imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

Шановні користувачі!

 

Звертаємо увагу, що вся інформація сайта є інтелектуальною власністю Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Користувачі можуть послуговуватися матеріалами сайта з пізнавальними чи науковими цілями (за умови посилання на інтернет-ресурс Інституту). Забороняється копіювання, тиражування (на паперових чи електронних носіях) та розміщення матеріалів на приватних сайтах з комерційною або іншою метою. Користувачі-порушники цього застереження нестимуть відповідальність згідно із чинним законодавством.

 

Монографії

 

2020,2019,2018,2017,2016,2015,2014,2013,2012,2011,

2010,2009,2008,2007,2006,2005,2004,2003,2002,2000

 

 

Стріха М. Максим Рильський - перекладач оперних лібрето: літературний, мистецький, націєтворчий виміри / [відп. ред. В. Кузик] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2020. 128 с.

ISBN 978-966-02-9218-5

У виданні вперше досліджено постать Максима Рильського як перекладача текстів лібрето для «українізованої» в 1926 році Київської опери. Цей аналіз проведено на тлі широкої панорами тенденцій світового оперного виконавства з одного боку, і складних, часто трагічних суспільно-політичних процесів, які відбувалися в тодішній Радянській Україні - з другого. З використанням великої кількості архівних та літературних джерел зроблено спробу встановити датування оперних перекладів Максима Рильського, окремо проаналізувати ті випадки, де підпис поета було поставлено в афішах театру під текстами, які насправді належали іншим авторам (репресованим або тим, які емігрували) з метою порятунку їхніх текстів для української сцени. Реконструйовано творчу манеру Рильського - оперного перекладача. Показано, що перекладання текстів для опери було для Максима Рильського виразним націєтворчим проєктом, що мав на меті піднести суспільний статус української мови й української культури. Проаналізовано можливості для актуалізації цієї частини творчої спадщини поета в наш час.

Завантажити


Хай М. Микола Будник і кобзарство. 2-ге оновлене та доповнене / М. Хай ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського - Львів : Видавництво «Астролябія», 2020. 380 с. (30,79 обл.-вид. арк.). Тираж 500 при.

ISBN 978-617-664-117-9

Книга представляє зацікавленому читачеви унікальний новітній погляд на феномен і проблематику одного з найунікальніших явищ української традиційної культури - кобзарства і лірництва. Крізь призму світобачення леґендарного панотця-цехмайстра Київського кобзарського цеху Миколи Будника та власних спостережень й експериментів, в процесі багаторічного спілкування та активної співпраці з майстром, автор доходить важливих висновків про історичну сутність кобзарських практик в Україні, виникнення й еволюції супровідного інструментарію, як-от гусел, автентичної бандури, кобзи Остапа Вересая, колісної ліри, та репертуару, що виконувався на цих інструментах. Видання є важливим етапом усвідомлення наукової істини про основи епічної й старцівської традицій українців. Воно містить конструктивну критику сучасного, так званого «академічного» бандурництва й розвінчує цілу низку квазінаукових і романтичних мітів про кобзарство. Висловлені тут гіпотези, теоретичні роздуми про самого Миколу Будника і кобзарство загалом будуть корисні для молодих дослідників, виконавців-реконструкторів, композиторів, студентів вищих навчальних закладів і шкіл, а також величезної когорти слухачів та поціновувачів кобзарства й української традиційної культури загалом.