Продовження українсько-болгарського
наукового співробітництва

 

Міжнародна наукова конференція до 150-річчя БАН

17-18 жовтня 2019 р. в Інституті етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм БАН (далі - ІЕФЕМ БАН )відбулася міжнародна наукова конференція з нагоди 150-ї річниці Болгарської академії наук «Актуальні проблеми дослідження нематеріальної культурної спадщини та імплементація Конвенції 2003 р. Внесок учених БАН», організована під егідою ЮНЕСКО спільно з Регіональним центром із захисту нематеріальної культурної спадщини для Південно-Східної Європи та під патронатом Президента Болгарської академії наук академіка Юліана Ревальського. Конференція, що проходила у пленарному режимі в центральній будівлі БАН, зібрала науковців з Австрії, Болгарії, Марокко, Польщі, Румунії, Сербії, України, які представили досвід своїх країн щодо збереження нематеріальної культурної спадщини та наголосили на ролі болгарських колег як дослідників і практиків стосовно імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2003 р. Офіційними мовами конференції були болгарська та англійська.

Для Болгарії, яка має значний досвід у справі захисту, збереження та вивчення національної культурної спадщини, конференція була справді етапною, що засвідчив її широкий міжнародний резонанс. Проблематика конференції є складовою наукової діяльності ІЕФЕМ БАН, вона представлена також у міжнародних проектах Інституту, зокрема у спільних проектах з Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН (далі - ІМФЕ).

Як відомо, Болгарія однією з перших ухвалила Національний реєстр з нематеріальної культурної спадщини, що стало імпульсом для створення у 2006 р. відповідної Національної ради, якою координувалася діяльність у межах країни. Наприкінці 2007 р. розпочалася масштабна Національна програма «Живі людські скарби - Болгарія» і було висунуто п'ять перших номінантів, котрі включено до Репрезентативного списку НКС, а також розроблено перелік елементів культурної спадщини країни, які потребують нагальної підтримки. Подією міжнародного значення стало створення у 2012 р. першого в Європі Регіонального центру (охоплює своєю діяльністю Південно-Східну Європу) з нематеріальної культурної спадщини, що діє при ЮНЕСКО. Тоді ж при ІЕФЕМ БАН було організовано Національний центр, а в місцях побутування культурних явищ міжнародного масштабу відкрито локальні центри з нематеріальної культурної спадщини.

При відкритті конференції прозвучали вітання від Президанта БАН, міністра науки і освіти, зарубіжних учасників. Високий статус конференції було засвідчено присутністю співробітників Посольства України в Республіці Болгарія. Співробітники ІМФЕ завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидат філологічних наук Л.К. Вахніна та провідний науковий співробітник, доктор філологічних наук О.О. Микитенко передали ІЕФЕМ БАН вітальну адресу від директора ІМФЕ, академіка Г.А. Скрипник та подарували видання ІМФЕ.

 

Виступ з вітальним словом завідувача відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ, кандидата філологічних наук Л. Вахніної

 

Директор ІЕФЕМ БАН П. Христов приймає видання ІМФЕ

 

Учасники конференції з представником Посольства України в Республіці Болгарії

 

На пленарному засіданні було заслухано доповіді: Вольфганга Вісхайдера (Австрія) «Юридичні аспекти захисту нематеріальної культурної спадщини», Сабіни Іспас (Румунія) «Роль мультимедійних архівів із захисту культурної спадщини; техніки консервації; перелік», Міли Сантової (Болгарія) «Роль учених БАН при впровадженні Конвенції із захисту нематеріальної культурної спадщини в Болгарії».

Доповідачами першої сесії, яку було присвячено питанням міжнародного академічного співробітництва, були: Йоанна Спасова-Дикова (Болгарія) «Дослідження БАН у сфері виконавського мистецтва у ХХІ ст. у світлі Конвенції із захисту нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО 2003 р.»; Мирослава Лукич-Крстанович (Сербія) «Міжакадемічне співробітництво: впровадження нематеріальної культурної спадщини в межах ЮНЕСКО, БАН і САНМ»; Оксана Микитенко (Україна) «Роль академічних наукових досліджень нематеріальної культурної спадщини в процесі глобалізації і інтеграції».

 

Доповідь провідного наукового співробітника ІМФЕ, доктора філологічних наук О. Микитенко

 

Окрему сесію, на якій виступили болгарські колеги, склали доповіді з проблем освітньої політики. Було обговорено низку питань, пов'язаних із програмами стосовно збереження традиції у галузі нематеріальної культурної спадщини та трансмісії знань, вмінь та навичок до традиційних ремесел як через досвід музейної практики, так і через неформальні мережі. Було також підкреслено важливу роль, яку у Болгарії традиційно відіграють місцеві культурно-просвітні осередки читалища, зокрема і щодо збереження нематеріальної культурної спадщини: Іва Станоєва (Болгарія) «Читалища і нематеріальна культурна спадщина - відкриття нових можливостей»; Стелла Ненова (Болгарія) «Читалища, місцеві громади та дослідники у захисті нематеріальної культурної спадщини».

Питання культурної політики, популяризації різних жанрів фольклорної творчості на міжнародних фестивалях, зв'язок традиції та сьогодення порушували на сесії, якою керувала Лариса Вахніна (Україна), доповідачі: Радка Братанова (Болгарія) «Храмові свята, фестивалі, конкурси та нематеріальна культурна спадщина - деякі актуальні проблеми»; Євгенія Гренчарова «Програма Живі людські скарби - Болгарія та захист хореографічної спадщини»; Ваня Матеєва (Болгарія) «Сучасні практики та інституційні форми із захисту нематеріальної культурної спадщини: внесок дослідників ІЕФЕМ при БАН»; Бояна Богданович (Сербія) «Популяризація нематеріальної культурної спадщини: Фестиваль Пряничне серце»; Мілена Любеноава (Болгарія) «Громади і експерти у захисті нематеріальної культурної спадщини - приклад Сурва у регіоні Перник» та ін.

Загальнотеоретичні, правові та культурологічні проблеми, вирішення яких вимагає особливої уваги та обміну досвідом як у національному, так і міжнародному масштабі, склали окремий блок, який було представлено доповідями: Маргарити Каішевої (Болгарія) «Критерії і стандарти якісної інтерпретації та комунікації культурної спадщини, прийняті та впроваджені у Європі та світі та підтримані міжнародною асоціацією Interpret Europe»; Мірени Станевої (Болгарія) «Реєстр: шляхи використання»; Теодори Конах (Польща) «Приєднання громад до Міжнародного закону про спадщину»; Ірени Бокової (Болгарія) «Нематеріальна культурна спадщина та жива спадщина - теоретичні аспекти та приховані послання»; Ніколая Ненова (Болгарія) «У пошуках нематеріального виміру культурної спадщини»; Івайла Прванова (Болгарія) «Матеріалізація нематеріальної культурної спадщини».

Цікавими були доповіді, об'єднані у сесії «Інтерпретації», які представили досвід міждисциплінарного дослідження нематеріальної культурної спадщини, зокрема: Ваня Лозанова (Болгарія) «Проект Онлайн Енциклопедія з античної культурної спадщини у Південно-Східній Європі при Національній науковій програмі Культурно-історична спадщина, національна пам'ять та суспільний розвиток Центру фракології при БАН»; Іво Велинов (Болгарія) «Рильський монастир у семіотичному просторі нематеріальної культурної спадщини»; Маріяна Витанова, Калина Мичева-Пецчева (Болгарія) «Духові музичні інструменти в болгарських діалектах (етнокультурні аспекти)»; Міглена Іванова (Болгарія) «Графіті та нематеріальна культурна спадщина»; Петьо Крстев (Болгарія) «Дослідницькі парадигми, нематеріальна культурна спадщина і традиційна культура».

