Міжнародна наукова конференція
«Сербська мова і література сьогодні - теоретико-методологічні аспекти дослідження, рецепції та перекладу»
(Белград, 16-20 вересня 2020 р.)

 

16-20 вересня 2020 р. відбулася 50-та «Міжнародна наукова зустріч славістів у дні Вука Караджича», що їх щорічно проводить Міжнародний славістичний центр (далі - МСЦ) при філологічному факультеті Белградського університету (Сербія).

 

 

Цьогорічна конференція була ювілейною і засвідчила широкий міжнародний авторитет МСЦ, на базі якого упродовж п'ятдесяти років безперервною є традиція проведення славістичних наукових зустрічей славістів з Європи та світу. З нагоди відзначення ювілейної дати Міжнародний славістичний центр привітали відомі освітні та наукові установи, зокрема Київський національний університет імені Тараса Шевченка, включно із кафедрою славістики філологічного інституту, а також Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України (далі - ІМФЕ). На ім'я керівника МСЦ професора Д.Мршевич-Радович було направлено вітальний лист за підписом директора ІМФЕ, академіка Г.А.Скрипник.

Не випадково, що тематика конференції, яка для зарубіжних учасників проходила у ZООM-платформі, охоплювала досвід дослідження сербської мови та літератури упродовж піввікового періоду. Саме у цей період у славістиці - мовознавстві, літературознавстві, фольклористиці - було сформовано та узагальнено основні навчально-методичні та науково-теоретичні підходи та принципи, які відповідно було залучено до різних найголовніших історико-стильових напрямів (усна література, або фольклор, давня література, а також ренесансна та барокова, передромантизм та романтизм та реалізм, новітня сербська література ХХ-ХХІ ст. у її міжнародних взаємозв'язках) тощо. Відтак можливим є з перспективи сучасної теоретико-методологічної бази оцінити зроблене, зокрема проведений аналіз літературних та фольклорних жанрів, питання перекладу та порівняльного вивчення тощо, а тим самим простежити тяглість як наукової школи, так і славістичного виміру сучасної гуманітаристики, на що наголосила відкриваючи Конференцію академік Сербської академії наук і мистецтв доктор Н.Милошевич-Джорджевич.

Українська славістика цього року була представлена мовознавцями (В.І.Ярмак, Л.М.Стеблина), літературознавцями (О.І.Дзюба-Погребняк, П.М.Рудяков, А.Л.Татаренко), фольклористами (О.О.Микитенко).

 

Славісти та студенти біля кафедри слов'янської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у день відкриття Конференції. Учасники Конференції: завідувач кафедри, кандидат філологічних наук, професор О.Л. Паламарчук (третя зліва), провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор філологічних наук О.О. Микитенко (четверта зліва), доцент кафедри, кандидат філологічних наук О.І. Дзюба-Погребняк (третя справа), викладач кафедри Л.М. Стеблина (друга зліва).

 

Секцію з фольклористики було присвячено як важливим теоретичним та історіографічним питанням дослідження, так і проблемам фіксації фольклорного матеріалу, традиційного та сучасного фольклору, виконавства, культурного контексту тощо. На секції виступила провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор філологічних наук Оксана Микитенко (Київ), яка у доповіді «Теоретико-методологічна парадигма сучасної славістики: досвід Міжнародного славістичного центру» наголосила на важливості безперервної традиції проведення конференцій та послідовності видання матеріалів як теоретичної бази наукового аналізу, котрий поєднує як сучасні міждисциплінарні підходи, так і принципи дослідження фольклорного тексту, виходячи із ідеї Вука Караджича стосовно художньої оригінальності, історичної тяглості та ідентичності національної традиції.

У доповіді доктора Бошка Сувайджича (Белград) «Народна література на Наукових зустрічах славістів у дні Вука Караджича (1971-2020) було зроблено огляд широкої тематичної панорами фольклористичних питань, згадано видатних дослідників сербського фольклору, котрі у різний час були учасниками Наукових зустрічей, - А.Лорда, Н.Толстого, Б.Путілова, В.Гусєва та ін.

Соня Петрович (Белград) присвятила свою доповідь дослідженню відносин усний/письмовий текст на прикладі давньої літератури.

Валентина Питулич (Косовська Митровиця) зосередила увагу на актуальній традиції побутування демонологічних переказів у регіоні Косова та Метохії.

Питання історіографії на прикладі спілкування Вука Караджича з Симою Милутиновичем Сарайлією розглянув Бранко Златкович (Белград).

Відомим співцям - інформантам Караджича Ф. Вишничу та Т. Подруговичу, котрі по-різному тлумачили в своїх піснях образи турків, на що необхідно зважати, коли йдеться про порівняльний аналіз мусульманського та християнського епосу, присвятив свою доповідь Саша Кнежевич (Пале).

На жаль, не всі учасники, зокрема іноземні, заявлені у програмі, змогли взяти участь у роботі секції, проте вона ще раз засвідчила зацікавленість науковців народною культурою і показала, що у фокусі уваги залишається народна міфологія, традиційні епічні жанри, питання теорії, зокрема текстологічний аналіз фольклорного тексту або кореляція усний - письмовий текст, а також історія науки.

Доповіді, що прозвучали, увійдуть до чергового збірника Міжнародних наукових зустрічей славістів «у дні Вука Караджича».

 

Оксана Микитенко
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук