«МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ ЛЮБИВ ТАКІ ЗІБРАННЯ!»

(Літературно-мистецький вечір із презентацією книг до 125-річчя від Дня народження Максима Тадейовича Рильського і 180-річчя від Дня народження Тадея Розеславовича Рильського, 16 червня 2021 р.)

 

 «Відповідальне ставлення
М. Рильського до народної
спадщини, винятково широке коло
зацікавлень фольклорною
культурою було сформоване самим
життям митця, який виріс серед
простого люду...».

 Ганна Аркадіївна Скрипник
«Максим Рильський в історії
кадемічного народознавства»
(з презентованого альбому ІМФЕ
«Максим Рильський у спогадах,
працях, портретах», 2019),

 доктор історичних наук,
академік-секретар Відділення мови,
літератури та мистецтвознавства НАНУ,
директор Інституту
мистецтвознавства, фольклористики та
етнології ім. М. Т. Рильського НАНУ

 

«Максим Рильський не лише
фізично вижив завдяки своїй мудрості,
а і творчо вцілів».

Ольга Олександрівна Смольницька,

кандидат філософських наук,
провідний науковий співробітник
Київського літературно-меморіального
музею Максима Рильського

 

16 червня 2021 року шанувальники творчості М. Т. Рильського мали справжнє свято. У Національному музеї літератури України презентували видання, приурочені відразу до двох ювілеїв: минулорічного (125-річчя від Дня народження Максима Тадейовича) і цьогорічного (180-річчя від Дня народження його батька - Тадея Розеславовича).

Гостей урочисто вітав ініціатор заходу - онук видатного письменника, вченого, перекладача і культурного діяча Максим Георгійович Рильський.

 

Модератор заходу - Максим Георгійович Рильський

 

Перший вихід на сцену був заслуженого артиста України, майстра розмовного жанру Бориса Івановича Лободи. Він традиційно розпочав свій виступ читанням уривку з поезії М. Т. Рильського «Шипшина». Коли ж публіка була розбурхана його напрочуд емоційним декламуванням віршів на пошану Максима Тадейовича, то Борис Іванович заспокоїв її мелодійною грою на сопілці.

 

Заслужений артист України - Борис Лобода

 

Далі слово взяла провідний науковий співробітник Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Юлія Валеріївна Патлань. Вона презентувала книгу Ганни Демірської «Великдень у Романівці». За словами Юлії Валеріївни, це «оповідь від маленької дівчинки, Ганни Кузьмівни Демірської, двоюрідної сестри Максима, Івана і Богдана Рильських», що є приведенням у літературний вигляд рукопису, який зберігається у НЦНК «Музеї Івана Гончара». Меценат Григорій Садовий, родина якого всіляко сприяла цьому виданню, повідомив, що його дружина Ірина Садова зараз пише нариси, як вони видавали цю та інші книжки.

 

Провідний науковий співробітник Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» - Юлія Патлань, меценат видання «Великдень у Романівці» - Григорій Садовий та заступник директора Національного музею літератури України - Раїса Сеннікова

 

Після серйозних розмов про труднощі меценатства в Україні гості насолоджувалися чарівним співом і грою на бандурі Інни Миколаївни Лісняк, кандидата мистецтвознавства, наукового співробітника відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористки та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ). Лагідно закликаючи всіх підспівувати, Інна Миколаївна блискуче виконала дві відомі композиції: «Сміються, плачуть солов'ї» - як улюблену пісню Максима Тадейовича та «Яблука доспіли, яблука червоні» - як одну з найвідоміших його поезій.

 

Кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України - Інна Лісняк

 

Розчулену попереднім виступом публіку розважала Людмила Григорівна Журавська, старший науковий співробітник Житомирського обласного краєзнавчого музею. Вона представила видання «Максим Рильський. Як вічність - молодий», впорядковане нею самою. Символічно, як підкреслила Людмила Григорівна, що Максим Тадейович любив подібні зібрання з нагоди відзначення ювілеїв, «адже це чи не єдина нагода продемонструвати, що наша культура розвивається». У її чутливому виконанні також пролунали вірші авторства М. Т. Рильського.