Важливою подією стала сесія, присвячена Україні, зокрема українсько-болгарським науковим взаєминам і проектам у галузі дослідження нематеріальної культурної спадщини. У виступах було наголошено як на традиційних українсько-болгарських зв'язках у вивченні народної культури і фольклору (Антоніна Якімова, Петко Христов (Україна/Болгарія) «Роль Михайла Драгоманова у створенні фольклорної програми СбНУ»; Ольга Вовк «До історії вивчення нематеріальної культурної спадщини у Східній Європі: внесок Василя Каразина»), так і підкреслено актуальність спільних досліджень у сучасних умовах: Лариса Вахніна (Україна) «Нематеріальна культурна спадщина України в умовах сучасних соціокультурних змін»; Елена Воденчар (Болгарія) «Нематеріальна культурна спадщина болгар у Бессарабії. Позитивна практика захисту».

З огляду на те, що статус нематеріальної культурної спадщини набувають традиції, що побутують, особливу увагу було привернуто до локальних традицій, досвіду громад та експертів стосовно захисту нематеріальної культурної спадщини у конкретних місцевостях по всій території Болгарії, де вже створено центри, в яких вивчають та популяризують народну культуру. Про це, зокрема, йшлося у виступах і презентаціях: Мирослава Василєва (Болгарія) «Жива спадщина: хореографічна традиція у регіону Карлово»; Вані Йорданової (Болгарія) «Свята та звичаї Смолянського регіону: за матеріалами студентської практики 2017-18 рр.»; Емілії Бояджиєвої-Пеєвої (Болгарія) «Нематеріальна культурна спадщина - приклад новорічного звичаю»; Юлії Попчевої (Болгарія) «Створення та передача традиції у селі із зростаючим населенням (етнологічне дослідження у с. Здравец, регіон Варни»; Ірини Аргірової (Болгарія) «Збереження архітектурного ландшафту та життя у ньому. Культурні ініціативи у с. Долен, Західні Родопи».

Конференція, якою було засвідчено вагомі здобутки, у першу чергу, науковців ІЕФЕМ БАН, у галузі вивчення нематеріальної культурної спадщини, ще раз продемонструвала актуальність порушених проблем теоретичного, нормативно-правового, практичного характеру, пов'язаних із презентацією та збереженням традиції, зосередила увагу на культурологічному та прагматичному аспектах, наголосила на питаннях соціологічного, та гендерного аналізу тощо. У виступах учасників було представлено багатогранність виміру традиційної культурної спадщини, її мовні, архітектурні, музичні, хореографічні, мистецькі, харчові маркери і коди, якими окреслюється ідентичність кожної національної культури.

Учасникам конференції було запропоновано широку культурну програму: відбулося відкриття виставки фотографій «Образи елементів, внесених до Болгарського національного Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини»; кулінарна виставка «Місцева кухня»; концерт автентичного фольклору у виконанні носіїв народної творчості, котрі представляли осередки, внесені до Болгарського національного Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини; ознайомлення з експозицією нещодавно відкритого (після оновлення) Етнографічного музею, фольклорна вистава за мотивами класика болгарської літератури Й. Радичкова.

 

П. Христов проводить екскурсію в Етнографічному музеї

 

Л. Вахніна з учасниками болгарського фольклорного колективу


Міжнародна наукова конференція «Драгоманівські студії»

16 жовтня 2019 р. у Софії (Болгарія) відбулася Чотирнадцята міжнародна наукова конференція «Драгоманівські студії». Організатором конференції, яка є помітним явищем у житті української громади Болгарії, серед наукової та викладацької спільноти обох країн, виступили ІЕФЕМ БАН, у залі якого проходила конференція, Софійський університет ім. Св. Климента Охридського, Українська недільна школа та Фундація «Мати-Україна», а також Посольство України в Республіці Болгарія. Оргкомітет конференції представляли А. Якімова (голова) - Фундація «Мати-Україна», П. Христов, директор ІЕФЕМ БАН, А. Тертична, радник Посольства України в Болгарії. Офіційні мови конференції - болгарська і українська.

