imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

| Надрукувати |

XІХ Кирило-Мефодіївські читання

 

15 травня 2019 р. у Центрі болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (далі - НХУ) відбулися XІХ Кирило-Мефодіївські читання на тему «Наукова школа в гуманітаристиці: критерії, традиції, взаємовпливи». Співорганізаторами заходу крім університету та інших харківських закладів були Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) та Інститут етнології та фольклористики з етнографічним музеєм БАН.

У конференції взяли участь дослідники з вищих шкіл, наукових осередків України та Болгарії. З привітальним словом виступили: голова оргкомітету, завідувач кафедри нової та новітньої історії ХНУ ім. В.Н Каразіна професор М. Станчев та заступник голови, директор згадуваного Центру, доцент С. Страшнюк, які розповіли про діяльність Центру, наголосили на важливості тематики пропонованої конференції. Хочемо також підтвердити, що згадувана тематика є справді злободенною і дозволяє ознайомитися з досягненнями різних царин гуманітаристики, розглянути спадкоємність їхніх традицій і розвій у сучасності, розширити міждисциплінарні студії, історіографічні напрацювання.

На конференції виступили представники кількох теренів знань. Чи не найбільше доповідей прозвучало з філологічних наук, зокрема мовознавства, де різні школи в різних країнах мають давно складену традицію, чому й було присвячено перше засідання. Так, жваву дискусію про критерії визначення наукової школи у лінгвістиці (що ж вважати науковою школою?) викликала доповідь доцента Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди С. Вакуленка «Школи як термін в історії мовознавства та його поточна девальвація». У наступних доповідях йшлося про значення школи Вільгельма фон Гумбольта з проекцією на мовні проблеми сучасності (доповідь А. Євграфової, Суми), про терміни «потебніанства» та «неопотебніанства» в гуманітаристиці (О. Черемська, Харків), про формування мовної особистості в епоху глобалізації й негативні тенденції, що спостерігаються у мові масової культури, ЗМІ тощо (виступ В. Сухенко, Харків). Славістичним школам і напрямам присвятили свої виступи С. Страшнюк («Чи існує харківська школа історичної славістики?») та Н. Ковальчук зі Львова, яка окреслила наповнення термінів славістика, панславізм, пост-славізм тощо. Про атеїстичні і релігійні підходи до вивчення феноменів релігії йшлося у виступі викладача ХНУ П. Єремеєва.

Друге засідання конференції охопило головно доповіді з історії та етнології. Природно, що зі славістики домінувала болгарська проблематика, назвімо тут виступ директора Інституту етнології та фольклористики з етнографічним музеєм БАН П. Христова (спільно з А. Якімовою) про часопис «Сборник за народни умиротворения», доповідь Г. Георгієва та Є. Воденічар з Софії про дослідження етнокультури Бессарабії та ін. Відомо, що вищеозначений Інститут та його директор уже багато років час поспіль підтримує активу співпрацю як з Києвом, так і Харковом, тривають спільні проекти, конференції, експедиції.

 

Друге засідання роботи XІХ Кирило-Мефодіївських читань

 

Провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор філологічних наук Л. Мушкетик оприявнила свої спостереження над сучасним етапом розвою угорської етнологічної науки, зосібна підготовкою та публікацією синтетичних праць, енциклопедій і покажчиків.

 

Провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор філологічних наук Л. Мушкетик та директор Інституту етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм БАН, доктор Петко Христов

 

Прозвучали й виступи історіографічного спрямування, а саме О. Богдашиної (Харків) «Роль комунікативних практик В.Б. Антоновича у формуванні власної історичної школи (кінець 70-х-80-і роки)» та Ю. Кисельової з ХНУ «Значення комунікативних шкіл для розвитку історіографічних студій у Харківському університеті ім. В.Н. Каразіна».

Питання викладацької праці стали темою доповідей С. Лімана з Харкова «Традиції історичної полоністики в Університеті Святого Володимира: вивчення зовнішньої політики середньовічної Польщі» та В. Чепіженка з Одеси, який розповів про роботу кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Варто зазначити, що кожна доповідь викликала запитання і активно обговорювалася учасниками, що, вочевидь, є традицію на подібних заходах і свідчить про високий рівень наукової роботи самого Центру і гуманітаріїв ХНУ загалом.

Виголошені доповіді заплановано оприявнити у спільному виданні Болгарської академії наук та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

 

Леся Мушкетик
член-кореспондент НАН України,
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук