І Міжнародний етнолінгвістичний конгрес у Любліні

Із 20 по 24 червня 2021 року в Любліні на базі Університету Марії Кюрі-Склодовської відбувся Перший міжнародний етнолінгвістичний конгрес із очною (для жителів міста Люблін) і заочною (для учасників з інших міст Польщі та інших країн) участю за допомогою платформи ZOOM. Усього відбулося понад 20 пленарних і секційних засідань, виступив 121 учасник із 13 країн (Австралія, Австрія, Білорусь, Болгарія, Литва, Польща, Росія, Сербія, Словаччина, Україна, Франція, Хорватія, Чехія), які представляли 41 наукову установу.

Це наукове зібрання відбулося під назвою «Етнолінгвістика - баланс дисципліни: стан досліджень і наукові постулати». По суті це була зустріч міжнародної спільноти дослідників, представників різних етнолінгвістичних шкіл, а також учених, які у своїх роботах орієнтовані на виявлення взаємозв'язку між мовою і культурою.

На засіданнях було представлено сучасний стан розвитку етнолінгвістики в різних країнах; уточнено термінологію, методи, підходи і постулати досліджень; вияснено зв'язок етнолінгвістики з іншими дисциплінами, як-от культурна антропологія, діалектологія, фольклористика, етнографія, етимологія та інші; відбулася презентація найважливіших (завершених і актуальних) фундаментальних етнолінгвістичних видань (словники, лексикон, атласи).

Доповіді провідних сучасних дослідників-етнолінгвістів були заслухані на пленарних засіданнях. Так, видатний польський мовознавець, фольклорист Ежи Бартмінський у доповіді «Локальний, національний і транснаціональний вимір етнолінгвістики» зупинився на двох основних проблемах: предметом етнолінгвістики мають бути не лише діалекти й мова фольклору, а й загальнонародна мова; етнолінгвістика досліджує чимало мов, то як здійснювати різнорівневі порівняння. Репрезентативними для польської етнолінгвістики дослідник вважає два словники: Словник народних стереотипів і символів (Słownik stereotypów i symboli ludowych) (т. 1-2, 1996-2020), пробний зошит опубліковано 1980 року, і Лексикон аксіологічний слов'ян і їхніх сусідів (Leksykon aksjologiczny Słowian i ich sąsiadów) (т. 1-5, 2015-2019). Лексикон аксіологічний є вдалою спробою вирішення другої проблеми.

Видатна російська дослідниця традиційної культури Світлана Михайлівна Толстая у доповіді «Етнолінгвістика і лексична семантика» проаналізувала явища багатозначності, синонімії, антонімії, омонімії між одиницями культури. Так, наприклад, Культурними знаками численності можуть бути квазісиноніми пісок, зірки, листя, зерно, мурахи, а їхні мовні відповідники зовсім не є синонімами; у мові культури антонімами можуть бути сонце й місяць, ложка й ніж, двері й вікно, - водночас у мові ці слова не є антонімами.

Предметом обговорення стали такі проблеми: пам'ять і забуття в мові і культурі; синхронія й діахронія в етнолінгвістиці; фразеологія й етимологія та етнолінгвістика; визначення мовної та культурної ідентичності; з'ясування ролі етимологічних, діалектологічних, фольклорних та інших даних для реконструкції мовної картини світу; аналіз лексики для класифікації соціального досвіду та інтерпретації реальності; цінності та їх ієрархія в місцевих, національних та міжнаціональних спільнотах; проблеми лінгвістичної географії та картографування лінгвокультурних фактів; мовно-культурні стереотипи й концепти; номінація, цінності й образ світу.

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України представляла кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Ірина Коваль-Фучило. У її доповіді «Ієрархія цінностей у наративах про примусове переселення із зон затоплення» було здійснено реконструкцію системи цінностей у світогляді людей, які були примусово переселені із зон затоплення водосховищами у зв'язку із будівництвом гідроелектростанцій. Дослідження базоване на даних переселенської лексики, репрезентує вербальний образ примусового переселення, а також залучено позамовні факти культури, як-от соціальні практики і матеріальні об'єкти культури. Науковий аналіз дав підстави вибудувати таку ієрархію цінностей: земля, оселя, громада, особиста доля, сакральні місця, вода. Ця номінація у спогадах людей розкриває особливості осмислення пережитої події її учасниками, передає ідею колективної поразки, безповоротної втрати землі, громади, історичної пам'яті.

Люблінський конгрес став важливим етапом у розвитку етнолінгвістики, його результати сприятимуть поглибленню фольклористичних, діалектологічних, культурознавчих, соціологічних студій. Це наукове зібрання було міжнародною платформою, на якій відбувся обмін ідеями, міркуваннями, сумнівами й здобутками. Це активізує розвиток національних досліджень, вивчення народної культури.

Із тезами доповідей і програмою конференції можна ознайомитися на інтернет-сторінці Університету Марії Кюрі-Склодовськоїhttps://www.umcs.pl/pl/kongres-etnolingwistyczny-2021,18503.htm?fbclid=IwAR2Dou1lr8KAMWGLyHis6jpQc4UHbxaYcJy7jbb13yohhS89Y4HQLIXJI74

Ірина Коваль-Фучило, кандидатка філологічних
наук, старша наукова співробітниця відділу
української та зарубіжної фольклористики
ІМФЕ НАН України