«ДАВАЙТЕ РАЗОМ БОРОНИТИ ЦЮ СВЯТУ СПРАВУ!»

Міжнародна науково-практична конференція «Тринадцяті фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській», 27-28 травня 2021 р.

 «Фольклорний твір - це цілий світ!
Він не дорівнює літературному
статичному тексту».
 
Олена Петрівна Івановська,
доктор філологічних наук,
професор кафедри фольклористики
КНУ імені Тараса Шевченка
 
«Фольклорист - це настільки
універсальний фахівець, що ми не
можемо його втратити!».
 
Валентина Василівна Телеуця,
докторантка
кафедри фольклористики
КНУ імені Тараса Шевченка

27 травня 2021 року вже втринадцяте відбулася масштабна зустріч фольклористичної еліти всієї країни - цьогоріч під назвою «Традиційна культура - шлях духовної деокупації». На платформі Zoom розпочали роботу традиційні Фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській (організатори - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, кафедра фольклористики, Центр фольклору та етнографії). Важливо відзначити, що конференція, яка вже давно переросла у міжнародний і міждисциплінарний формат, крім вітчизняних фольклористів, щорічно зґуртовує й іноземних гостей, а також представників суміжних наукових дисциплін.

Під час відкриття Міжнародної науково-практичної конференції «Тринадцяті фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській» - вітальне слово від директора Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Григорія Семенюка
(27 травня 2021 р.)

Модератором пленарного засідання, на якому було виголошено три вітальні слова та вісім доповідей, виступив директор Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, професор Григорій Семенюк. У своїй промові Григорій Фокович зазначив, що конференція присвячена засновниці кафедри фольклористики Лідії Дунаєвській, «невтомна праця і велика любов якої ще живитиме не одне покоління філологів»: «На жаль, п'ятнадцять років тому, теплого травневого надвечір'я її не стало. Не стало раптово, на посту, на роботі - під час народження нового кандидата наук із дорогої для неї фольклористики».

Після цього слово було передано ректорові КНУ імені Тараса Шевченка, професору Володимиру Бугрову. Володимир Анатолійович підкреслив, що у сучасних студіях уже відходять від суто збереження фольклору заради фольклору, а виробляють нові методологічні підходи, і це суттєво, адже «сьогодні в епоху вже не постмодерну, а метамодерну, питання методології соціогуманітарного знання постає дедалі яскравіше». На думку ректора, фольклористика є «метапарадигмою, у межах якої можуть бути поєднані різні матриці, різні підходи» інших наукових дисциплін.

Далі слово взяла завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) Леся Вахніна. Леся Костянтинівна зачитала вітальний лист від директора ІМФЕ, академіка Ганни Скрипник, де, зокрема, підкреслила: «Прикметно, що випускники кафедри фольклористики КНУ постійно поповнюють науковий корпус нашої й інших установ НАН України, успішно захистили кандидатські дисертації та гідно репрезентують українську науку».

Під час відкриття Міжнародної науково-практичної конференції «Тринадцяті фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській» - зачитування Лесею Вахніною вітального листа від директора ІМФЕ,
академіка Ганни Скрипник (27 травня 2021 р.)

Своєрідною поміжною ланкою між вітальними словами і науковими доповідями були виступи завідувача кафедри фольклористики, канд. філол. наук Олесі Наумовської («"Святая правда" національного духу») та д ра філол. наук, професора Віктора Давидюка («Сучасна українська фольклористика в пошуках "прогресивних" підходів»). Обидві промови продемонстрували важливість дослідження народної культури, і, відповідно, утвердження фольклористики як самодостатньої і базової наукової дисципліни - остання теза згодом вибухне у завзяту дискусію на підсумковому засіданні.

