imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

| Надрукувати |

Конференція з дослідження народної пісенної творчості
(Вільнюс, 20-24 травня 2019 р.)

 

20-24 травня 2019 р. у Вільнюсі (Литва) відбулася 49-а міжнародна баладна конференція на тему «Людські стосунки у піснях та через пісні: значення та контексти», яку було організовано Інститутом литовської літератури і фольклору та Kомісією з народної творчості (Kommission für Volksdichtung).

 

     

 

Варто зауважити, що 35-а міжнародна баладна конференція відбулася у 2005 р. у Києві в Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ), матеріали якої було опубліковано у збірнику «35 Міжнародна баладна конференція SIEF. Доповіді та матеріали. 35th International ballad conference sief. Papers and material» (головний редактор - акад. Г.Скрипник, упорядники Л.Вахніна, І.Головаха, Київ, 2009):

http://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1771

Цього року на обговорення було винесено одну з провідних тем у фольклорі, зокрема у жанрах народної пісенності, - людські стосунки, їх відображення у пісенній творчості, а також роль народної пісні у взаєминах між людьми - на рівні родини, локальної громади, етнічної спільноти тощо. Пісня та співоча культура, виховне значення яких є загальновизнане, справедливо вважаються одними з найбільш важливих консолідуючих чинників, дієвих у формуванні та збереження ідентичності, залучення людини до певного етнокультурного середовища, зокрема традиційного. Аспект аналізу усієї парадигми людських стосунків у фольклорному тексті враховує різноманітні комунікативні моделі, котрі включають обрядові та ситуативні, гендерні та вікові форми, визначені часом та певною етнокультурною традицією, а також їх трансформацію, що зумовлює актуальність теми - у вимірі від індивідуального до колективного, у традиційній культурі та сучасному середовищі - як предмету фольклористичних досліджень.

Участь у конференції взяли понад сорок науковців - фольклористів, етнологів, музикознавців з Європи, Азії, Америки. Крім науковців Литви, які представляли Інститут литовської літератури і фольклору, Інститут литовської мови, Литовську академію музики і театру, Вільнюський університет, були доповідачі з Естонії (Університет та Естонський літературний музей, Тарту), Латвії (Інститут літератури, фольклору та мистецтва Ризького університету), Албанії (Університет ім. Александра Моісіу, Дюрреш), Великої Британії (Лондон, Ельфістонський інститут Абердинського університету, Шотландія; Кардифський університет, Уельс), Італії (Університет у Кальярі, Сардинія), Косового (Інститут албанології, Приштина), Німеччини (Університет у Майнцу; Центр народної культури та музики Фрайбурзького університету), Польщі (Інститут музикознавства Варшавського університету), Португалії (Університет Лісабону), Росії (С.-Петербурзька державна консерваторія; Державний Астраханський науково-методичний центр народної культури), Угорщини (Університет у Печу), України (ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, Київ; Національна музична академія України ім. М.В. Лисенка, Львів), Словенії (Інститут етномузикознавства Науково-дослідного центру при Словенській академії наук і мистецтв, Любляна), Фінляндії (Університети Східної Фінляндії та Вааса), Франції (Каен-Нормандський університет, Каен), США (Каліфорнійський університет, м. Санта Барбара; Лос-Анджелоський коледж), Японії (Університет у Айчі).

Пленарне засідання, яке проходило у старовинному палаці, в якому знаходяться зал засідань та бібліотека Інститут литовської літератури і фольклору, відкрилось спільним виконанням старовинної литовської пісні «Ласкаво просимо, дорогі гості, до нас на гостину», яку традиційно співали на знак гостинності, і яка стала своєрідним «гімном» конференції; її переклад англійською мовою було роздано всім присутнім. Офіційними мовами конференції були англійська, французька та німецька мови, хоча більшість доповідей було виголошено англійською. (Загалом Інститут литовської літератури і фольклору, окрім палацу, має ще 2 будинки, розташовані поруч. Все це подарунок литовських меценатів- шанувальників рідної культури.).

Прозвучали привітання від директора Інституту литовської літератури і фольклору др. Аушри Мартішіуте-Лінартене та заступника директора цього ж інституту др. Ліни Бугієне. Сердечно вітав колег Президент Комісії з вивчення народних пісень та балад др. Томас Мак-Кін, директор Елфінстонського Інституту Абердинського уніерситету (Шотландія). Адже згадана Комісія є співорганізатором конференції. Темою пленарного і першого сесійного засідань було суспільне значення та консолідуюча роль народної пісні та співу, зокрема хорового, значення народних пісень у національно-визвольному русі, перші міські співочі гурти. Доповіді представили: др. Айне Рамонаіте (Вільнюс, Литва) «Об'єднуюча сила пісень: дослідження першого міського фольклорного гурту у Литві»; др. Юргіта Усайтіте (Вільнюс, Литва) «Пісня періоду литовського національного відновлення: ставлення суспільства до усної традиції»; др. Давид Аткінсон (Лондон, Англія) «Людські стосунки, суспільство та ідеологія в англійських баладах ХVІІІ ст., що належать до хорового виконання»; др. Томас Мак-Кін (Абердін, Шотліндія) «Споглядаючи балади крізь покоління».

 

Завідувач відділу народної пісні Інституту литовської літератури і фольклору др. Юргіта Усайтіте (в центрі) з українськими колегами

 

Побутування пісенного твору у традиційному двомовному середовищі, соціо-комунікативні пріоритети білінгвів як носіїв певної традиції, зокрема співу, стало предметом уваги у доповідях: др. Марієти Піск (Любляна, Словенія) «(Фольклорний) спів мовою іншого?»; др. Екхарда Джона (Фрайбург, Німеччина) «Двомовні пісні як поле дослідження»; др. Марієтки Голеж-Каучич (Любляна, Словенія) «Спів іншого: спів двома мовами як переключення/зміна коду»; др. Марії Клобчар (Любляна, Словенія) «Культурні виміри мовної селекції у практиці співу».

Окремий блок доповідей складали доповіді, присвячені індивідуальному виконавству або локальним традиціям співу. Ці питання на конкретному матеріалі розглянули: др. Варса Закарієне (Вільнюс, Литва) «Передумови для спільного виконання: жіноча етнографічна група с. Линежеріс»; др. Зігфрід Рувертс (Майнц, Німеччина) «Хроніка давніх пісень та історій: жінки-співці у шотландських пограничних громадах Анкрума та Лонгньютона у Роксбургширі»; др. Модеста Ліугайте-Черняускієне (Вільнюс, Литва) «Спів на пограниччі: Кристина Леікаускієне».

 

Доповідь Модести Ліугайте-Черняускієне

 

До цього ж блоку відносимо доповіді др. Лариси Лукашенко (Львів, Україна) «Музична культура Підляшшя: асиміляція - трансформація - зміна»; др. Ері Ікави (Айчі, Японія) «Сірий Селкі на островах Оркни: час, місце та привід для історії»; др. Теанг Терона (Тарту, Естонія) «Розуміючи культурну універсальність карибської народної музики - короткий огляд». Наголос на комунікативній функції співу, як у традиційній культурі, так і в сучасному урбаністичному середовищі, зробили др. Анастасія Някрасава (Варшава, Польща) «Пісні вегетаріанців: сучасні контексти виконання традиційних пісень у місті» та др. Марі Сарв (Тарту, Естонія) «Я, ти та моє старе пальто: комунікативні дії в естонських піснях-рунах»; асп. Олена Серко (Львів, Україна) «Музична комунікація як контактний спосіб у с. Клинці (Рівненської області)».

Серед традиційних обрядових жанрів фольклору особливу увагу доповідачів - етнологів, музикознавців, фольклористів, привернули поховальні голосіння. На матеріалі різних етнофольклорних традицій було розглянуто цілий спектр актуальних питань, пов'язаних з прагматикою плачів, обрядовими функціями та соціально-комунікативними особливостями, а також поетикою та музичним оформленням жанру. Доповіді представили: др. Інга Королькова (С.-Петербург, Російська Федерація) «Обрядові голосіння як особлива форма жіночої комунікації»; асп. Рікка Патрікайнен (Йоенсуу, Фінляндія) «Спів для мертвих чи для живих? - Поховальні пісні та плачі як комунікативна практика у сільській Греції»; др. Оксана Микитенко (Київ, Україна) «Моє яблучко відкотилося: поетичні особливості поховальних голосінь за дітьми в українській та південнослов'янській фольклорній традиціях».

 

Виступ Оксани Микитенко

 

Трансформацію обрядових форм фольклорного тексту, якому у сучасних умовах також надаються певні магічні конотації, зокрема у лікувальній практиці чи при побажанні довголіття, розглянули др. Кармен Салазар Сікроф (Лос-Анжелос, США) «Черепи та скелети: святкування мексиканського Дня мертвих з погляду поезії та пісень»; др. Аушра Жічкієне (Вільнюс, Литва) «Зичимо тобі довгих років життя: пісні та їх виконання на ювілеях літніх людей (литовський досвід)»; др. Мішель Тіта (Тарту, Естонія) «Лікувальна музика та пісні у Північній Італії: випадок тарантизму (‘шаленого епідемічного танцю'».

Мотиви народних балад аналізували завідувач відділу української та зарубіжної фольклористи ІМФЕ Лариса Вахніна (Київ, Україна) «Жіночі характери в українських баладах: мотив перетворення»; др. Арбнора Душі (Приштина, Косово) «Мотив зустрічі брата і сестри: значення та контексти всередині національної культури»; др. Ана-Марія Морао (Лісабон, Португалія) «Стосунки між братами і сестрами у португальських версіях пан-іспанської балади Делгадінга».

Дитячий та молодіжний пісенний фольклор розглянули у своїх виступах др. Ліна Саарло (Тарту, Естонія) «З приводу контекстуалізації дитячого фольклору»; др. Броне Студзієне (Вільнюс, Литва) «Деякі підходи стосовно литовських talalinės (народних куплетів): приховані пісні»; др. Делія Датіло (Кальярі, Італія) «Простір та можливості: соціальна динаміка молоді у давнину у Південній Італії - між коханням, втратою, страхом та іншими сентиментами».

Емоційну сферу фольклору - від ідилічної картини у традиційних піснях, суму за батьківщиною в емігрантських і до тематики злочину у тюремних новотворах або мотивів гендерного насильства у баладах про сімейні стосунки - було представлено у доповідях: др. Юрги Садаускієне (Вільнюс, Литва) «Ідилічні сімейні стосунки у традиційних литовських піснях»; др. Аушти Накієне та др. Рути Жарскієне (Вільнюс, Литва) «Емоційні зв'язки з батьківщиною у народних піснях литовців у США»; др. Ендрю Роуза (Печ, Угорщина) «(Брови)побиті подружжя: родинна жорстокість»; др. Марії Герера-Собек (Санта-Барбара, США) «Злочин та кара у Корридо: розбиті серця та розбиті стосунки у мексиканських баладах тюремної тематики».

 

Виступ др. Аушти Накієне та др. Рути Жарскієне

 

Суспільні відносини у народних баладах та інших пісенних жанрах привернули увагу др. Олімбі Велай (Дюрреш, Албанія) «Рапо Хекалі - борець проти турків: стосунки у повстанських піснях»; др. Єлена Шишкіна (Астрахань, Російська Федерація) «Соціальні відносини персонажів у баладах німців Поволжя: традиція та еволюція»; др. Байба Крогземе-Мозгорда (Рига, Латвія) «Соціальні класи у латвійських народних піснях: зміна контексту презентації народних пісень у виданнях ХХ ст.». Соціальна та робітнича тематика народної пісенності була темою також останнього засідання, присвяченого давнім англійським та уельським пісням - др. Джеральд Портер (Ваас, Фінляндія) «Пісні про виробництво заліза в центральних графствах Англії»; др. Е. Вайн Джеймс (Кардіф, Уельс) «Робітничі та заздоровні пісні у Гламоргані (графство Уельсу) ХІХ ст.», а також пісням протесту «жовтих жилетів» у сучасній Франції: др. Ева Джуілорел (Каен, Франція) «Пісні руху «жовтих жилетів».

 

Виступ Джеральда Портера

 

На заключному засіданні українські науковці ІМФЕ О.Микитенко та Л.Вахніна презентували видання А.Ю.Греймаса «Про богів та людей», яке 2018 р. вийшло в українському перекладі у Видавничому домі «Києво-Могилянська академія» (автор вступного слова та науковий редактор Л.Вахніна). До бібліотеки Інституту литовської літератури та фольклору українські науковці передали також нові видання Інституту. Для українських науковців було надзвичайно важливо ознайомитися з литовським досвідом вчених-гуманітаристів, адже в Литві фольклористика та етнологія належать до державотворчих наук, які користуються відповідним пріоритетом.

 

Виступ Оксани Микитенко та Лариси Вахніної на презентації

 

Головуючі на заключному засіданні др. Томас Мак-Кін та др. Девід Аткінсон

 

Лариса Вахніна передає видання А.Ю.Греймаса «Про богів та людей» до бібліотеки Інституту литовської літератури та фольклору

 

Виконання литовських народних пісень

 

Вже стало традиційним в кожній країні, де відбуваються міжнародні баладні конференції, складати баладу на честь міста їх проведення. Такий твір цього разу було присвячено Вільнюсу, автором її став Ендрю Роуз. Балада прозвучала у виконанні автора та англійських та шотландських учасників під час товариської зустрічі, на якій традиційно виконувалися народні пісні та балади різних країн світу.

 

Виконання балади автором др. Ендрю Роузом

 

Після заключного засідання для учасників конференції було організовано цікаву екскурсійну програму до Етнографічної садиби сільського туризму, де вони власноруч навчилися майстерності випікання литовського традиційного хліба, а також ознайомилися з об'єктами матеріальної культурної спадщини Литви, відвідали також Тракайський замок.

 

Учасники конференції в етнографічному музеї

 

Лариса Вахніна та Оксана Микитенко біля Тракайського замку

 

Конференція «Людські стосунки у піснях та через пісні: значення та контексти» довела, що міждисциплінарне та комплексне дослідження фольклору, зокрема жанрів пісенної творчості, сьогодні є одним із пріоритетних напрямів сучасної світової науки, у центрі уваги якої була і залишається Людина.

 

Учасники конференції біля історичного будинку Інституту литовської літератури і фольклору

 

Матеріали конференції буде надруковано у збірнику Інституту литовської літератури і фольклору Tautosakos Darbai (Folklore Studies).

 

Оксана Микитенко
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук
Лариса Вахніна
завідувач відділу української
та зарубіжної фольклористики,
кандидат філологічних наук