Презентація монографії Міхаеля Константинова
«Кіносеміотика Юрія Лотмана»

 

17 вересня 2019 р. у залі засідань Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) відбулася презентація монографії «Кіносеміотика Юрія Лотмана». 

 

 

Працю представив кандидат філософських наук (PHD) Міхаель Константинов (Єрусалим, Ізраїль). Автор дослідження колишній наш співвітчизник, який уже двадцять років мешкає у Ізраїлі, викладає у місцевих закладах освіти дисципліни, пов'язані з кіномистецтвом (теорія кіно, режисура документального кіно, операторська майстерність). На зустрічі учений розповів гостям та співробітникам ІМФЕ про задум написати книжку «Кіносеміотика Юрія Лотмана», про свою багаторічну працю, безпосереднє спілкування з відомим філософом, теоретиком культури.

 

Виступ кандидата філософських наук (PHD) Міхаеля Константинова

 

Ю. Лотман - відомий мовознавець, літературознавець, культуролог, семіотик, антрополог, філософ, один з основоположників Тартуської семіотичної школи, член-кореспондент Британської академії наук (1977), член Норвезької академії наук (1987), академік Шведської королівської академії наук (1989) і член Естонської академії наук.

Науковий метод дослідження кінематографа Ю. Лотмана ґрунтується зокрема на залученні лінгвістичного понятійного апарату (мова, текст, наррація тощо). Дослідник наголосив, що в епоху домінування екранної культури візуальна семіотика набуває особливого значення, а наукові надбання Ю. Лотмана можуть вважатися класичними.

У зазначеній праці М. Константинов згадує й інших теоретиків-структуралістів - Р. Барта, К. Меца та ін. Він порівнює основні принципи кіносеміотики Ю. Лотмана з теоріями вчених, основоположників світової кіносеміотики в контексті розуміння ними природи кіномови. У книзі зосереджено увагу передусім на тих роботах відомого вченого, які дотичні до кіномистецтва, умов передачі інформації візуальними та аудіовізуальними засобами. Учений наголосив, що наукові концепції Ю. Лотмана він поділяє на два періоди: до 1974 року та після. Адже саме у цей час у науковця відбулися певні трансформації його системи вчення про вербальні засоби мистецтва, які унеможливлюють повноцінне наукове дослідження аудіовізуального мистецтва, яким і є кінематограф. М. Константинов вважає, що у своїй праці він також позбавляє науковий доробок Ю. Лотмана усталений штампів, актуалізує його погляди, надаючи їм нового життя в епоху інтенсивних змін у культурі та екранній культурі зокрема.

Після доповіді М. Константинова співробітники ІМФЕ ставили запитання доповідачеві, а також долучилися до дискусії про значення теорій Ю. Лотмана в сучасному мистецтвознавстві, про впливи на його розуміння природи мистецтв відомих закордонних та українських вчених.

Зокрема провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, доктор філологічних наук М.К. Дмитренко поставив запитання про внесок видатного українського мовознавця, філософа О. О. Потебні у теорію комунікації, сприйняття, інтерпретації мистецтва і ймовірний зв'язок його доробку з концепціями Ю. М. Лотмана.

 

Провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, доктор філологічних наук, професор М.К. Дмитренко

 

У дискусії про природу кіномистецтва взяли участь також старший науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології С.В. Тримбач та провідний науковий співробітник відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв, доктор мистецтвознавства Д.В. Степовик.

 

Старший науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології С.В. Тримбач

 

  

Провідний науковий співробітник відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв, доктор мистецтвознавства, професор Д.В. Степовик

 

Рецензент монографії, провідний науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ІМФЕ, доктор мистецтвознавства, І.М. Юдкін стисло висловив власні міркування з історії становлення мистецтвознавчого методу структуралізму, наголосив на іменах українських дослідників, які зробили значний внесок у дослідження мови мистецтва і культури, сприйняття образів, які продукуються різними видами мистецтв. І.М. Юдкін наголосив на українському контексті розвитку тих положень, які викладені в пропонованій роботі.

 

Виступ провідного наукового співробітника відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ІМФЕ, доктора мистецтвознавства І.М. Юдкіна

 

Другий рецензент монографії, науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ІМФЕ, кандидат мистецтвознавства Л.Є. Новікова у своєму виступи зауважила на тому, що автор цієї теоретичної розвідки має освіту режисера й оператора кіно, тобто є практиком, інсайдером цього мистецтва. У його роботі структурний підхід поєднується з розумінням природи кіно, адже у багатьох теоретиків бракує саме комплексного методу дослідження. А М. Константинов згрупував уже існуючі підходи й згармоніював їх у єдиний, власний погляд на те, чим є кіномистецтво.

 

Виступ наукового співробітника відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ІМФЕ, кандидата мистецтвознавства Л.Є. Новікової

 

Пан Міхаель Константинов на прохання аудиторії також охарактеризував сучасний стан ізраїльського кіно та телебачення, основні віхи, які проходила екранна культура цієї держави, труднощі, із якими вона стикалася під час становлення, культурний та релігійний контексти її нинішнього функціонування. 

Заступник директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Н.С. Стішова подякувала Міхаелю Константинову за цікавий виступ та опублікування українською мовою важливої фахової праці з кіномистецтва «Кіносеміотика Юрія Лотмана», яка стане у нагоді викладачам і студентам.

 

Заступник директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Н.С. Стішова та кандидата філософських наук (PHD) Міхаель Константинов

 

На згадку про зустріч Наталія Сергіївна подарувала пану Міхаелю видання ІМФЕ, а саме, монографію ізраїльської дослідниці спільних тем українського та єврейського фольклору Алли Фіалкової «Коли гори сходяться» та спеціальний випуск журналу «Народна творчість та етнографія», який присвяченій етнокультурі Ізраїля (Народна творчість та етнографія, № 4, 2008).

 

Тетяна Журавльова
молодший науковий співробітник,
кандидат мистецтвознавства