На пленарному засіданні, Zoom-формат якого часом не витримував кількісного навантаження відвідувачів (програма дозволяє безкоштовно підключати лише до 100 осіб одночасно), також було заслухано доповіді д ра іст. наук, професора Сергія Сегеди («Антропологічний портрет княгині Інгігерди»), д ра філол. наук, професора Віктора Мойсієнка («Поліський "золотник"»), д ра філол. наук, професора Юрія Коваліва («Фольклорна метафора Емми Андієвської»), д ра філол. наук, професора Ярослава Гарасима («Фольклористична концепція Філарета Колесси в контексті тогочасної європейської науки (до 150-літнього ювілею ученого)»), канд. мастацтвазнаўства, дацэнта Ганни Барвенави («Фальклор і гумар у гаслах і плакатах пратэстаў і рэвалюцый ва Усходняй Еўропе») і магістрантки Марини Мицюк («Проєкт фольклористичного онлайн-ресурсу "PRO - Folk"»).

Під час пленарного засідання Міжнародної науково-практичної конференції «Тринадцяті фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській» - презентація канд. мастацтвазнаўства, дацэнта Ганни Барвенави («Фальклор і гумар у гаслах і плакатах пратэстаў і рэвалюцый ва Усходняй Еўропе») (27 травня 2021 р.)

ІМФЕ мав широке фольклористичне представництво на цій потужній конференції. Впродовж двох днів практично на всіх секціях лунали доповіді наукових співробітників відділу української та зарубіжної фольклористики нашої установи: перша секція «Фольклор України як націєтвірний чинник» - «Форми вираження протесту в оповідях про примусові переселення із зон затоплення» (канд. філол. наук Ірина Коваль-Фучило), «Традиція та новації у майданівських обрядах переходу під час Революції Гідності» (канд. філол. наук Олена Чебанюк); друга секція «Фольклористика в Україні: здобутки, проблеми методології, перспективи розвитку» - «Українські громади другої половини ХІХ - початку ХХ століття в дослідженнях сучасних учених: фольклористично-етнографічний аспект» (канд. філол. наук Лідія Козар); четверта секція «Україна і світ: полілог культур» - «Європейські виміри української фольклористики» (канд. філол. наук Леся Вахніна), «Мотив інцесту в народних баладах південних слов'ян» (канд. філол. наук Мирослава Карацуба); п'ята секція «Фольклор і фольклористика етнографічних регіонів України» - «Міфологема смерті в неказковій прозі села Губча Хмельницької області: з репертуару однієї родини» (канд. філол. наук Людмила Іваннікова); шоста секція «Традиційна культура етнічних спільнот України» - «Культурно-освітні ресурси польської меншини в Україні» (канд. філол. наук Леся Халюк), «Українські народні думи і єврейський нігун» (канд. філол. наук Тетяна Шевчук); сьома секція «На перехресті двох культур: взаємодія колективної та індивідуальної творчості» - «"Не співає чорнобрива, стоя під вербою...": фольклоризація Кобзаря на рушниках першої половини ХХ ст.» (із демонстрацією можливостей Інтерактивного електронного покажчика фольклорних формул епіграфічної вишивки, викладеного на власному сайті автора) (канд. філол. наук Тетяна Броварець).

Крім того, у круглому столі, присвяченому 150 річчю від дня народження Володимира Гнатюка «Перший, хто вивів українську фольклористику на широкий шлях європейської науки» (що також відбувся у межах Фольклористичних читань), від відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ зголосилися взяти участь два поважні доктори філологічних наук - Леся Мушкетик («Володимир Гнатюк - збирач і дослідник фольклору Закарпаття») та Микола Дмитренко («Володимир Гнатюк про новотвори»).

Та, мабуть, найбільшої державницької ваги мало (і, вочевидь, ще матиме) заключне засідання, що відбулося наприкінці другого дня конференції, - 28 травня 2021 року. Імпровізована дискусія, у яку плавно перейшла остання секція, за своїм драматичним наповненням й емоційним вибухом, нагадувала справжній екшн.

Передусім, організаторами і гостями конференції було наголошено на важливості її міждисциплінарного аспекту. Адже координація вербальних і невербальних складників текстів, що ними традиційно займаються фольклористи, потребує ще неодноразової уваги під різними кутами. Тому, як суголосно зауважили доктор філологічних наук, професор кафедри фольклористики Олена Івановська й кандидат філологічних наук, завідувач кафедри фольклористики Олеся Наумовська, маємо «лупати цю скалу разом», об'єднуючись із представниками різних наукових дисциплін.

