Конференція дослідників усної історії в Полтаві

 

17-18 грудня 2018 р. в Полтаві у приміщенні Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відбулася Міжнародна наукова конференція «Усна історія і політичний ангажемент: (а)політичність усноісторичних досліджень у сучасній Україні».

 

Учасники Міжнародної наукової конференції «Усна історія і політичний ангажемент: (а)політичність усноісторичних досліджень у сучасній Україні»

 

Організаторами конференції були Українська асоціація усної історії, Центр історико-антропологічних досліджень Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Полтавське історичне товариство. Захід відбувся за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.

Голова Українська асоціації усної історії, історикиня, докторка історичних наук, професорка кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна у вступному слові підсумувала роботу Асоціації. Вона зазначила, що за час, який минув від створення цієї наукової структури (2006 р.), дослідники значно розширили, поглибили і вдосконалили методику і підходи до аналізу усноісторичних свідчень. Сьогодні відомі підходи до організації дослідження, науковці вже знають, що робити із зібраним матеріалом, навіть навчилися студіювати і бачити самих себе. На полтавській конференції її учасники прагнули зрозуміти, наскільки дослідник втягнений у ту чи ту подію, чи він (не)упереджений щодо недавніх історичних подій. Серед постійних обговорюваних проблем на порядку денному були такі: що ж таке усна історія; що ми вивчаємо - те, що було колись, чи те, що було вчора; що ми вважаємо історією; наскільки історики проектують майбутній образ події; у чому полягають особливості роботи із чужими інтерв'ю?

Доповіді учасників конференції були поділені на вісім секцій:

«Усна історія та пам'ять: конфлікти та взаємодії»;

«АТО і війна в усноісторичних наративах»;

«Процес інтерв'ювання: усталені практики та спірні питання»;

«(Не)мовчання в усних історіях»;

«Приватне vs публічне: звичайні люди та родинні історії»

«Дискурси / міфи / образи»;

«(Само)презентації vs інтерпретації»;

«Усна історія в освітніх, архівних і видавничих практиках».

Порушені у доповідях проблеми стосувалися багатьох подій української історії й історіографії. Йшлося, зокрема, про участь жінок у дисидентському русі 1960-1980-х років в Україні (Аліна Добошевська, Краків), створення «Історії міст і сіл УРСР» (Альберт Венгер, Дніпро), сучасне українське волонтерство (Галина Боднар, Олена Лукачук, Юлія Шелеп, Львів), конфлікт між офіційною історією про Другу світову війну і регіональною пам'яттю (Павло Леньо, Ужгород), вербалізацію досвіду примусового переселення (Ірина Коваль-Фучило, Київ; Світлана Телуха, Харків), жінку у зоні АТО (Сергій Білівненко, Запоріжжя). Історики обговорили нові методи і проблеми записування спогадів про недавні події, незручні теми, про теми, важкі й болісні для згадування.

На конференції було представлено низку сучасних історичних проектів. Так, Микола Боровик із Києва розповів про проект Девіда Бодера про війну й Голокост у Європі; Гелінада Грінченко ознайомила учасників конференції із усноісторичним проектом Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» «Голоси Трагедії на мапі історії»; Тарас Нагайко із Переяслава розповів про громадські та шкільні усноісторичні проекти в системі історичного краєзнавства Переяславщини; Юрій Волошин із Полтави ознайомив слухачів із підсумками проекту для українських вчителів «Метод усної історії при вивченні новітньої історії в сучасній школі» (2015-2018).

 

 

На конференції були презентовані такі нові видання, матеріал для яких був зібраний методом усної історії: «Вільча - переселене село» (Харків, 2018), «Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності» (Київ, Український інститут національної пам'яті, Київ, 2018); «Обертин - оповіді про життя містечка» (Вроцлав, 2018).

Учасники конференції відвідали Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Упродовж конференції мали також змогу ознайомитися із експозицією Кімнати-музею українського рушникарства Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Основна колекція музею - це роботи талановитої вишивальниці з решетилівського села Дружба Ганни Романівни Пащенко, матері Володимира Олександровича Пащенка (академіка АПН України, доктора історичних наук, професора ПНПУ), яка залишила багато гаптованих рушників та інших ужиткових та святкових речей, прикрашених вишивкою. Екскурсію музеєм провела кандидат педагогічних наук, заступник декана факультету технологій та дизайну ПНПУ Срібна Юлія Анатоліївна.

 

 

Із програмою конференції можна ознайомитися на сайті Української асоціації усної історії http://oralhistory.com.ua/novini/conferenses/.

 

Учасники Міжнародної наукової конференції «Усна історія і політичний ангажемент: (а)політичність усноісторичних досліджень у сучасній Україні»

 

 

Ірина Коваль-Фучило
старший науковий співробітник,
кандидат філологічних наук