Міжнародна наукова конференція
«Максим Рильський як учений та організатор науки»
(присвячена 125-річчю від дня народження)

28 грудня 2020 р. з ранкового пленарного засідання стартувала Міжнародна наукова конференція «Максим Рильський як учений та організатор науки», приурочена до 125 річниці від дня народження поета й науковця. Програма конференції передбачає роботу кількох тематичних блоків доповідей, присвячених різним аспектам діяльності М. Рильського.

На відкритті конференції із привітальним словом виступили організатори і шановані гості заходу, зокрема директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М.Т. Рильського академік Г.А. Скрипник, яка згодом доповнила його залученням поетичних виступів визначних українських поетів про М. Рильського протягом півгодинної перерви між пленарними засіданнями; керівник Фонду Максима Рильського «Троянди й виноград», спадкоємець поета Максим Рильський, а також директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського В.Л. Колесник; доцент кафедри теорії і історії мистецтв Харківської державної академії дизайну і мистецтв, кандидат історичних наук В.А. Сушко.

Основний масив наукових доповідей було представлено у виступах учасників із темами, заявленими на двох пленарних засіданнях, тоді конференція продовжувала свою діяльність у заочному форматі, програма конференції доступна за посиланням:

http://etnolog.org.ua

Із текстами виступів учасників заочної форми можна буде ознайомитися у збірнику наукових праць, який буде опубліковано.

Під час перерви учасники конференції мали змогу ознайомитися із матеріалами відео-галереї портретів М.Т. Рильського з альбому, підготовленого співробітниками Інституту.

Перегляд альбому «Максим Рильський у спогадах, працях та портретах (до 125 річчя від дня народження)» доступний за посиланням:

http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2019/rylskyi.pdf

Привітальні виступи скерували увагу доповідачів і слухачів на значенні творчості М.Т. Рильського в українській культурі ХХ ст., її відгомонах у різних мистецьких напрямках у столітті ХХІ, а також на творчих контактах М. Рильського із його визначними сучасниками.

Різні аспекти спадщини М. Рильського перебували у фокусі уваги знаних доповідачів першого пленарного засідання, робота якого тривала у першій половині дня. Так, професор КНУ ім. Тараса Шевченка М.В. Стріха звернувся до вельми актуальної на сьогодні теми українізації опери у світлі діяльності М. Т. Рильського, оперні переклади якого є гідними, аби звучати зі сцени сучасних українських театрів. Доповідач заохочував співробітників ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАНУ (далі - ІМФЕ) до всебічного аналізу цієї проблеми.

Праця М.Т. Рильського, видана майже 80 років тому, важлива для розуміння ключових віх української історії, присвячена темі стародавнього Києва, виступала об'єктом уваги проф. кафедри україністики Варшавського університету п. Валентини Соболь.

Провідний співробітник ІМФЕ, доктор мистецтвознавства Л.П. Корній звернулася до теми впливу творчого середовища на формування яскравої особистості на прикладі представників родини Рильських - Тадея і Максима - і знакового українського композитора М. Лисенка. Слід відзначити цю доповідь як таку, що висвітлює спадкоємність традицій українського мистецтва. У певному аспекті суголосною із цією темою була й доповідь доцента Поліського університету (м. Житомир), який визначив як показову рису творчої вдачі Максима Рильського у контексті його родоводу спадкоємність любові до українського народу. Тезу було проілюстровано на прикладах із репрезентованих доповідачем ґрунтовних збірників статей і спогадів, серед них найяскравіший - «У світлі слави Рильських».

Завідувач відділу української і зарубіжної фольклористики ІМФЕ, кандидата філологічних наук, професор Л.К. Вахніна у своїй доповіді звернулася до однієї з базових проблем сучасної славістики - значення наукової діяльності М.Т. Рильського як одного з фундаторів української славістичної науки, організатора і учасника міжнародних з'їздів славістів.

Виступ відділу української і зарубіжної фольклористики ІМФЕ, кандидата філологічних наук, професора Л.К. Вахніної

Важливою складовою засідання виступає звернення доповідачів до важливого питання - особистих, творчих і наукових контактів М.Т. Рильського з вітчизняними діячами культури і науки. Так, особисті і творчі контакти М. Рильського із визначними науковцями доби, зокрема визначним літературознавцем О. Білецьким, були темою виступу провідного наукового співробітника ІМФЕ, доктора філологічних наук Т.П. Рудої. Дружні взаємини корифеїв української культури зі сфер поетичного і музичного слова М. Рильського, Дмитра й Левка Ревуцьких постають в усій повноті у ґрунтовній доповіді фахівця-музикознавця, старшого наукового співробітника ІМФЕ, кандидата мистецтвознавства В.В Кузик. Суголосся геніїв М. Рильського і О. Довженка опиняється у центрі уваги виступу визначного українського кінознавця, старшого наукового співробітника ІМФЕ, С.В.Тримбача. Доповідач звертається до фактів, пов'язаних із знайомством письменників, що відбулося понад сто років тому, аналізує значення заяв на захист О. Довженка з боку М. Рильського, участь М. Рильського у дискусії стосовно виходу фільму «Поема про море» тощо.

До проблеми спадкоємності і близькості наукових традицій звертається провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор філологічних наук О.О. Микитенко, простежуючи шляхи української лексикології та проблем наукового перекладу на яскравих прикладах наукових шкіл, пов'язаних із постатями М.Т. Рильського, Л.А.Булаховського і Й.А. Багмута.

На питання: чи можна інтерпретувати фільм через наратив, дає відповідь п. А.Ю. Ганжа, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України, кандидат філологічних наук звертаючись до ґрунтовного аналізу змісту і передісторії створення фільму, де представлено творчу постать М.Рильського, - «Poeta Maximus» (2008).

«Максим Рильський у відлуннях дискурсів Голосіївського парку» - у такий спосіб прозвучав творчий геній поета у світлі бачення М.Й. Хая, провідного наукового співробітника ІМФЕ, доктора мистецтвознавства. Голосієво як місцевість-колиска, своєрідна захисна аура цієї місцевості і споруди на вулиці Грушевського (приміщення ІМФЕ НАНУ), органічно пов'язана із родиною Рильського, погляд сучасних діячів культури на творчу постать М. Рильського як «латентного дисидента» (термін запропонований у виступі) - основні творчі напрямки-тези доповідача.

Друга частина пленарного засідання розпочалася після перерви о 14.00 із доповіді професора КНУ імені Тараса Шевченка М.К. Наєнка, присвяченої участі М. Рильського як свідка у сфабрикованій справі Спілки визволення України, де планувалося засудження 45 учасників. Доповідач детально описує свідчення М. Рильського, його оцінку діяльності учасників справи - неокласиків, фігурантів «Ланки» і «ВАПЛІТЕ».

Звернення до творчої постаті Максима Рильського згідно концепції висвітлення особистості на сторінках «Української музичної енциклопедії», підготовленої співробітниками ІМФЕ, стає об'єктом уваги яскравої доповідачки, старшого наукового співробітника, кандидата мистецтвознавства І.М. Сікорської. Своєрідним тематичним продовженням цієї доповіді був виступ професора ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (Івано-Франківськ), доктора мистецтвознавства Г.В. Карась, яка звернулася до солоспівів композиторів (детально увагу приділено музичним зразкам «Марія», «На білу гречку впали роси», «Моряк»), представників української діаспори, підготовлених на базі текстів М.Т. Рильського.

Постать М. Рильського як перекладача з сербської народної поезії виступає у руслі дослідницької уваги старшого наукового співробітника ІМФЕ М.Ю. Карацуби, доповідачка охарактеризувала художні переклади Рильським сербської народної поезії як досконале відтворення оригіналу в максимальному наближенні до нього щодо стилю, жанру, характеру образності, навіть при певних, неминучих перестановках - шляхом компенсації образу.

Природа і пам'ятки культури у життєтворчості М. Т. Рильського постають як «територія свободи» у ґрунтовній, прекрасно ілюстрованій слайдами доповіді старшого наукового співробітника ІМФЕ, кандидата сторичних наук Л.Г. Босої.

Науковий співробітник ІМФЕ, кандидат мистецтвознавства О.М. Летичевська звернулася до історії листа М. Рильського з особистого архіву актриси Н. Гебдовської. Свою доповідь авторка ілюструвала фотографіями, слайдами архівних документів.

Духовні пошуки та аксіологія М. Т. Рильського опинилися у фокусі дослідницької уваги харківських гостей з Академії неперервної освіти, доповідачі: доцент кафедри виховання й розвитку особистості, кандидат мистецтвознавства В.Г. Чуркіна, старший викладач кафедри виховання й розвитку особистості кандидат педагогічних наук Г.Л. Вороніна.

Християнська тематика (тема прощення, образ сонця-світла, образ Богоматері, образ гордині, образ воскресіння тощо) у поезії митця виступала об'єктом уваги молодшого наукового співробітника ІМФЕ, кандидата мистецтвознавства О.П. Прилепи.

Наукова співробітниця ІМФЕ, кандидат мистецтвознавства І.М. Лісняк звертається до кобзарської тематики у творчості М. Рильського, аналізує думовий епос у світлі зацікавлень М. Рильського.

М.Т. Рильський і функціонування часопису «Народна творчість та етнографія» - тема останнього виступу другого пленарного засідання, виголошена С.М. Василик, молодшим науковим співробітником ІМФЕ НАНУ.

Зауважимо, що робота секційних засідань проходила дуже плідно, було виголошено чимало доповідей, значення яких для розуміння творчого феномену постаті М. Рильського не варто применшувати. У конференції взяло участь чимало знаних науковців-рильськознавців, чиї доповіді збагатили науковий арсенал ІМФЕ НАНУ.

Хотілося відзначити високий науковий рівень конференції, висловити подяку її організаторам і найкращі побажання творчих успіхів її численним учасникам як в Україні, так і за її межами у прийдешньому році.

Мирослава Карацуба
старший науковий співробітник,
кандидат філологічних наук