На актуальному питанні цифровізації фольклору закцентувала докторантка кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Валентина Телеуця, висловлюючи своє захоплення потужними молодими науковцями - вихованцями кафедри фольклористики, які активно оцифровують величезні зібрання: «Звичайно, це заслуга кафедри, що винайшли, випустили таких студентів. І тільки вперед!».

За тим послідувала серйозна розмова про авторські права фольклорних записів, яку спровокувала співробітниця нашої установи Ірина Коваль-Фучило. На жаль, за свідченням Валентини Телеуці, на сьогодні нематеріальна культурна спадщина України дуже обмежено представлена у світі, тому «нам ще робити і робити багато чого». Доктор філологічних наук, професор, директор фольклорно-етнографічної лабораторії «Музей українського рушника» ЧНУ імені Богдана Хмельницького Наталія Ярмоленко наголосила на відповідальному ставленні до цих питань у Канаді й необхідності уніфікації норм щодо листів згоди на оприлюднення матеріалів в Україні.

А найбільших обертів набрала дискусія під час порушення питання обстоювання фольклористики як наукової спеціальності. З тих промов, що лунали, навіть сторонньому слухачеві мало би стати зрозумілим: наука, що вивчає фольклор, є базовою і самодостатньою, тому не може зводитися до, скажімо, мовознавства чи літературознавства.

Під час заключного засідання Міжнародної науково-практичної конференції «Тринадцяті фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській» - обстоювання фольклористики як наукової спеціальності в Україні (28 травня 2021 р.)

Зокрема, Валентина Телеуця ствердила, що усвідомлює важливість фольклористики як такої, бо «це не просто філологічна чи культурологічна дисципліна. Це і культура, і філософія, і мова, і медицина, і психологія - це все з додатком етно-...». Тому не можна змовчати, коли «основу основ намагаються викреслити зі сфери досліджень». А Наталія Ярмоленко висловила свої побоювання, що цього року за програмою вона вперше читає студентам не фольклор, а історію української літератури: «Але фольклор - це принципово!». Ще палкішою була промова Олени Івановської: «Фольклор і література - це не дві рівнозначні системи. Адже фольклорна система - це цілий світ. А література - це всього лиш одна з гілок, яка продовжує певну вербальну традицію на авторському рівні!». За словами Олени Петрівни, «наші проблеми від невміння називати речі своїми іменами», тому важливо всі документи ЮНЕСКО, які по суті засвідчують важливість фольклору і фольклористики, «правильно перекладати на український манер».

Насамкінець, Олеся Наумовська виголосила: «Попри те, що намагаються виключити фольклористику з переліку наукових спеціальностей, наша зустріч вчора і сьогодні є ще одним дуже яскравим доказом того, що це абсолютно крамольна і недопустима річ, тому що фольклористика як наука є, вона ґрунтовна, вона всеоб'ємна. І давайте разом боронити цю святу справу!».

Відчайдушне завзяття в обстоюванні справи свого життя та цілковита єдність істинних борців за збереження нематеріальної культурної спадщини, що було, зокрема, відверто продемонстровано під час підсумкового засідання Тринадцятих фольклористичних читань, присвячених професору Лідії Дунаєвській (27-28 травня 2021 р.), дарують щиру віру: фольклористику як наукову спеціальність в Україні таки вдасться відстояти.

Світлина Лідії Францівни Дунаєвської (1948-2006) - засновниці та першої завідувачки
кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка

Низько вклоняємось організаторам конференції за справжнє дводенне свято фольклористики, а надто - за його тріумфально-феєричне завершення у формі підсумкової дискусії!

Інформація про перебіг першого дня Фольклористичних читань (пленарного засідання) також подана на офіційному сайті КНУ імені Тараса Шевченка:http://www.univ.kiev.ua/news/11595.

Тетяна Броварець
молодший науковий співробітник,
кандидат філологічних наук