При відкритті прозвучали вітання від директора ІЕФЕМ БАН П. Христова, від Надзвичайного та Повноважного Посла України в Республіці Болгарія В.А. Москаленка, від Голови правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин України І. Матяш, яка презентувала книгу «Україна і Болгарія в історії Європи», від завідувачки кафедри слов'янського мовознавства факультету слов'янської філології Софійського університету А. Стаменової, а також від Голови Спілки українських організацій в Болгарії О. Коцевої.

Конференція, що відбувалася в режимі пленарних засідань, мала декілька тематичних блоків. В межах круглого столу «Україна і Болгарія: історія і сучасність» було виголошено ряд доповідей історико-культурного, політико-інформативного, фольклорно-етнологічного спрямування: В. Власенко (Україна) «До історії міжвоєнної української преси в Болгарії»; А. Тертична (Україна) «Інформаційний бюлетень Посольства України в Болгарії (1994-1998 рр.) як прототип сучасної цифрової інформаційної платформи дипломатичного представництва»; А. Атаманенко (Україна) «Українці в Болгарії: погляд з України»; В. Петрусенко (Болгарія) «Харків у незалежній історії України»; А. Якімова (Болгарія) «Драгоманівські місця у Софії».

Цього року конференцію було присвячено 130-річчю прибуття до Софії Михайла Драгоманова, з іменем якого пов'язується становлення і розвиток болгарської гуманітаристики. Ця важлива дата та вихід у світ першого болгарського наукового видання - «Сборник за народни умотворения, наука и книжнина», були у центрі уваги доповідей: Л. Вахніної (Україна) «Фольклористична спадщина Михайла Драгоманова у загальнослов'янському контексті»; І. Матяш (Україна) «Внесок М.П. Драгоманова у формування історико-філологічного напряму дослідження українського героїчного епосу та сучасні форми репрезентації думознавчих досліджень»; А. Якімової (Болгарія) «Роль проф. М. Драгоманова у творенні першого болгарського наукового журналу "Сборник за народни умотворения, наука и книжнина"».

 

Доповідь завідувача відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ, кандидата філологічних наук Л. Вахніної

 

На конференції також прозвучали доповіді, пов'язані з мовознавчими питаннями, зокрема становленням і сучасним станом українського і болгарського правопису, а також культурологічним підходом до викладання мови і літератури: О.Микитенко (Україна) «Граматика української мови Ол. Павловського (1818) як основа фонетичного правопису М.П. Драгоманова»; Р. Камберова (Болгарія) «Будівничі болгарського правопису, ухваленого в Харкові 1930 р.»; О. Сірук (Болгарія) «Запозичена морфологія: "українізація" болгарського префікса пре-».

 

Доповідь провідного наукового співробітника ІМФЕ, доктора філологічних наук О. Микитенко

 

Окремий блок склали доповіді, які було об'єднано темою «Збереження етнонаціональної ідентичності українців у Болгарії». Було виголошено доповіді, що засвідчили актуальність та важливість спільних українсько-болгарських проектів, спрямованих на комплексне дослідження різнобічних питань, пов'язаних із етнонаціональною ідентичністю: А. Атаманенко (Україна) «Острозька академія: минуле і сучасне»; Т. Матанова (Болгарія) «Етнопідприємництво серед української спільноти в Болгарії». Матеріали конференції планується видати окремим збірником.

Яскравою подією для співробітників ІМФЕ став виїзд до с. Владая, в якому перебувала Леся Українка у 1894-95 рр. Про це нагадує пам'ятний знак. Посольство України в Республіці Болгарії вшановує місця, пов'язані з М. Драгомановим та Лесею Українкою. Ця поїздка відбулася за сприяння п. Антоніни Якімової та її чоловіка.

 

Церква в с. Владая, яку відвідувала Леся Українка

 

 

Під час перебування в Софії науковці ІМФЕ також обговорили з болгарськими колегами - учасниками спільного міжакадемічного проекту, плани досліджень на наступний рік, участь у спільних конференціях та підготовці публікацій.

 

Оксана Микитенко
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук

 

Лариса Вахніна
завідувач відділу української
та зарубіжної фольклористики,
кандидат філологічних наук