imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

 

- міжнародна наукова конференція "Універсальні цінності та національна специфіка традиційних європейських культур" (Люблін - Вахніна Л.К.);

- 34 Міжнародна зустріч славістів у дні Вука Караджича (Белград - Микитенко О.О.);

- ХV Міжнародний симпозіум з балканського фольклору (Македонія - Микитенко О.О.);

- VII Міжнародний конгрес Євразійської Академії телебачення і радіо (ЄАТР) (Москва - Рутковський О.Г.);

- міжнародний симпозіум "Процеси глобалізму у Центральній та Східній Європі" (Берлін - Тримбач С.В.) та ін.

Основними формами використання результатів наукових досліджень Інституту стали інформативні та просвітницькі виступи у засобах масової інформації, розробка та впровадження навчальних курсів у вищих навчальних закладах. Завдання та проблематика досліджень Інституту орієнтовані на випрацювання нових методологічних підходів до оцінки мистецьких явищ та тенденцій, сучасних етнокультурних процесів, особливостей розвитку культури та мистецтва в умовах глобалізаційних культурних перетворень.

Успішно виконано ряд доручень органів державної влади з підготовки аналітичних та експертних оцінок щодо проектів законів України, державних цільових програм, проведення мистецьких і культурних заходів загальнодержавного рівня, зокрема дана оцінка загальнодержавної програми та використання об'єктів культурної спадщини на 2004 - 2010 роки. Інститут брав участь у створення програми гуманітарного розвитку України, дав оцінку проекту концепції Державно-цільової програми "Українознавство", підготував пропозиції до проекту концепції Державної програми інтеграції науки, освіти та виробництва на 2006 і наступні роки; про актуальні аспекти наукового забезпечення державної культурної політики в Україні та ін.

Поглиблювалась співпраця з Міністерством культури та мистецтв України та його структурами (чл.-кор. НАН України Г.А.Скрипник - співголова, М.Р.Селівачов - член науково-методичної ради Музею народної архітектури та побуту, Ю.О.Станішевський - заст. голови журі міжнародного фестивалю "Серж Лифар де ля данс"), Управлінням культури Київської міської державної адміністрації (А.К.Терещенко, Г.В.Степанченко - члени художньої ради, М.Р.Селівачов - член постійних комісій (геральдичної, збереження і використання археологічних територій), А.І.Муха - член комісії по присудженню стипендій учням мистецьких шкіл).

Важливою є участь Інституту у реалізації державної Програми охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини на 2004-2008 рр. Виходячи з рекомендацій ЮНЕСКО, урядовим і громадським чинникам країн світу здійснювати комплекс заходів задля збереження культурної спадщини, Інститут ініціював міжвідомчу програму збереження, розвитку та дослідження національної культури. Ця програма містить всі напрямки, які пропонує нинішня програма Мінкультури та мистецтв України. Її профільна частина виконується Інститутом в координації з низкою академічних установ та наукових закладів України. Інститут вніс важливі пропозиції з російським гуманітарним фондом, зокрема, до теми "Етнокультурна трансформація в Східній Європі", що є важливою в контексті глобалізаційних процесів. В рамках існуючих рекомендаційних документів міжнародних, правових та культурологічних інституцій, розроблених Інститутом, акцентується значення етнічних традицій у збереженні соціокультурного розмаїття людства, в утвердженні гуманістичних засад співжиття народів на тлі деструктивних глобалізаційних факторів.

Директор Інституту - керівник Науково-координаційної ради з проблем розвитку народної культури, Голова Національної Асоціації україністів, Голова Комісії По присвоєнню фольклорно-етнографічної премії ім. П.Чубинського.

Вдосконалювалось співробітництво з вищими навчальними закладами: С.Д.Безклубенко, М.Р.Селівачов входять до керівництва відповідно Київського національного університету культури та мистецтв і Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука; О.К.Федорук - Академік-секретар відділення теорії та історії мистецтв Академії мистецтв України. Розроблено навчальні програми та лекційні курси для Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, Інституту реклами і дизайну; А.І.Муха є головою державної екзаменаційної комісії Національної музичної академії України, В.І.Тимофієнко - Національного університету будівництва і архітектури; І.М.Юдкін і О.С.Найден є членами журі Міносвіти і науки України; провідні вчені читають лекційні курси, в тому числі й авторські у ВНЗ Києва, входять до складу вчених рад та спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій навчальних закладів та наукових установ Києва, Одеси, Львова.

