Європи та регіону та зумовила значний міграційний процес. Крім того, розпад Османської імперії і вихід із її кордонів ряду держав пришвидшили інституалізацію науково-культурних осередків, що було пов'язано із прагненнями до національної незалежності та нагальними завданнями національно-культурного розвитку.

Конференція проходила в режимі дводенних пленарних засідань, упродовж яких відбулося шість панелей, а також було заслухано дві ключові доповіді. У перший день роботи тематику було визначено проблемою «Балкани і Кавказ як перехрестя міграцій та обмін знанням», що стало темою 1-ї панелі. Вона проходила під головуванням О.О. Микитенко (Київ, Україна) і була представлена доповідями, які висвітлювали мовну ситуацію та мовну політику на Кавказі в контексті міграційних процесів наприкінці 19 - початку 20-го ст.; окреслювали специфіку розвитку тюркології в Азербайджані наприкінці Першої світової війни; визначали місце видатних особистостей у галузі науки і культури на прикладі видатного архітектора Османської імперії Теодора Макріді.

 

Доповідає Наргіз Ахундова, головують Іоаніс Григоріадіс, Оксана Микитенко

 

Відбулася презентація видань: «Європа та Чорноморський регіон. Історія раннього наукового взаємообміну (1750-1850)»; «Становлення македонського наукового знання та інституційного будівництва (19 - початок 20-го ст.)». 2-у панель було присвячено академічній еліті в екзилі та її ролі у національному освітньому та інституційному будівництві. Прозвучали доповіді: М. Ангелової (Благоєвград, Болгарія) «Російське сходознавство в екзилі: Володимир Мінорський (1877-1966)»; О. Микитенко (Київ, Україна) «До історії українознавчих етнологічних досліджень кримських болгар: Олександр Музиченко»; К. Футкарадзе та Т. Футкарадзе (Батумі, Грузія) «Зарубіжна картвелогія в контексті академічного наукового обміну», Б. Ристовської-Йосіфовської (Скоп'є, Македонія) «Македонська академічна культура у межах руху інтелігенції в Європі та у Чорноморському регіоні (до Першої світової війни та за її результатами)».

 

Доповідає Оксана Микитенко, головують Мілена Ангелова, Кетеван Футкарадзе, Ставріс Парастатов

 

3-я панель порушувала питання, пов'язані з міграцією студентів та науковими досягненнями у зазначений період. Було виголошено доповіді: «Наукова міграція студентів та науковців з Російської імперії до європейських університетів у 19-му - на початку 20-го ст.: культурні та історичні аспекти» (А. Кондрашева, С. Парастатов, П'ятигорськ, Росія), «Перші кроки університетської освіти в Азербайджані» (М. Младенова, Благоєвград, Болгарія), «Музиканти-професіонали та їх роль в організації музичного життя у Македонії» (Н. Діденко, Скоп'є, Македонія).

Другий день конференції розпочався головною доповіддю представника Спілки кінематографістів Македонії. У доповіді «Брати Манакі та Велика війна» А. Чупоський докладно зупинився на перших кроках македонської документалістики. Було показано відновлені архівні кадри перших документальних фільмів періоду Першої світової війни на Балканах. Тематику 4-ї панелі визначила проблема «Подорожі та Чорноморський регіон». Було заслухано доповіді, присвячені етнографічним описам, нотаткам, які було зроблено письменниками, науковцями і митцями під час експедицій наприкінці 19 - початку 20-го ст.: М. Лорія (Батумі, Грузія), М. Піскова (Благоєвград, Болгарія), В. Янев (Скоп'є,Македонія). Завдяки фото- та кіно фіксаціям (зокрема у Грузії) було збережено важливі раритетні етнографічні записи того часу. У межах 5-ї панелі прозвучали доповіді з питань гендерної проблематики. Жінка як митець, як науковець, як організатор освіти та громадський діяч - такими були аспекти цікавих доповідей, які представили К. Попова (Благоєвград, Софія), К.-Ф. Добре (Бухарест, Румунія), Т. Ширадзе (Батумі, Грузія). 6-у панель - «Рух інтелігенції до Першої світової війни» було представлено доповідями В. Колесник (Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Україна) «Система освіти у німецьких та болгарських поселеннях Північного Причорномор'я наприкінці 19 - на початку 20-го ст.» та І. Багірової (НАН Азербайджану, Баку) «Азербайджанська інтелігенція та національний рух у довоєнний період».

Завдяки гостинності наших македонських колег учасники конференції здійснили поїздку до м. Охрид та с. Вевчани, де стали свідками щорічного традиційного фольклорного фестивалю - яскравого карнавального дійства «Василиця».

 

Біляно Ристовська-Йосифовська та Оксана Микитенко

 

      

Фольклорний фестиваль «Василиця» у с. Вевчани

 

   

Фольклорний фестиваль «Василиця» у с. Вевчани

 

Зауважимо, що у межах зазначеного проекту раніше вже відбулися конференції у ряді країн, зокрема, у Болгарії та Грузії. Наступна конференція має відбутися у вересні цього року в Одесі (Україна).

 

Оксана Микитенко
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук