imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

| Надрукувати |

УКРАЇНСЬКО-УГОРСЬКИЙ МІЖАКАДЕМІЧНИЙ ПРОЕКТ

 

24-27 вересня 2019 р. у рамках міжнародного співробітництва, реалізації українсько-угорського міжакадемічного проекту під назвою «Українсько-угорське порубіжжя: питання національної ідентифікації, міжетнічних взаємовідносин і культурної спадщини» (2019-2021)» у Будапешті (Угорщина) перебувала провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ), доктор філологічних наук Леся Мушкетик. 24 та 27 вересня вона відвідала Інститут етнографічних досліджень Центру гуманітаристики Угорської академії наук, де провела наукові консультації по виконанню проекту з директором Інституту доктором наук Балажем Балоґом та іншими співробітниками - Каталін Югас, Аготою Ішпан, Золтаном Мадяром та ін., ознайомилася з новими працями Інституту. 24 вересня Л. Мушкетик побувала на книжковій презентації, що тривала у Бібліотеці та Інформаційному центрі Угорської академії наук. Презентували дві книги, перша під назвою «Збірка казок родини Араня» (упорядники М. Домокош, Ю. Гуйаш та ін., Будапешт, 2018).

 

Збірка казок родини Аранів

 

До книги увійшли матеріали віднайденого оригіналу текстів казок, зібраних родиною Аранів, членами якої окрім інших були відомі особистості: поет Янош Арань та його син письменник та фольклорист Ласло Арань, які також збирали фольклор і залучали його до своїх творів. До книги увійшли й казки з уже оприявнених збірок Л. Араня, художні твори письменників, а також розлогі коментарі та пояснення, інші відомості, дотичні до тематики. Матеріали конференції, що була присвячена одній з граней діяльності найвідомішого угорського поета ХІХ ст. Яноша Араня, і відбулася раніше під назвою «Інтерпретація, вплив, майбутнє: Янош Арань і уснопоетична творчість» увійшли до щорічника Інституту етнографічних досліджень під назвою «Ethno-lore» (головний редактор Б.Балоґ, 2018). На презентації виступили: Балаж Балоґ, завідувачка відділу фольклору Аґнеш Семеркені та завідувач кафедри історико-філологічного факультету Будапештського університету літературознавець Мартон Сіладі. Семеркені, зокрема, ознайомила присутніх з тематикою доповідей, які прозвучали на конференції.

25 вересня у Головному будинку УАН відбулася святкова конференція з нагоди 130-річчя заснування Угорського етнографічного товариства. Угорське етнографічне товариство є одним із найдавніших у Європі, у його організації брали участь етнографи, фольклористи, представники інших наук і мистецтв, зокрема літературознавці, мовознавці, історики, географи, антропологи. Своє завдання Товариство вбачало у «вивченні народів, які населяють сучасну та історичну Угорщину, а також у підтримці братерських відносин між народами шляхом їх взаємопізнання», у стимулюванні польових та наукових досліджень фольклору різних етнічних спільнот. Упродовж своєї багаторічної діяльності Товариство виступало ініціатором проведення різноманітних заходів, конференцій, нарад, польової роботи, досліджень та публікації багатьох фольклорних та етнографічних матеріалів і студій. Воно переживало різні періоди, як занепаду, так і розквіту. У наш час Товариство отримало більшу автономію, воно має велику підтримку від Угорської академії наук та Угорського Парламенту. У недалекому минулому цей осередок очолювали такі знані вчені як академіки Дюла Ортутаї, Ласло Коша, Аттіла Паладі-Ковач, нині Головою Угорського етнографічного товариства є відомий етнограф, музеєзнавець, фахівець з історичної та регіональної етнографії, проблем ведення господарства доктор історичних наук Шандор Бодо. Ще 1890 р. вперше побачив світ друкований орган Товариства «Етнографія» (Ethnographia), який продовжує виходити й зараз, так само, як і видання «Етнографічні вісті» (Néprajzi Hírek), де висвітлюють основні новини етнографічного життя Товариства. Серед присутніх був головний редактор «Етнографії», доктор історичних наук, відомий етнолог Дюла Віґа та його заступниця Каталін Югас, колишній директор Інституту етнографічних досліджень доктор філологічних наук Мігай Гоппал, нинішній директор Балаж Балоґ, інші відомі етнологи, історики, фольклористи з різних наукових та навчальних закладів та осередків Угорщини.

Урочисте засідання розпочалося о 14-00. Привітання присутнім виголосили академік, голова Відділення мови і літератури УАН Андраш Кертес та Шандор Бодо. Далі прозвучали доповіді: академіка Аттіли Паладі-Ковача : «Суспільна місія Угорського етнографічного товариства, його наукові цілі (в історичному аспекті)», у якій той простежив історію Товариства, його основні завдання у різні періоди та значення для науки і культури Угорщини.

 

Член-кореспондент НАН України Л. Мушкетик та академік УАН А. Паладі-Ковач

 

Паладі-Ковач згадав також проведення у кінці ХХ - на початку ХХІ століття резонансних для Європи конференцій під назвою «Міжнародні етнографічні конференції з дослідження національних спільнот» (м. Бекешчаба), одним з організаторів та ініціаторів яких було Угорське етнографічне товариство, і в яких брали участь і українські вчені з ІМФЕ. Далі взяв слово академік Ласло Коша, його виступ називався «Голови Угорського етнографічного товариства». Крім цікавих подробиць з різних періодів діяльності Товариства, Коша включив до доповіді власні спогади про керування осередком, своїх колег та ін. Про «Сучасну діяльність Товариства, його плани» розповів Шандор Бодо, «Зв'язок Угорського етнографічного товариства та Будапештського етнографічного музею» у своєму виступі з'ясував директор музею, доктор історичних наук Ласло Кемечі.

Далі прозвучало три доповіді під загальною рубрикою: Значення діяльності Угорського етнографічного товариства з погляду угорської діаспори за кордоном, це виступи почесних зарубіжних членів Товариства Ґабріелли Шуберт з Єни (Німеччина), Лесі Мушкетик (Україна) та Ференца Пожоня з Клужа (Румунія). Л. Мушкетик розповіла про українсько-угорське міжакадемічне співробітництво на терені етнології.

Під загальною назвою: Етнологічна наука, зв'язки Товариства з суспільними науками виголосили свої виступи представники інших наук: директор Угорського національного музею, почесний член товариства археолог Іштван Фодор; академік, почесний член Товариства географ Карой Кочіш; історик права, почесний голова Угорської ректорської конференції доктор наук Барна Мезеї. У заключному слові Шандор Бодо підсумував результати конференції і подякував присутнім за участь. Матеріали конференції заплановано опублікувати в одному з періодичних видань Товариства.

 

Леся Мушкетик
член-кореспондент НАН України,
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук