Наукова сесія, присвячена 90-річчю від дня народження А. І. Мухи
та 100-річчю від дня народження В. В. Цвіркунова
30 cічня 2018 р. в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбулася наукова сесія з нагоди відзначення 90-річчя від дня народження видатного українського вченого-музикознавця і композитора Антона Івановича Мухи (1928-2008) та 100-річчя від дня народження відомого українського кінознавця Василя Васильовича Цвіркунова (1917-2000), які працювали в Інституті. На заході були заслухані доповіді, присвячені науковій і творчій спадщині вчених-ювілярів.
З доповіддю про життєвий шлях і науковий доробок Антона Івановича Мухи виступила старший науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології, кандидат мистецтвознавства Ольга Панасівна Кушнірук. Вона окреслила головні віхи діяльності вченого в установі, закцентувавши увагу на тематиці його інтересів, що відобразилися в монографіях «Принцип програмності в музиці» (1969), «Процес композиторської творчості (проблеми і шляхи дослідження)» (російською мовою, 1979), низці довідкових видань, численних статтях до «Української музичної енциклопедії» та наукових збірників, розділах до колективних монографій. О.П. Кушнірук також ознайомила присутніх із жанровою панорамою і стильовими особливостями композиторського спадку А. І. Мухи, проілюструвавши їх за допомогою демонстрації мультфільму «Олешка - білі ріжки», де використано його музику.
Виступ старшого наукового співробітника відділу музикознавства та етномузикології, кандидата мистецтвознавства О.П. Кушнірук
Теплими спогадами про колегу поділилися завідувач відділу музикознавства та етномузикології, кандидат мистецтвознавства Анатолій Павлович Калениченко; старший науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології, кандидат мистецтвознавства Валентина Володимирівна Кузик; старший науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології, кандидат мистецтвознавства Ірина Михайлівна Сікорська; завідувач відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології, доктор мистецтвознавства, провідний науковий співробітник Олена Миколаївна Немкович.
Виступ завідувача відділу музикознавства та етномузикології, кандидата мистецтвознавства А. П. Калениченка
Виступ старшого наукового співробітника відділу музикознавства та етномузикології, кандидата мистецтвознавства В.В. Кузик
Виступ старшого наукового співробітника відділу музикознавства та етномузикології, кандидата мистецтвознавства І. М. Сікорської
Виступ завідувача відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології, доктора мистецтвознавства О. М. Немкович
Цікаву доповідь про життєвий та творчий шлях Василя Васильовича Цвіркунова підготував старший науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Сергій Васильович Тримбач.
Виступ старшого наукового співробітника відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології С. В. Тримбача
Пропонуємо для ознайомлення текст виступу С.В. Тримбача:
«Василь Васильович Цвіркунов (1917-2000) належав до покоління моїх батьків, народжений в часи романтично-революційні й водночас апокаліптичні. Одначе Василь Васильович одразу зламав усі дистанційні умовності, просто підійшов до мене, аспіранта-початківця, у коридорі нашого інституту і сказав: «Я слухав ваш виступ на учорашній конференції. Цікаво! Тільки в одному я не згоден...», - і коротко виклав суть заперечення. Часи були темні, 1970-ті, роки панування «сірого кардинала», цеківського секретаря і запеклого борця з українським, неодмінно «буржуазним», націоналізмом Валентина Маланчука, чия дружина, до всього, працювала у нашому інституті. Тож багато хто принишк, боячись висунутись зі своєї нірки, боячись сказати «щось не те». На цьому тлі було особливо помітно: Василь Васильович не боявся говорити, мислити вголос. І - його насамперед цікавили молоді люди, ті, хто тільки входив у двері життя. Уже пізніше я зрозумів один із секретів успішності Цвіркунова на посту директора Довженківської кіностудії (очолював її упродовж 1962-1973): він мав особливе чуття на талант, на свіжість і неординарність бачення. Тому так радикально змінилась кіностудійна стратегія і тактика у 1960-ті - ставка на новизну стала визначальною. Та й коли він у кінці 1970-х очолив наш інститутський відділ кінознавства, так само робив ставку на свіжі, незаяложені ідеї і науково-творчу молодь.
Кінорежисеру Михайлу Іллєнку кіностудія під орудою Цвіркунова досі нагадує піратську шхуну. "Вражала, - пише він, - невідповідність існуючим стереотипам. Навіть стереотипам піратських книжок". В команді шхуни був, скажімо, Сергій Параджанов, "відповідальний за повне знищення найменшого прояву радянського соціального глузду". А поруч - Юрій Іллєнко, чия «внутрішня запрограмованість на двобій більш за все відповідає суворим законам гладіаторської арени (Гладіатор і Джин - небезпечна суміш навіть для палуби піратської шхуни). А загалом шхуна мала такий вигляд, наче в порту її захопили пацієнти божевільні, - настільки неадекватним дійсності це все виглядало. Дивно, але всі вони, різні і несхожі, не розгойдували човна - вони розгойдували море - всупереч інструкціям офіційної ідеології, впоперек генерального курсу ЦК КПРС. Капітаном цієї піратської шхуни був Василь Васильович Цвіркунов. Дуже схожий на Джона Сільвера - також проблема з ногою. Безумовно - це була ознака. Ця нога ніби карбувала на палубі шхуни капітанське підтвердження: не майте сумнівів - піратська".
Отакий, максимально виразний і, додам, максимально правдивий образок тогочасної кіношхуни. Щодо ноги - її Василь Васильович втратив під час війни. Міг втратити й більше, саме життя. Вже помирав серед загиблих. Та був у нього совісний янгол, не дав пройти мимо санітарам, видобув з грудей Василевих стогін...
Василь Васильович і в кінознавчих студіях так само намагався осмислити, почути і відчути той ґрунт, на який ступили «пірати» з його судна. У книзі «Проблеми стилю в кіномистецтві» (1988), написаної в стінах ІМФЕ, він проаналізував типологію стильових принципів, а далі подав свою версію щодо авторського кіно та його стильового підґрунтя.
А коли Цвіркунова призначили деканом кінофакультету Інституту імені І. Карпенка-Карого, він одразу забажав перетворити той факультет на окремішнє судно, з тими самими ознаками піратської вольниці. Не дозволили. Одначе ж кінофак почав перебудовуватись на ходу, тим самим промовисто даючи відповідь багатьом умовностям й адмініструванням. І вітри задмухали в спину. Хоча потім хтось їх перегнав в іншу точку, аби вони ураганно почали бити в лоб. Одначе то вже про 90-ті...
Цвіркунов й академіком устиг стати, виступивши у звичній для себе ролі засновника чогось нового. У даному разі Національної академії мистецтв України. А ще він був чоловіком поета від Бога - Ліни Костенко. По його смерті Ліна Василівна знайде абсолютно точний образ свого Чоловіка: він був Лицарем. Так, одвідав наші часи, надавши їм трохи нетутешнього виразу. Романтичного, не прив'язаного до чогось меркантильного.».
Насамкінець наукової сесії було продемонстровано відеоролик з фотографіями Василя Цвіркунова та Ліни Костенко, музику до ролику спеціально написав композитор, народний артист України Володимир Губа.
Захід викликав зацікавлення як у старших співробітників, які знали А.І. Муху та В.В. Цвіркунова, так і в молодих науковців Інституту.