 

Старша наукова співробітниця Житомирського обласного краєзнавчого музею - Людмила Григорівна Журавська

 

Доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ Оксана Олегівна Микитенко розпочала з подяки М. Г. Рильському як керівникові родинного фонду «Троянди й виноград» та Національному музею літератури, який став уже постійним та знаковим місцем проведення презентацій видань, присвячених М. Т. Рильському. Крім того, Оксана Олегівна зазначила, що наприкінці минулого року в нашій установі відбулася онлайн Міжнародна наукова конференція «Максим Рильський як учений та організатор науки» до 125-річчя від Дня народження, а зараз на черзі відповідний збірник матеріалів.

Вітаючи присутніх від імені директора ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України академіка НАН України Г. А. Скрипник та завідувача відділу української і зарубіжної фольклористики, постійного учасника заходів, присвячених М. Т. Рильському, Л. К. Вахніної, Оксана Микитенко представила нове видання ІМФЕ, підготовлене до 125-річчя Максима Тадейовича, - альбом «Максим Рильський у спогадах, працях та портретах» (головний редактор - віцепрезидент НАН України, академік НАН України, професор, доктор економічних наук Сергій Іванович Пирожков, науковий редактор - академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, академік НАН України, професор, доктор історичних наук Ганна Аркадіївна Скрипник, ІМФЕ, 2019).

У виданні широко представлено всебічну наукову, організаційну, міжнародну, громадську діяльність М. Т. Рильського, спрямовану на розвиток і утвердження національної культури. Альбом вміщує унікальні фотографії з фондів ІМФЕ, які подаються вперше. Представлено не лише участь М. Рильського у важливих офіційних заходах (зокрема, нарадах з розвитку українського фольклору), але й теплі «неофіційні» фотографії, на яких Рильський за робочим столом, чи в оточенні друзів або у садку. Серед представлених в альбомі портретів М. Рильського особливо вдалим є зроблений рукою В. Касіяна - видатного художника та колеги Максима Тадейовича по інституту. Художник зміг передати властиві Рильському теплий і мудрий погляд, привітну усмішку. Сьогодні, коли особливо актуальною стає проблема збереження пам'яті, надзвичайно важливим стає звернення до спогадів сучасників. В альбомі представлено дев'ятнадцять текстів спогадів різного часу, зокрема відомих фольклористів-славістів В. А. Юзвенко та Н. С. Шумади, які працювали разом із Рильським, брали спільно з ним (М. Т. Рильський, як відомо, був головою Українського комітету славістів) участь у Міжнародних з'їздах славістів. Наші сучасники також поділилися своїми спогадами або роздумами (зокрема, це статті Д. Степовика, В. Кузик, М. Стріхи та ін.).

Презентація альбому викликала велике зацікавлення присутніх, які, перед тим, як видання було передано директорові Національного музею літератури України, мали можливість безпосередньо ознайомитись із ним, перегорнувши сторінки.

 

Доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України - Оксана Олегівна Микитенко

 

Після презентації альбому ІМФЕ слухачі мали змогу перепочити протягом наступної концертної паузи. Спершу композитор і піаніст Андрій Бондаренко майстерно виконав імпровізацію Максима Рильського. А далі гостей вражала Оксана Євсюкова, яка заспівала елегію Л. Бетховена «Про смерть» на слова Х. Ґеллерта (переклад Максима Тадейовича Рильського).

Максим Георгійович пояснив гостям, що таке імпровізація. Фонозапис, що зберігається в ІМФЕ, розшифрувала і поклала на ноти видатний музикознавець Богдана Фільц (14 жовтня 1932 р. - 5 травня 2021 р.), яка, на жаль, нещодавно пішла з життя. А композиція, яку ми мали честь слухати у виконанні Андрія Бондаренка, продовжує жити.

 

Піаніст - Андрій Бондаренко та вокалістка - Оксана Євсюкова

 

Краєзнавче видання «Максим Рильський і Сквира» презентували заслужений вчитель України (Сквирський академічний ліцей) Василь Цимбалюк, викладач Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Катерина Плівачук і заслужений журналіст України, депутат Сквирської міської ради Катерина Бондарчук.

Василь Іванович, який доклав чимало зусиль задля збереження творчості М. Т. Рильського у шкільній програмі, заявив, що саме Максим Тадейович задав тон усій літературі тієї доби. Катерина Володимирівна докладно розповіла про зв'язок Максима Тадейовича зі Сквирою, який знав «усі її куточки», а «сквирські солов'ї надихали його на творчість», а також плани поставити місцевий пам'ятник непересічній людині. Катерина Федорівна зізналася, що під час цього свята відкрила для себе багато нового, і низько вклонилася Максимові Георгійовичу за організацію подібних заходів.

