ХХ Кирило-Мефодіївські читання у Харкові

26-27 травня 2021 р. у Харкові на базі Національного університету імені В.Н. Каразіна відбулася Міжнародна онлайн-конференція ХХ Кирило-Мефодіївські читання, присвячені 175-річчю харківської болгари стики, які традиційно до Дня слов'янської писемності і культури організовує історичний факультет університету та Центр болгаристики та балканських досліджень імені Марина Дринова (директор Центру С. Ю. Страшнюк). Співорганізаторами цього міжнародного наукового зібрання виступили Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, а також Інститут історичних досліджень БАН.

На Пленарному засіданні, яке розпочалося виголошенням привітань від ректора ХНУ ім. В. Н. Каразіна академіка НАН України В. С. Бакірова, директора ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України академіка НАН України, академіка-секретаря Відділення мови, літератури та мистецтвознавства Г. А. Скрипник, а також директора Інституту історичних досліджень БАН проф. Д. Вачколва та завідувачки кафедри слов'янського мовознавства Софійського університету ім. Св. Климента Охридського д-ра А. Стаменової, було заслухано доповіді, які окреслили становлення та розвиток болгаристики як славістичної дисципліни у Харківському університеті, пов'язаної передовсім із іменем І. І. Срезневського. Цікавий та широкий матеріал було представлено у доповіді С. Страшнюка (Харків) «Болгаристика Харківському імператорському університеті (середина ХІХ - початок ХХ ст.). М. Домановська (Харків) зупинилася на взаємозв'язку славістики та візантіністики у Харківському університеті др. пол. ХІХ - початку ХХ ст., а Т. Готовска-Хенце (Софія) присвятила свою увагу кореспонденції І. Срезневського з видатними славістами Центральної Європи.

Робота конференції проходила впродовж двох днів. Учасники із різних наукових і освітніх закладів України, Болгарії, Молдови, Росії представили свої доповіді у трьох паралельних секцій - «Історія Болгарії та болгар: від доби Середньовіччя до початку ХХІ століття», «Духовна та матеріальна культура болгар», «Історія та сьогодення болгари стики і славістики». Надзвичайно чітка і фахова інтернет-підтримка дозволила спостерігати за роботою різних секцій.

У перший робочий день конференції модераторами секції «Духовна та матеріальна культура болгар» були члени Оргкомітету, співробітники відділу української та зарубіжної фольклористики Л. К. Вахніна і О. О. Микитенко.

Було заслухано п'ятнадцять доповідей. Широкою була географія виступів: були представлені Київ (ІМФЕ ім. М.Т. Рильського), Одеса (ОНУ), Суми (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка), а також Молдова (Інститут культурної спадщини Міністерства освіти, культури і досліджень), Болгарія (Спілка українських організацій Болгарії). Доповіді мали міждисциплінарний і комплексний характер, вирізнялися широким хронологічним зрізом, водночас основну увагу було привернуто саме сучасному періоду. Тематично доповіді охоплювали різні аспекти як матеріальної, так і духовної культури болгар, у першу чергу фольклору та художньої творчості, загальні проблеми стану та перспектив етнологічних і фольклористичних досліджень, зокрема в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського (Л. К. Вахніна). О. Микитенко наголосила на актуальності та пріоритеті сучасних етнологічних досліджень болгарської спільноти в Україні, поєднанні тяглості наукової традиції та інноваційних методах і напрямах, як з боку українських, так і болгарських науковців. М. Карацуба аналізувала болгарську народну баладу, зупинившись на проблемі жанрової специфіки в контексті південнослов'янського масиву. Спільну доповідь Т. Шевчук і В. Балушка було присвячено порівняльному аналізу сюжету «дівчина-воїн» в українському і болгарському епічному тексті та народних віруваннях, виходячи із суспільно-побутової практики та історико-археологічних свідчень.

Постать М.Т. Рильського як славіста, організатора науки, громадського діяча та творчої особистості, для якого болгарська тема завжди була однією з основних, була предметом уваги Т. Рудої. Темою А. Якімової (Болгарія) став болгарський фольклор у дослідженнях Михайла Драгоманова. Діяльність Автонома Вилкова як представника духівництва у середовищі бессарабських болгар розглянув І. Думініка (Молдова).

Міграційні проблеми Північного Приазов'я та Буджаку, а також питання матеріальної та художньої культури болгарської спільноти розглядалися у доповідях М. Пачевої (Запоріжжя), О. Ганчева (Одеса), В. Володченка (Одеса), Я. Каранфілової (Одеса). Проблема охорони здоров'я у селянському середовищі болгар у 20-і рр. розглядалася у доповіді В. Туркова (Суми), тоді як І. Потапенко (Київ) зупинилася на сучасному стані громадських організації болгар України.

Представлені доповіді викликали зацікавлення учасників та засвідчили незмінно високий статус, який посідає болгарстика у різних наукових та освітніх осередках України, увагу, яку приділяють її розвитку в Україні, науковці Болгарії. Це ще раз було підкреслено на Другому (заключному) Пленарному засіданні у доповідях завідувача кафедри нової та новітньої історії ХНУ Іноземного члена БАН д.іст. н. М. Станчева, декана історичного факультету ХНУ д.іст.н. С. Литовченка, заступника директора Інституту історичних досліджень БАН д-ра Б. Нягулова (Софія).

Під час презентації наукових видань було представлено також останні славістичні видання ІМФЕ - «Українську славістичну фольклористику (ХІХ - початок ХХІ ст.) / Енциклопедичний словник» (головний редактор академік Г.А. Скрипник, К.: ІМФЕ, 2019) (Л. Вахніна), та монографію А. Якімової «Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова» (К.: ІМФЕ, 2019) (О. Микитенко).

Оксана Микитенко