imfe.jpg
  English
.
.
.

Шановні користувачі!

 

Звертаємо увагу, що вся інформація сайта є інтелектуальною власністю Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Користувачі можуть послуговуватися матеріалами сайта з пізнавальними чи науковими цілями (за умови посилання на інтернет-ресурс Інституту). Забороняється копіювання, тиражування (на паперових чи електронних носіях) та розміщення матеріалів на приватних сайтах з комерційною або іншою метою. Користувачі-порушники цього застереження нестимуть відповідальність згідно із чинним законодавством.

 

Монографії

 

20212020,2019,2018,2017,2016,2015,2014,2013,2012,2011,

2010,2009,2008,2007,2006,2005,2004,2003,2002,2000

 

 

 Павлюк Т. С. Мистецтво бальної хореографії: історії та тенденції розвитку. Київ: Видавництво «Довіра», 2020, 292 с.

ISBN 978-966-02-9393-9

Монографія присвячена історичним, історіографічним і теоретичним аспектам дослідження бального танцю. Здійснено структурно-функціональний аналіз бальної хореографії, як підсистеми культури, виявлено особливості розвитку цього виду мистецтва в різних історичних умовах. Проаналізовано специфіку сучасної бальної хореографії в Україні та інших країнах світу.

Видання адресовано широкому колу читачів - професіоналів, аматорів, поціновувачів бальної хореографії. Матеріали дослідження можуть бути корисними для підготовки викладачів навчальних закладів, балетмейстерів, керівників колективів бального танцю, а також для подальших досліджень теорії і практики бальної хореографії.

 


Стріха М. Максим Рильський - перекладач оперних лібрето: літературний, мистецький, націєтворчий виміри / [відп. ред. В. Кузик] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2020. 128 с.

ISBN 978-966-02-9218-5

У виданні вперше досліджено постать Максима Рильського як перекладача текстів лібрето для «українізованої» в 1926 році Київської опери. Цей аналіз проведено на тлі широкої панорами тенденцій світового оперного виконавства з одного боку, і складних, часто трагічних суспільно-політичних процесів, які відбувалися в тодішній Радянській Україні - з другого. З використанням великої кількості архівних та літературних джерел зроблено спробу встановити датування оперних перекладів Максима Рильського, окремо проаналізувати ті випадки, де підпис поета було поставлено в афішах театру під текстами, які насправді належали іншим авторам (репресованим або тим, які емігрували) з метою порятунку їхніх текстів для української сцени. Реконструйовано творчу манеру Рильського - оперного перекладача. Показано, що перекладання текстів для опери було для Максима Рильського виразним націєтворчим проєктом, що мав на меті піднести суспільний статус української мови й української культури. Проаналізовано можливості для актуалізації цієї частини творчої спадщини поета в наш час.

Завантажити


Хай М. Микола Будник і кобзарство. 2-ге оновлене та доповнене / М. Хай ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського - Львів : Видавництво «Астролябія», 2020. 380 с. (30,79 обл.-вид. арк.). Тираж 500 при.

ISBN 978-617-664-117-9

Книга представляє зацікавленому читачеви унікальний новітній погляд на феномен і проблематику одного з найунікальніших явищ української традиційної культури - кобзарства і лірництва. Крізь призму світобачення леґендарного панотця-цехмайстра Київського кобзарського цеху Миколи Будника та власних спостережень й експериментів, в процесі багаторічного спілкування та активної співпраці з майстром, автор доходить важливих висновків про історичну сутність кобзарських практик в Україні, виникнення й еволюції супровідного інструментарію, як-от гусел, автентичної бандури, кобзи Остапа Вересая, колісної ліри, та репертуару, що виконувався на цих інструментах. Видання є важливим етапом усвідомлення наукової істини про основи епічної й старцівської традицій українців. Воно містить конструктивну критику сучасного, так званого «академічного» бандурництва й розвінчує цілу низку квазінаукових і романтичних мітів про кобзарство. Висловлені тут гіпотези, теоретичні роздуми про самого Миколу Будника і кобзарство загалом будуть корисні для молодих дослідників, виконавців-реконструкторів, композиторів, студентів вищих навчальних закладів і шкіл, а також величезної когорти слухачів та поціновувачів кобзарства й української традиційної культури загалом.