15 грудня в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбулася Вчена рада, присвячена вшануванню роковин від дня смерті та 75-річчя від дня народження головного наукового співробітника відділу образотворчого мистецтва Інституту, доктора мистецтвознавства, заслуженого діяча мистецтва України, члена-кореспондента НАМ України Валентини Василівни Рубан (30.06.1940 – 05.12.2014).

З 1974 р. доля Валентини Василівни була нерозривно пов’язана з відділом образотворчого мистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, де вона спочатку навчалася в аспірантурі, а згодом обіймала посади молодшого, старшого, провідного та головного наукового співробітника. Продовжуючи закладені Д. Щербаківським, Ф. Ернстом, М. Гембаровичем і П. Білецьким традиції, Валентина Василівна сконцентрувала свої зусилля на дослідженні одного з найяскравіших жанрів вітчизняного образотворчого мистецтва – портрета. Українському портретному живопису були присвячені її кандидатська та докторська дисертації. Ще до здобуття ступеня кандидата наук В. Рубан опублікувала першу монографію – «Український радянський портретний живопис» (1977), а невдовзі – альбом «Портрет у творчості українських живописців» (1979). Утім, справжнє визнання прийшло до неї після видання панорамних монографічних досліджень «Український портретний живопис» другої половини XIX століття» (1984), «Український портретний живопис другої половини XIX – початку XX століття» (1986), «Забуті імена. Розповіді про українських художників XIX – початку XX століття» (1990), що мали широкий резонанс не лише в Україні, але й далеко за її межами. Дослідниці вдалося вписати в культурний контекст низку невідомих імен, повніше охарактеризувати доробок призабутих чи малознаних майстрів, по-новому осмислити творчість корифеїв, серед яких вирізнялася постать Тараса Шевченка. Згадані праці, що не втратили актуальності донині, вражають не лише величчю постатей і творів, але й глибиною осмислення матеріалу, вдалою систематикою різноманітних напрямів і тенденцій – від барокових ремінісценцій до модерних рухів XX століття. Крім дослідження історії мистецтва XVIII – XIX ст., Валентина Василівна завжди цікавилася творчістю сучасних художників, про що свідчать упорядковані нею альбоми й каталоги виставок, присвячені А. Петрицькому, В. Шаталіну, Г. Довженку, М. Попову та ін. Поряд із численними статтями у фахових виданнях, вона активно популяризувала українське мистецтво в періодиці, виступала на відкриттях виставок, у радіо- і телепрограмах. За статті «В контексті часу. Про деякі особливості портретного живопису в українському мистецтві» та «Живописні скарби Лебедина» 1987 р. її було відзначено Республіканською премією ім. О. Білецького в галузі літературно-художньої критики одночасно зі славетним земляком І. Дзюбою.

Вагомим підсумком багатолітнього комплексного дослідження вітчизняної художньої культури стали розділи Валентини Василівни про образотворче мистецтво XIX ст. в «Історії українського мистецтва» (2006) та «Історії української культури» (2001). За останню з цих робіт її було відзначено Державною премією України в галузі науки та техніки.

Кілька останніх десятиліть  Валентина Василівна напружено й плідно працювала над трилогією «Мистецькі роди України», у якій уперше масштабно порушила питання ролі династій у розвитку національної художньої культури. У першому томі – «Василь Кричевський» (2004) вона, не обмежившись детальним аналізом доробку видатного майстра, створила епічне полотно українського мистецького й національно-культурного життя кінця XIX – першої половини XX століття. До останніх днів продовжувала працювати з видавництвом «Криниця» над другим томом – «Федір Кричевський». 

Багато років дослідниця плідно співпрацювала з німецьким виданням «Allgemeines Kṻnstlexikon» (Мюнхен; Лейпциг), підготувавши для нього десятки статей про українських митців.

На пам’ятному заході виступило керівництво Інституту, колеги В. В. Рубан, її колишні аспіранти, друзі та поважні гості. З доповіддю про «Життєпис Валентини Василівни Рубан» виступила канд. мист., с. н. с. відділу образотворчого мистецтва Л. Г. Ганзенко, презентацію відеоматеріалів «Віхи наукового шляху В. В. Рубан у виданнях і світлинах» провела канд. мист., н. с. цього ж відділу І. О. Ходак. Спогадами про Валентину Василівну поділилися перший заступник Міністра культури України, багатолітній директор Шевченківського національного заповідника в Каневі І. Д. Ліховий; д-р мист., акад. НАМ України, зав. каф. теорії та історії мистецтва НАОМА О. К. Федорук; народний художник України, член-кор. НАМ України В. І. Баринова-Кулеба; д-р філол. наук, с. н. с. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Л. С. Генералюк; д-р мист., г. н. с. відділу театрознавства й культурології ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України О. С. Найден; д-р мист., проф., зав. відділу образотворчого мистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Д. В. Степовик та інші.

Валентина Василівна, дивовижним чином поєднуючи скромність і авторитетність, товариськість і принциповість, толерантність і вимогливість, була і залишається для колег взірцем безупинного служіння обраній справі.

Вічна і світла їй пам’ять!

Валентина Василівна Рубан (30.06.1940 - 05.12.2014)

Засідання Вченої ради в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України

Канд. мист., с. н. с. відділу образотворчого мистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Л. Г. Ганзенко

Канд. мист., н. с. відділу образотворчого мистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України І. О. Ходак проводить презентацію відеоматеріалів про В. В. Рубан

Перший заступник Міністра культури України І. Д. Ліховий

Д-р мист., акад. НАМ України, зав. каф. теорії та історії мистецтва НАОМА О. К. Федорук

Народний художник України, член-кор. НАМ України В. І. Баринова-Кулеба

Д-р філол. наук, с. н. с. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Л. С. Генералюк

Д-р мист., г. н. с. відділу театрознавства й культурології ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України О. С. Найден

Д-р мист., проф., зав. відділу образотворчого мистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Д. В. Степовик