imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

| Надрукувати |

Міжнародна конференція
«Творча спадщина у творенні сучасного фольклорного дизайну»:
нагода міжакадемічної співпраці між НАНУ та УАН

 

З 15 жовтня по 16 жовтня 2020 р. зусиллями науковців відділу історичної етнографії Інституту етнології Центру дослідження гуманітаристики Угорської академії наук (Будапешт, Угорщина) в режимі он-лайн спілкування було проведено Міжнародну конференцію «Творча спадщина у творенні сучасного фольклорного дизайну».

 

 

Конференція була присвячена обговоренню низки проблем розвитку сучасного дизайну в руслі зв'язків з національними традиційними культурами. Організатори наукової дискусії заявили про потребу розробки нових критеріїв зарахування продукції сучасних традиційних ремесел та професійної індустрії дизайну до творів, що презентують національні культури. До обговорення заохочувались питання категоризації з одного боку традицій майстрів, а з іншого боку новітніх підходів дизайнерів, які отримали професійну освіту у сфері моди та ужиткового мистецтва. Отже, оргкомітет запропонував учасникам конференції поділитись специфікою етнокультурного дискурсу, який характерний для висвітлення явищ фольклорного дизайну/ремесла в їхніх країнах.

У перший день роботи конференції було представлено такі доповіді: Агнеш Фюлеміле «Представництво і репрезентативність - культурна пам'ять, самоідентичність та спадщина народного мистецтва в динаміці змін» (Будапешт, Інституту етнології Центру дослідження гуманітаристики Угорської академії наук); Бояна Рогель Шкафар «Народне мистецтво у наші дні» (Любляна, Словенський етнографічний музей); Ванда Іллес «Найкращі практики Будинку угорської спадщини» (Будапешт, Будинок угорської спадщини); Аве Матсін «Вивчення народного ремесла на університетському рівні: на прикладі Університет Тарту в м. Вільянді, Естонія» (Університет Тарту, Академія культури Вільянді); Анет Карлсон «Традиційні жіночі рукоділля: навчання, практика та розвиток у сьогоденні Латвії» (Рига, Латвійський університет); Мадіс Ренну, Андрес Ройгас, Лії Арасте «Ремісник шукає притулку: нова периферія Громади та традиційні ремесла» (Університет Тарту, Академія культури Вільянді); Джудіт Фаркас «Відродження ремесел в екоселах» (Університет Печа, Угорщина); Арнольд Тотх «Нематеріальна культурна спадщина в Угорщині - нові перспективи живих традицій» (Мішкольс, Музей Отто Германа, Угорщина); Златіна Богданова «Творча спадщина в творчості креативних індустрій "Район Капана" у Пловдиві» (Софія, Етнографічний музей).

16 жовтня були представлені такі виступи-презентації: Бенс Амент-Ковач «Парадокс прикладного народного мистецтва. Творець емблем як конструкція кооперативного народного мистецтва» (Будапешт, Інститут етнографії); Фрузіна Чех «Відродження автентичних, оригінальних та справжніх традиційних ремесел та народного мистецтва» (Будапешт, Інститут етнографії); Олійник Марина «Академічне вивчення одягової етнокультури та сучасне виготовлення одягу: практики співпраці в Україні)» (Київ, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України); Каталін Юхас «Етномода: деякі аспекти класифікації на угорських прикладах» (Будапешт, Інститут етнології); Людмила Алябьєва «Мадам Бурда, або мода в гардеробі пізньої радянської ери» (Москва, Національний дослідницький університет «Вища школа економіки»); Єва Клекот «Етнодизайн та сувеніри «Folk Star»: досвід Польщі у використанні "народного мистецтва" у ХХІ столітті» (Варшава, Варшавський університет); Інес Сіріка «Сучасний латвійський дизайн у симбіозі з місцевими ремісничими традиціями» (Ріга, Латвійська академія мистецтв); Єва Лієпіна «Спадщина керамічної промисловості» (Рига, Латвійський етнографічний музей під відкритим небом); Егге Едуссаар-Харак «Компоненти сучасного ремесла - досвід одного майстра» (Університет Тарту, Академія культури Вільянді).

 

Учасники конференції

 

Проведений науковий аналіз типових проблем, які актуальні в сьогоденні, дозволив окреслити типологічні риси розвитку дизайну в народному/традиційному/фольклорному/етнічному стилях в сучасних глобалізованих культурах.

 

Марина Олійник
науковий співробітник,
кандидат історичних наук