Круглий стіл на пошану видатного українознавця П. Чубинського

 

27 лютого 2019 р. у Національному музеї літератури України відбувся круглий стіл «Павло Чубинський. Велетень української культури», присвячений 180-річчю від дня народження визначного поета та вченого, громадського діяча, автора слів Державного Гімну України. Окрім святкування чільної дати з біографії великого українця, актуальність заходу була підсилена потребою гідного відзначення 150-ї річниці від початку широкомасштабного експедиційного фольклорно-етнографічного вивчення України (1869-1870 рр.), що здійснилося завдяки видатному організаційному та науковому таланту Павла Платоновича.

Метою круглого столу було розкриття значення діяльності П. Чубинського для національно-культурного поступу українства впродовж другої половини ХІХ ст. і до сьогодення та підсумування сучасних набутків науковців щодо осмислення спадщини видатного вченого. У зібранні взяли участь представники академічних осередків НАН України, краєзнавці, музейники, викладачі та студенти Національного авіаційного та Європейського університетів. Модерувала подію завідувач науково-методичного відділу Музею Г. Болотова. Особливу піднесену атмосферу на початку заходу створив виступ хору семінаристів Київської православної духовної академії (керівник - о. Юрій Мигаль). Було виконано дві найвідоміші для кожного українця патріотичні композиції: Державний Гімн України (сл. П. Чубинського, муз. М. Вербицького) та «Молитву за Україну»(сл. О. Кониського, муз. М. Лисенка).

Першим до слова запросили відомого колишнього дисидента і шістдесятника, поета, народного депутата Верховної Ради України Другогоскликання М. Горбаля. Уродженець української Лемківщини, земляк М. Вербицького закцентував увагу присутніх на особливому символізмі творчої співпраці наддніпрянського поета та західноукраїнського композитора під час створення величної пісні, що з часом згуртувала всіх українців, вербалізувала процес здобуття української незалежності та заслужено отримала статус Державного Гімну.

 

Виступ М. Горбаля

 

У доповіді знаного в Україні історика та джерелознавця,доктора історичних наук І. Гирича було окреслено основні віхи життєвого шляху та невичерпність наукового спадку П. Чубинського. Учений провів віртуальну екскурсію вулицями Києва другої половини ХІХ ст., акцентуючи увагу на «адресах» представників громадівського руху в Україні та ролі особи П. Чубинського в суспільних реаліях того часу. І. Гирич на основі джерел зумів локалізувати квартал української столиці (між сучасними вулицями Б. Хмельницького, Володимирською та Тарасівською), мешканці якого вперше почули слова «Ще не вмерла Україна...».

Далі взяв слово представник Інституту історії НАН України - кандидат історичних наук В. Милько. Науковець на прикладі найвизначніших дат в життєписі П. Чубинського розповів гостям заходу про неординарність його долі в контексті його творчих здобутків. Зокрема, доповідач наголосив на тому, що українець П. Чубинський, будучи у вимушеному засланні в Архангельській губернії, спромігся зібрати народознавчі дані та стати авторитетним етнографом Північноросійського краю, визнаним навіть тогочасною владою.

У роботі круглого столу взяли участь також представники Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі ІМФЕ) - академічного українознавчого осередку, діяльність якого значною мірою будується на успадкованих наукових традиціях закладених ще колом П. Чубинського, та на їх сучасному переосмисленні і розвитку. З доповідями на зібранні виступили співробітники відділу «Український етнологічний центр» кандидат історичних наук Л. Боса та кандидат історичних наук В. Іванчишен. Їхні виступи супроводжувались презентаціями, допомогу зі створення та транслювання яких надав провідний етнолог О. Головко.

У доповідях народознавців установи було акцентовано увагу на питаннях сучасної значимості того колосального наукового доробку, який узагальнив та опублікував видатний дослідник. Учені розповіли присутнім про репринтне перевидання зусиллями Інституту семитомника «Трудів етнографічно-статистичної експедиції», продемонстрували на екрані обкладинки та анотації кожної з книг. Далі співробітниками «Українського етнологічного центру» були розкриті особливості проведення упродовж 2008-2018 рр. експедицій «шляхами П. Чубинського» та специфіка реалізації амбітного дванадцятитомного проекту «Етнографічний образ сучасної України», що є своєрідним спадкоємцем джерельного корпусу «Трудів...»та демонструє ступінь збереження українських етнокультурних констант через 150 років - на початку ХХІ ст.

 

Ілюстративний ряд багатотомного видання «Етнографічний образ сучасної України»

 

На слайдах презентації було відображено титули, короткі огляди, зразки текстового та ілюстративного оформлення кожного із п'яти опублікованих томів: «Господарські заняття; промисли та ремесла», «Культура народного харчування», «Родина та культура сімейного співжиття», «Народний календар» і «Традиційне повсякденне та обрядове вбрання» (останні два подаровано у бібліотеку Музею). Візуальна демонстрація видань сприяла пожвавленню уваги аудиторії та отримала схвальні відгуки від присутніх істориків та літературознавців.

Суттєвий резонанс серед присутніх викликала розповідь Л. Босої про початковий етап проведення фольклорно-етнографічної експедиції «Шляхами П. Чубинського» 2008 р., яка нещодавно перетнула вже 10-річний рубіж. За результатами тих поїздок було відзнято «польовий» відеофільм, фрагмент якого продемонстрували учасникам заходу. Етнологиня наголосила, що особливістю експедицій є також залучення місцевих дослідників та студентства, що, як і в часи великих попередників має «громадянське» звучання.

 

Виступ старшого наукового співробітника ІМФЕ, кандидата історичних наук Л. Босої

 

В. Іванчишен у своєму виступі розкрив значення фіксованих у працях за редакцією П. Чубинського даних про матеріальну культуру, ремесла та промисли Поділля для сучасних науковців та пошукачів окреслених тем. Він акцентував увагу на важливості належного вшанування та потребі збереження славного прізвища діяча у назві нової територіальної громади, що нині об'єднується на Бориспільщині.

У роботі круглого столу брали участь також краєзнавці з малої батьківщини П. Чубинського - м. Борисполя. Присутні на заході представниці місцевого музейного осередку та ліцею Л. Тоцька і Л. Гук виголосили колективну доповідь, присвячену особливостям меморіалізації творчості та доробку ученого в просторі та топоніміці міста та Бориспільського району Київської обл. Виступи цих гостей були сповнені гордості за великого земляка та подяки столичному інтелектуальному середовищу за достойне вшанування його спадщини.

Підсумовуючи, зосередимо увагу на необхідності проведення подібних науково-популяризаційних заходів для якомога ширшої аудиторії, гострої потреби винесення видатних імен на авансцену сучасних процесів децентралізації та декомунізації, актуальності представлення для широкого загалу наукового доробку українознавчих установ.

 

Віталій Іванчишен
молодший науковий співробітник,
кандидат історичних наук

Олександр Головко
провідний етнолог