imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

| Надрукувати |

Зустріч із Петко Христовим

 

10 травня 2019 р. відбувалася важлива для наукової і культурної громадськості подія: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) проводив зустріч з одним із знаних дослідників-славістів, доктором габілітованим Петко Христовим, директором Інституту етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської Академії наук, з яким співробітників нашого Інституту, а також із Дриновським центром у Харкові, пов'язують як особисті приязні стосунки, так і багаторічна плідна співпраця у контексті спільних славістичних студій. 

Варто одразу зауважити, що візит п. Христова проходив у межах функціонування українсько-болгарського проекту «Культурна спадщина та національна ідентичність (Динаміка соціокультурних процесів у сучасних суспільствах Болгарії та України)», учасниками якого є як представники болгарської наукової спільноти, переважно співробітники Інституту етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської Академії наук, так і співробітники ІМФЕ, переважно фахівці-славісти з відділу української та зарубіжної фольклористики.

Головуючою на урочистому засіданні вченої ради, де було виголошено доповідь п. Петко Христова, була директор нашого закладу, академік Г.А. Скрипник, яка у вступній частині засідання виступила із вітальним словом, в якому висловила сподівання на подальшу співпрацю з Інститутом етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм, що його очолює п. Петко Христов, окреслила наступні важливі кроки на шляху нашої культурної взаємодії у контексті тих викликів, з якими стикається сучасна славістична наука.

 

Виступ директора ІМФЕ, академіка НАН України Г.А. Скрипник

 

Зауважимо, що Петко Христов, як слушно зауважила головуюча, є відомим знавцем із болгаристики, зокрема і болгарської культури в Україні, дослідником матеріальної і нематеріальної спадщини в Болгарії та за її межами, переважно у країнах слов'янського ареалу, а також науковцем, у колі дослідницької уваги якого перебуває широкий спектр питань конструювання ідентичності як в контексті історичної минувшини, так і сучасних міграційних процесів.

Петро Христов, враховуючи, що у засіданні брали участь не лише фольклористи, а також і мистецтвознавці й етнологи, виголосив дуже цікаву і ґрунтовну доповідь, яку присвятив проблемі стану гуманітарної науки в Болгарії. Тема є дуже актуальною у контексті тих реалій із життя сучасної гуманітарної науки в українському суспільстві, свідком яких ми є, наголос у доповіді було зроблено на таких ключових проблемах, як місце сучасної болгарської гуманітарної науки серед інших галузей, функціонування болгарських наукових інституцій на сьогодні, специфіка побутування болгарської гуманітарної науки у її взаємодії у форматі наукових проектів із країнами ЄС, проблеми фінансування гуманітаристики в Болгарії та багато інших. У доповіді Петко Христов відзначив високий рівень інтересу до української гуманітарної науки в Болгарії.

 

Виступ директора Інституту етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської Академії наук, доктора Петко Христова

 

Історію ж болгарської гуманітарної науки він відстежує від 80-х років минулого століття. З 90-х років відзначає появу етнології і антропології в БАН. Серед показових сучасних тенденцій виділяє перехід наукових центрів з академічних установ до вишів; масштабне об'єднання наукових інституцій і центрів за профілем діяльності. Одним з важливих, але ж і суперечливих, завдань сьогодення на ниві гуманітаристики визначає перехід наукових видань до системи Scopus.

П. Петко Христов серед позитивних тенденцій відзначає появу наукових проектів з питань еміграції й імміграції, а також національних меншин, що фінансуються болгарською державою.

Доповідачеві після завершення виступу поставили цілу низку питань, зокрема, чи існує при Болгарській академії наук Центр болгаристики, а також , чи є дослідження в галузі болгарського іконознавства, а якщо так, то чи простежують спільні для українців і болгар підходи у цій галузі (д.н., відомий болгарист, мистецтвознавець Д.В. Степовик). П. Петко Христов зазначив, що існує Асоціація болгаристів в Софійському університеті, а також центр при Болгарській академії наук, який, щоправда, не виявляє значної активності через недостатнє фінансування і невелику кількість співробітників. Більш активними, на думку Петко Христова, є болгарські центри в Харкові й Києві.

 

Питання доповідачеві ставить провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор мистецтвознавства Д.В. Степовик

 

Професор В.К. Борисенко спитала про інтеграцію національних меншин у болгарське середовище, зокрема, наскільки меншини зацікавлені у вивченні болгарської мови, проводячи паралелі з українським соціумом, а також питання функціонування гагаузької мови. Професор Христов зауважив, що є більш і менш інтегровані у болгарське середовище меншини, серед найменш інтегрованих виділив ромів, зокрема кілька їхніх мовних груп, до яких важко знайти уніфікований підхід. Рідні мови представники меншин вивчають у недільних школах.

 

Питання доповідачеві ставить завідувач відділу архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів ІМФЕ, доктор історичних наук В.К. Борисенко

 

Провідний науковий співробітник Г.Б. Бондаренко поцікавилася проблемами функціонування політики декомунізації у відділі етнології соціалізму і постсоціалізму Інституту етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської Академії наук. П. Петко Христов визначив процес декомунізації як практично завершений, події доби соціалізму для нової генерації є вже своєрідною екзотикою.

 

Питання доповідачеві ставить провідний науковий співробітник ІМФЕ, кандидат історичних наук Г.Б. Бондаренко

 

Академік НАМ України Т.В. Кара-Васильєва висловила зацікавлення станом традиційного болгарського мистецтва у сучасну глобалізаційну добу. П. Петко Христов зауважив, що традиційне народне мистецтво перебуває у стані занепаду, проте зусиллями наукових інституцій цього профілю посилюється увага до цієї проблеми. Цікаві питання сформулювали також інші науковці, зокрема проф. Михайло Хай.

 

Питання доповідачеві ставить завідувач відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв ІМФЕ, доктор мистецтвознавства Т.В. Кара-Васильєва

 

Питання доповідачеві ставить провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор мистецтвознавства М.Й. Хай

 

Насамкінець академік Г.А. Скрипник запропонувала подальшу співпрацю у профільних галузях нашого Інституту і БАН, обговорювалися окремі локальні шляхи взаємодії, зокрема проведення спільної конференції, пов'язаної з питаннями взаємин болгар і українців у гуманітарній сфері.

Наукова дискусія продовжилася у відділі української та зарубіжної фольклористики, де учасники проекту п. Петко Христов, завідувач відділу Л.К. Вахніна, провідний науковий співробітник, доктор філологічних наук О.О. Микитенко і старший науковий співробітник, кандидат філологічних наук М.Ю. Карацуба обговорили деталі роботи проекту на найближчий час.

За кілька днів після візиту до Києва п. Петко Христов вирушив до Дриновського центру в м. Харкові.


Мирослава Карацуба
старший науковий співробітник,
кандидат філологічних наук