ХVIIІ МІЖНАРОДНІ СЛАВІСТИЧНІ ЧИТАННЯ,
ПРИСВЯЧЕНІ ПАМ'ЯТІ АКАДЕМІКА Л. А. БУЛАХОВСЬКОГО


20 квітня 2018 р. у приміщенні Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проходили чергові, ХVIIІ Міжнародні славістичні читання, присвячені пам'яті академіка Л.А. Булаховського. Співорганізаторами заходу виступали академічні установи - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського (далі - ІМФЕ), Інститут мовознавства імені О.О. Потебні, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка.

Проте, як і завжди, безпосереднім модератором наукових читань виступала кафедра слов'янської філології, завідувачем якої з 1947 р. був академік Л.А. Булаховський, під керівництвом якого було виховано чимало знаних і шанованих науковців-славістів, фахівців із західно- і південнослов'янських мов, літератур і фольклористики. Вихованці й учні Л.А. Булаховського відомі не лише як науковці, але і як викладачі вишів, перекладачі, редактори видавництв наукової і художньої літератури.

Кафедра зберігає пам'ять про відомого вченого і проводить заходи на його шану щороку уже вісімнадцять років поспіль у квітні (місяці, коли народився і помер учений), а також готує видання «Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур пам'яті академіка Л.А. Булаховського» - одне з найпотужніших славістичних українських видань.

Розпочалась цьогорічна робота конференції із її відкриття на Пленарному засіданні, в якому взяли участь як українські науковці - співробітники кафедри слов'янської філології Інституту філології КНУ, так і шановані іноземні гості - д.ф.н., професор К. Дзєржавін з Гуманітарного інституту м. Перемишль (Республіка Польща), у фокусі дослідницької уваги якого перебували питання функціонування польської мови у контексті її взаємин з мовою українською і російською, а також д.ф.н. Р. Камберова з Софійського університету ім. Св. Климента Охридського (Республіка Болгарія), що зверталася у доповіді до питань перекладу болгарською мовою поезії українського авангарду, залучаючи приклади із власного перекладацького досвіду. Також серед іноземних гостей варто відзначити к.ф.н., доцента Білоруського державного університету І.І. Короткевич, що звернулася до соціальних аспектів мовної ситуації в Білорусі у 20-х роках минулого століття.

Серед українських доповідачів-киян варто відзначити виступи д.ф.н. М.К. Наєнка, що звернувся до творчої постаті О. Гончара, визначаючи місце його творчого доробку у слов'янському світі, доповідь завідувача кафедри слов'янської філології к.ф.н. О.Л. Паламарчук, присвячену науковій постаті Т.О. Черниш - відомої сучасної полоністки, а також доповідь к.ф.н. В.І. Ярмак (онуки Л.А. Булаховського), присвячену претеритальним формам дієслова в дискурсі белградського сюрреалізму, що лежить у річищі студій її лінгвостилістичної докторської дисертації.

У перерві гостей було запрошено на кафедру для участі у традиційному чаюванні. Тут у невимушеній атмосфері керівництву кафедри слов'янської філології було презентовано останнє видання щорічника «Слов'янський світ» завідувачем відділу української і зарубіжної фольклористики ІМФЕ Л.К. Вахніною.

З 13.00 розпочалася робота секційних засідань за науковими напрямками - мовознавство, літературознавство, фольклористика. Учасники секційних засідань, що представляли різні регіони України, а також країни слов'янського географічного ареалу (Білорусь, Болгарія) відзначили високий професійний рівень наукових доповідей учасників.

У роботі секції «Фольклористика» взяли участь співробітники відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ - завідувач відділу, кандидат філологічних наук Л.К. Вахніна, провідний науковий співробітник, доктор філологічних наук О.О. Микитенко, к.ф.н., старший науковий співробітник, кандидат філологічних наук О.Ю. Чебанюк, старший науковий співробітник, кандидат філологічних наук М.Ю. Карацуба, старший науковий співробітник, кандидат філологічних наук Т.М. Шевчук, молодший науковий співробітник, кандидат філологічних наук Л.М. Халюк. Науковцями було виголошено доповіді: Л.К. Вахніна «Українська славістична фольклористика напередодні ХVI Міжнародного з'їзду славістів (Белград, 20-27 серпня 2018 р.)»; М.Ю. Карацуба «Спроби класифікації народних балад на південнослов'янських культурних теренах»; Микитенко О.О. «Сербський фольклор у дослідженнях Новиці Шаулича (до 130-річчя від дня народження)»; Чебанюк О.Ю. «Час мерців у календарно-обрядовому фольклорі слов'ян»; Шевчук Т.М. «Квітка «рожа» (ружа) в семантичному полі «вогню» (на матеріалі українських та литовських замовлянь)»; Халюк Л.М. «Польська меншина в Україні: культурні осередки».

Оскільки у роботі секції взяло участь мало доповідачів, дискусії навколо доповідей були тривалими і змістовними, корисними для доповідачів і слухачів.

Звіт за роботу секцій було передано до Оргкомітету читань.

Від роботи пленарного і секційних засідань в учасників залишилися цілком позитивні враження, вони відзначали їх високий науковий рівень і традиційну атмосферу доброзичливості.

 

  

Учасники ХVIIІ Міжнародних славістичних читань, присвячених пам'яті академіка Л. А. Булаховського

 

Мирослава Карацуба
старший науковий співробітник,
кандидат філологічних наук