Також Катерина Володимирівна Плівачук від імені Сквирської міської ради вручила пам'ятну адресу онуку М. Т. Рильського - Назару Тарасовичу Рильському «За вагомий особистий внесок у подвижницьку діяльність в популяризації творчих надбань українського поета, перекладача, публіциста, громадського діяча Максима Тадейовича Рильського, а також за плідну співпрацю, активну підтримку та партнерські зв'язки з громадськістю міста Сквири, де видатний мовознавець і літературознавець починав свою трудову діяльність на педагогічній ниві, укорінився як творча особистість, мав багато друзів, пізнав радість раннього кохання, черпав натхнення із благотворних сквирських джерел».

 

Команда, яка представила краєзнавче видання «Максим Рильський і Сквира» - Василь Цимбалюк, Катерина Плівачук, Катерина Бондарчук, Іванна Ярмульська

 

Кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського, перекладачка і поетеса Ольга Олександрівна Смольницька презентувала книгу Максима Стріхи «Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням». Родзинками цього видання, за свідченням Ольги Смольницької, є відповіді, наприклад, на такі питання: Що читали українські селяни та інтелігенти у XIX ст.? Яку страву їв Дон Кіхот і як вона називалася іспанською?.. А ще, як зауважила, Ольга Олександрівна, тут, безсумнівно, дуже багато про Максима Рильського, який і є власне ключовою фігурою цієї своєрідної енциклопедії.

 

Кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського, перекладачка і поетеса - Ольга Смольницька

 

Кандидат філологічних наук, перекладачка і поетеса Олена О'Лір звернула увагу на розділ цієї книжки, присвячений вокальним перекладам Максима Тадейовича. Як повідомила Олена Геннадіївна, М. Т. Рильський відверто і мужньо боровся проти русифікації Національної опери України, активно обстоюючи оперу українською мовою. На будь-які закиди, мовляв усім і так зрозумілі світові шедеври, Максим Тадейович відповідав: «Плекання рідної мови - це природньо!», тому переклади українською все ж таки варто робити.

 

Кандидат філологічних наук, перекладачка і поетеса - Олена О'Лір

 

Науковий співробітник Літературно-меморіального музею-садиби родини Рильських в с. Романівка (Попільнянський район) Олександр Борознюк зізнався, що йому пощастило найбільше серед усіх присутніх, адже все його дитинство пролетіло у тих славетних краях. Гортаючи сторінки книжки «Великдень у Романівці» і показуючи світлини, він щиро ділився з аудиторією: «Ось цей маленький карапуз - мій дідусь...».

 

Науковий співробітник Літературно-меморіального музею-садиби родини Рильських в с. Романівка (Попільнянський район) - Олександр Борознюк

 

Та не встиг ще попередній доповідач покинути сцену, як на ній раптово з'явився Борис Лобода. Артист перед цим уже встиг покинути зібрання, але раптом згадав, що не всі вірші прочитав, тому й повернувся. Публіка була особливо захоплена проникливим виконанням поезії «Соловейко запізнився» (слова Юліана Тувіма, переклад Максима Рильського).

 

Заслужений артист України - Борис Лобода (вихід другий)

 

Останнє слово була честь виголосити онуку Максима Тадейовича Рильського - Назару Тарасовичу Рильському. Визнаючи, що після таких щирих виступів завжди важко виступати, він сказав насамкінець дуже правильні слова: «Максим Тадейович хотів зробити якомога більше і зберегти якомога більше для нас, а ми сьогоднішнім зібранням йому дякуємо!».

 

Перекладач - Назар Тарасович Рильський

 

А ми уклінно дякуємо Максимові Георгійовичу Рильському за організацію цього літературно-музичного вечора та гучно аплодуємо всім його активним учасникам - науковцям, митцям і культурним діячам - за відпочинок душі!

P. S. Того ж дня о 13:00 відбулася презентація видань, присвячених М. Т. Рильському, в Укрінформі (організатор - Фонд М. Г. Рильського), де також виступала, презентуючи альбом ІМФЕ, Валентина Володимирівна Кузик, с. н. с. відділу музикознавства та етномузикології нашого Інституту, доктор філософії та мистецтвознавства, член Національної спілки композиторів, лауреат премії імені М. В. Лисенка.

 

Оксана Микитенко
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук

Тетяна Броварець
молодший науковий співробітник,
кандидат філологічних наук