Дискусійна платформа

Культур-антропологічні аспекти наслідків російської військової агресії проти України

 

14 квітня 2022 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України відбулося чергове засідання дискусійної платформи «Культур-антропологічні аспекти наслідків російської військової агресії проти України».

До заходу долучилися іноземні вчені-україністи з Польщі, Молдови, Болгарії, Ізраїлю й Канади та понад 50 учених з інститутів Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України - народознавці, мистецтвознавці, літератори та мовознавці.

На цій науковій акції обговорення відбувалося за різними проблемними напрямами, інспірованими повномасштабним вторгненням російських військ на територію України. Увага акцентувалася на питання: масштабних міграційних процесів; інтеграції переселенців у нові середовища та адаптаційні практики української людності в умовах війни; інтенсифікації процесів формування української громадянської ідентичності; загроз екологічних та техногенних катастроф і руйнації культурної спадщини.

Директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України академік НАН України Ганна Скрипник подякувала зарубіжним учасникам заходу за солідарність з Україною і підтримку нашої держави у боротьбі проти російської агресії. Дослідниця закликала активізувати вивчення особливостей міжетнічних взаємовідносин і комунікацій; матеріального побуту та духовних виявів життя населення часів війни шляхом безпосередніх етнографічних обсервацій (для створення у перспективі відповідної науково-видавничої серії «Воєнне повсякдення: нотатки етнографів»). Вона вказала на викликані військовим вторгненням Росії зміни суспільних пріоритетів, світоглядно-ціннісних орієнтацій населення; на інтенсифікацію національно-консолідаційних процесів і підвищення ролі держави у громадянсько-ідентифікаційних практиках української людності. Г. Скрипник наголосила на потребі студіювання докорінних трансформацій соціокультурного повсякдення, для фіксації яких актуалізуються як етнологічна методика безпосереднього спостереження, так і засоби візуальної антропології. Фото- відео-кінематографічне та медіа ресурсне документування блокадного досвіду населення, його виживання в оточених та окупованих містах і селах; масового вимушеного переміщення людності всередині країни та міграційного руху за її межі дозволить архівувати цілі пласти кризових соціокультурних реалій і зменшити ризики суб'єктивізму та ситуативності їх інтерпретацій.

Дослідниця поінформувала учасників заходу про особливості започаткованої дискусійної платформи, чергові засідання якої відбуватимуться (на час війни) щомісячно. Це, на її думку, сприятиме активізації комунікацій між дослідниками і створенню мобільного дискусійного майданчика.

Зі словами підтримки перед онлайн-аудиторією виступила вчена-україністка, старший науковий співробітник сектору «Етнологія українців» Інституту культурної спадщини АН Молдови доктор педагогічних наук Катерина Кожухар (Молдова). Вона поінформувала про засудження неправомірних дій РФ щодо суверенної України.

Професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані доктор філологічних наук Галина Корбич (Польща) поділилася своїми спостереженнями про те, що нинішні міграційні процеси з України не мають аналогів в історії європейських народів з часу ІІ Світової війни; що ця міграційна хвиля безперечно вплине на етнодемографічну панораму Європи, на переформатування міжнародних безпекових та гуманітарних європейських структур.

У своєму виступі професор Варшавського університету Валентина Соболь (Польща) підтвердила справді дружні відносини та взаємодопомогу між нашими народами у ці критичні та переломні періоди. Україністка з Варшави у своїй доповіді, побудованій на основі глибокого екскурсу в історичну минувшину наших народів, представила численні військово-політичні аналогії із сьогоднішньою російською експансією.

Участь у заході взяла професорка Хайфського університету Лариса Фіалкова (Ізраїль), з якою академічні гуманітарні установи України мають багаторічні партнерські стосунки у дослідженнях кризових ситуацій та катастроф в Україні та світі. Вона висловила підтримку українським науковцям від колег-гуманітаріїв та зауважила, що народ Ізраїлю має глибокі співчуття до подій в Україні.

Доцент секції порівняльних фольклористичних досліджень Інституту етнології і фольклористики доктор Катя Михайлова (Болгарія) у своєму виступі запевнила, що болгарські науковці, як і народ її країни та усі європейці, солідарні з українським народом у боротьбі проти російських окупантів.

Відома україністка, професорка і голова кафедри української етнографії імені Петра та Дорис Кулів при Альбертському університеті (Канада) Наталя Кононенко у своїй доповіді висловила пропозиції та рекомендації щодо збереження українського фольклору, який сприяє формуванню національної ідентичності народу. Розповіла про створення вебсайту українськими вченими Канади для наповнення його новими записами військового фольклору із метою представлення сутності українського суспільства, збереження його ідентичності та сили духу народу.

 

Зарубіжні та вітчизняні вчені-україністи, учасники дискусійної платформи

 

Вітчизняними учасниками заходу було акцентовано увагу й на використання російським агресором мовних маніпулятивних технологій з метою провокування розколу українського суспільства. Про це йшлося у виступі директора Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України Богдана Ажнюка. Він констатував, що російському окупанту не вдалося посварити українців на мовній основі, навпаки - українська мова як державна набула, як ніколи, високого загальнонаціонального рівня своєї легітимності і визнання. Мовознавець зауважив, що не лише вітчизняні діячі, а й світове співтовариство та лідери провідних європейських країн висловлюють думку про геноцид українського народу окупантами, з огляду на агресивні акції тотального винищення ним мирного українського населення.

Завідувач кафедри світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор історичних наук Володимир Сергійчук у своєму виступі наголосив на актуальності ініційованої комунальним підприємством «Київський метрополітен» акції з перейменування столичних станцій метро.

Доповідачі активно обговорювали адаптаційні практики українців в новому середовищі, життєву важливість для них налагодження нових побутових контактів і комунікацій. Зокрема, провідний науковий співробітник доктор історичних наук Теофіл Рендюк розкрив особливості українських міграційних процесів, поінформував про кількість переселенців зі Сходу у Західні та Центральні регіони України та про чисельність біженців, прийнятих європейськими країнами. Учений застеріг від можливих масштабних втрат кадрового потенціалу України внаслідок зазначених міграційних процесів і запропонував систему запобіжних заходів для їх нейтралізації.

Провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України член-кореспондент НАН України Леся Мушкетик у своєму виступі звернула увагу наукової аудиторії на історичне підґрунтя сучасного російського військового вторгнення, яке, на її думку, узасаднюється на різних світоглядних та ментально-психологічних типах українців та росіян. Вона запропонувала студіювання цих відмінних картин світу росіянина та українця у розрізі дослідницьких програм вітчизняного народознавства.

Провідний науковий співробітник цієї ж установи, кандидат історичних наук Галина Бондаренко у своєму виступі поділилася своїми науковими обсерваціями щодо ролі конфесійно-релігійного фактору у моделюванні поведінки як населення окупованих територій, так і переселенців. Вона відзначила спроби тимчасової окупаційної влади маніпулювати на релігійному ґрунті настроями місцевого населення. Дослідниця торкнулася також міграційної проблеми; на її думку, досвід вимушених українських переселенців з погляду їх рецепцій іншомовного спілкувальницького середовища та поведінкових моделей приймаючої спільноти заслуговує пильного вивчення вітчизняними народознавцями - етнологами та фольклористами.

Завідувачка відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України кандидат філологічних наук Лариса Вахніна висловила пропозиції щодо корегування дослідницької наукової тематики з урахуванням військових дій на території України. Вона наголосила на потребі осучаснити наукові студії вітчизняних українознавчих інститутів в контексті здобутків та проєктів пріоритетних культур-антропологічних студій зарубіжної гуманітаристики.

Ґрунтовний огляд непоправних втрат у царині культурної спадщини внаслідок ворожих обстрілів було представлено у доповіді доктора мистецтвознавства, академіка Національної академії мистецтв України Тетяни Кара-Васильєвої.

Керівник сектору аудіо-візуального мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України член-кореспондент НАМ України Сергій Тримбач та старші наукові співробітники відділу музикознавства та етномузикології цієї установи, кандидати мистецтвознавства Валентина Кузик та Оксана Летичевська у своїх доповідях актуалізували питання охорони та збереження пам'яток культурної спадщини в контексті руйнівних наслідків збройної експансії російських військ проти України.

Очільниця наукової частини ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Наталія Стішова, підсумовуючи важливість наукового осмислення порушеної проблематики, наголосила на актуальності наукових оцінок та інтерпретацій наслідків злочинних військових дій, що відбуваються в Україні. Учена вказала на потребу системних і ґрунтовних спостережень поведінкових моделей різних суспільних груп і вивчення наслідків російської експансії в аспекті адаптаційних практик та способів виживання населення у кризові часи окупації окремих територій.

У виступі в. о. вченого секретаря Інституту кандидата історичних наук Катерини Бех йшлося про новітню культур-антропологічну методику використання інтернет-площин для соціальної комунікації як ґрунтовного та достовірного джерельного матеріалу, для належного документування військових подій та їх наслідків в Україні.

Питання інформаційно-комунікаційних технологій та їх впливу на сучасні світоглядно-психологічні процеси певних суспільних груп порушувалися також у виступі доктора філологічних наук, професора Наталії Мех.

Науковий співробітник ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, кандидат історичних наук Наталія Литвинчук у виступі поінформувала про появу в Інтернет-просторі новітніх наративів (мемів), які транслюють інформацію про воєнні події в Україні, розкривають відмінності соціальних рефлексій росіян та українців на суспільно-політичне життя.

Науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» цієї ж установи кандидат історичних наук Микола Бех у своїй доповіді поінформував про особливості адаптаційних процесів українців у польському середовищі (за результатами інтервʼювання біженців).

Про своєрідні аналогії з історії і культури повсякдення часів війни на Балканах та в Україні, а також про фольклористичні обсервації поведінки українських переселенців до Польщі, про помітне зростання між ними почуттів співпереживання та солідарності йшлося у виступах фольклористів ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України старших наукових співробітниць кандидатів філологічних наук Мирослави Карацуби та Ірини Коваль-Фучило.

У процесі дискусій та обговорення порушеної проблематики колегами-україністами зарубіжжя були оприлюднені листи та заяви-підтримки європейських партнерів та наукових установ.

 

Науковий колектив Інституту культурної спадщини (Молдова)

 

Технічне забезпечення заходу та його електронне представлення виконав молодший науковий співробітник відділу «Український науковий центр», голова Ради молодих учених Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України Олександр Головко.

З більш докладною інформацією про захід можна ознайомитися на сайті Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.