Працівники Інституту входили до складу та залучались до діяльності державних органів та структур місцевого самоврядування. О.К.Федорук очолював Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України. До наглядової Ради Міжнародного фонду "Відродження" входить Т.В.Кара-Васильєва, фондів ім. І.Козловського та А.Солов'яненка - А.К.Терещенко, фонду ім. К.Стеценка - Л.О.Пархоменко.

Визнанням високого творчого потенціалу та наукового авторитету вчених Інституту є залучення їх до діяльності комісій з присудження Національної премії імені Тараса Шевченка (О.К.Федорук, Н.М.Корнієнко), премій в галузях культури й мистецтва (чл.-кор. НАН України Г.А.Скрипник, А.І.Муха, Б.М.Фільц, Г.В.Степанченко, Л.О.Пархоменко), Веселовська Г.І., Рутковський О.Г., Терещенко А.К., Корнієнко Н.М., Вахніна Л.К. керівних структур українознавчих, славістичних та мистецьких організацій (чл.-кор. НАН України Г.А.Скрипник, Ю.О.Станішевський, В.О.Захаржевська, Т.В.Кара-Васильєва, М.Р.Селівачов, Г.В.Степанченко, Б.М.Фільц, З.А.Чегусова, О.Г.Рутковський).

За участю працівників Інституту формувалось керівництво наукових та громадських організацій: Міжнародної Асоціації українських етнологів, Національної Асоціації україністів (голова - чл.-кор. НАН України Г.А.Скрипник), Українського комітету славістів (відповідальний секретар В.О.Захаржевська, спільної українсько-румунської комісії з історії, археології та етнології при НАН України та АН Румунії (заступник голови - А.В.Орлов) та ін. Понад 40 науковців входять до творчих спілок України (художників, письменників, композиторів, кінематографістів, театральних діячів, народних майстрів), забезпечуючи роботу конкурсів, концертів, прес-центрів, підготовку рецензій, експертних оцінок проектів, програм, театральних вистав, фільмів та інших культурно-мистецьких акцій; Т.В.Кара-Васильєва є секретарем Великої ради Національної спілки майстрів народного мистецтва, З.А.Чегусова, М.Р.Селівачов - члени бюро секції критики та мистецтвознавства Київської організації Національної спілки Художників України, Г.В.Степанченко - заступник голови Київської організації Національної спілки композиторів, Б.М.Фільц та В.В.Кузик - члени правління Національної спілки композиторів, Ю.О.Станішевський - секретар Всеукраїнської музичної спілки та президент Національного комітету Всесвітньої ради танцю (ЮНЕСКО), О.Г.Рутковський - член правління та голова комітету з міжнародних зв'язків Національної спілки кінематографістів.

Науково-організаційна діяльність Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України передбачає координацію наукової роботи з інститутами Секції суспільних і гуманітарних наук та вищими навчальними закладами України за всіма профільними напрямками досліджень. Інститут координує свою наукову діяльність з Академією мистецтв України, Національною музичною академією, Національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним університетом "Києво-Могилянська академія", Київським державним інститутом декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М.М.Бойчука.

Д.мист. Степовик Д.В. працював над виконанням завдань державної тематики по підготовці "Повного зібрання творів Т.Шевченка у 12 томах": відредаговано, підготовлено вступну статтю і подано до видавництва "Наукова думка" 7-й том.

Окремим напрямком наукової координації є залучення провідних учених Інституту до роботи спеціалізованих рад по захисту дисертацій інших установ Києва, Львова, Одеси, опонування на захистах докторських та кандидатських дисертацій, входження до експертних комісій ВАК України. Свідченням високого наукового авторитету Інституту є поширена практика призначення його провідною установою на захистах дисертаційних робіт в Україні та країнах СНД.