Міжнародні наукові конференції у жовтні - листопаді 2024 р.

Наприкінці жовтні та упродовж листопада 2024 р. відбувся ряд важливих міжнародних конференцій, в яких взяли участь, зокрема офлайн, співробітники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.

На відзначення 100-річчя Архіву латиського фольклору Інститут літератури, фольклору та мистецтва Латвійського університету провів, спільно із Міжнародною асоціацією етнологів і фольклористів (SIEF), зокрема його Робочою групою з архівів та Робочою групою з культурної спадщини та власності, міжнародну наукову конференцію «Архіви традиційної культури: 100 + 10» (Рига, 29-31.11.2024). Назву конференції було обрано не випадково, адже Архів є не лише найстарішим серед подібних у країнах Балтії, але й сьогодні відзначає 10-у річницю Дигітального архіву латиського фольклору. Ювілейні дати стали приводом, щоб оцінити результати роботи та обмінятися думками із фахівцями з різних країн щодо перспектив подальшої діяльності. Питання, які було винесено для обговорення, стосувалися найрізноманітніших проблем, пов'язаних як з архівами традиційної культури, так і архівами громад чи окремих осіб, завданнями їх збереження, вирішення правових питань, а також технічними можливостями, що забезпечують широкий доступ до архіву в мережі Інтернету тощо. У конференції взяли участь близько 40 науковців із 17 країн світу - Великої Британії, Естонії, Ірландії, Іспанії, Канади, Китаю, Колумбії, Латвії, Литви, Німеччини, ОАЕ, Польщі, Португалії, України, США, Фінляндії, Чехії.

Відкриття конференції відбулося в урочистій обстановці у міській мерії. Відкрила конференцію директор Архіву латиського фольклору Ріта Грінвалде. Із вітальним словом виступили директор Інституту літератури, фольклору та мистецтва Латвійського університету Ева Еглая-Крістсоне, Генеральний секретар Національної комісії Латвії у справах ЮНЕСКО Байба Молніка, а також Голова комісії з культури міської ради Риги Давіс Сталтс. На прийомі, який влаштувала міська рада, учасників конференції вітала заступник її голови Лінда Озола.

Робота конференції, під час якої було заслухано і обговорено 34 доповіді (презентації), мала міждисциплінарний характер і проходила у пленарному режимі, спочатку у приміщенні мерії (перший день), надалі у Національній бібліотеці Латвії, де знаходиться Інститут літератури, фольклору і мистецтва ЛУ. Виступи знайомили з міжнародною практикою організації архівної справи, історією окремих архівних зібрань, повернення архівних фондів, торкалися різноманітних питань презентації відео та аудіо матеріалів, створення нових фондів наративного фольклору тощо. Було підкреслено значення архівної справи в контексті постколоніальних студій, в умовах сучасного глобалізованого світу, особливо у сучасній «турбулентній» ситуації. Також було представлено дві ключові лекції, котрі окреслили основні питання (етико-правові та технологічні). Із доповіддю «Слухати уважно, дотримуватися різноманіття, налагоджувати зв'язки: чому архівісти можуть навчитися від архівної практики» виступила співголова Робочої групи з архіві при SIEF Марина Чернявська (Канада). Іншу доповідь на тему «Динаміка дигіталізації у фольклорному архіві: моделі роботи для накреслення курсу спільноти» виголосила очільниця Групи з дигітальної гуманітаристики Інституту літератури, фольклору та мистецтва ЛУ Саніта Реінсоне (Латвія).

У роботі конференції взяли участь співробітники ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. Досвід українських науковців, зокрема в контексті збереження нематеріальної культурної спадщини, особливо в сучасних умовах широкомасштабної війни росії проти України, незмінно привертає увагу колег, викликає підтримку та широкий міжнародний резонанс. У виданих до початку конференції тезах було представлено доповідь Лариси Вахніної «Створення нового фонду свідчень російсько-української війни в архіві Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського». У доповіді Оксани Микитенко (Україна) йшлося про роль фольклорних, а також діалектологічних матеріалів із зони Полісся, визнаного як прабатьківщина українців та одна з архаїчних зон Славії, для міждисциплінарних етногенетичних досліджень («Поліський архів та його значення для дослідження народної культури»).

Під час конференції було відкрито виставку «Пробудження та фольклорний рух: основні події» (куратори Том Кенціс та Айгарс Лієлбардіс). Організатори також познайомили учасників із діяльністю фольклорного архіву та сховища, розповіли про його історію та видання. Особливий інтерес викликала «Шафа пісень» (Dainu skapis) - багатотомне зібрання народних пісень «Латиські дайни» (1894-1915, 1-6 тт.), систематизоване в колекцію рукописів редактором Кріш'янісом Бароном (1835-1923). Для колекції, до cкладу якої, крім пісень, увійшли також інші фольклорні жанри, К. Барон свого часу власноручно сконструював спеціальну шафу із 73 шухлядками, де зберігається 268 815 карток із записами фольклору. Сьогодні матеріали колекції дигіталізовані і доступні на сайті інституту літератури, фольклору та мистецтва ЛУ.

Яскраву національну культуру продемонстрували фольклорні ансамблі Латвії "Rigas danci"та "Skandinieki".

*****

13-15 листопада 2024 р. у Белграді (Сербія) відбулася міжнародна наукова конференція «Виклики на перехресті культур. Новий погляд на сербсько-українські культурно-історичні зв'язки». Конференцію було організовано філологічним факультетом Белградського університету, спільно з кафедрою слов'янської філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Інститутом класичних студій та славістики Університету у Гданську (Польща). У конференції, яка мала міждисциплінарний характер і була присвячена різним аспектам українознавчих студій, взяли участь представники Італії, Польщі, Сербії, Словаччини, Угорщини, України. Окремі учасники представляли дві країни. Робочими мовами були українська, сербська та англійська. Підтримку конференції надало Посольство України у Р. Сербії, яке власним коштом організувало поїздку української делегації.

На відкритті конференції, що проходило у залі засідань ректорату Белградського університету, із вітальним словом виступили Надзвичайний і Повноважний Посол України у Республіці Сербії п. Володимир Толкач, а також проректор із міжнародної співпраці Белградського університету проф. др. Небойша Бойович. Почесною відзнакою було нагороджено професора кафедри славістики філологічного факультету Белградського університету проф. др. Людмилу Попович, яка була ініціатором проведення конференції. Вручивши Л. Попович нагороду, проф. др. Анатолій Загнітко (Київ-Вінниця, Україна) символічно передав їй мантію і кеп професора Донецького університету.

Відбулося три пленарні засіданні, на яких було заслухано ряд доповідей, як в офлайн, так і онлайн форматах. Доповідь Л. Попович «Виклики формування національної та етнокультурної ідентичності на перехресті культур» (Белград, Сербія) підкреслила необхідність прийняття «іншого» як умову збереження власної ідентичності та запоруку розвитку міжкультурного співробітництва. Про співпрацю України та Сербії в освітній, науковій та культурній сферах наприкінці ХХ ст., а також про сучасні виклики, розповіла Галина Саган (Київ). Про історичні зв'язки регіонів України та Сербії йшлося у доповіді Джури Харді (Нові Сад, Сербія) «Мачва як альтернатива Галичини на прикладі князя Ростислава Михайловича». Валерій Власенко (Суми, Україна) в онлайн презентації зробив огляд діяльності української політичної еміграції в Югославії та Румунії у період між І та ІІ світовими війнами, наголосивши на спільних та відмінних процесах. Ще одна онлайн-доповідь - Олега Румянцева (Палермо, Італія) стосувалася листування відомих науковців М.Ковача і О.Мишинича, зокрема обговоренню питань «образу громади русинів-українціа».

Друге пленарне засідання проходило у залі засідань філологічного факультету Белградськогно університету і було присвячене українсько-сербським літературним та літературознавчим зв'язкам, як в історичному, так і в сучасному аспекті. Прозвучали доповіді: Али Татаренко (Львів, Україна) «Кріз призму війни: рецепція сербської літератури в Україні упродовж 2014-2024 рр.» (онлайн); Оксани Микитенко (Київ, Україна) «Сербська література в українському "Всесвіті"», яка передала кафедрі числа журналу за 2024 р.; Олени Дзюби-Погребняк (Київ, Україна) «Українці в сербській літературі, серби в українській: маловідомі сторінки наших взаємин»; Деяна Айдачича (Гданськ, Польща) «Українсько-сербський збірник "УКРАС" - історія, автори і внесок щорічника» (онлайн).

На третьому пленарному засіданні, яке проходило у бібліотеці кафедри з славістики філологічного факультету, було розглянуто ряд актуальних мовознавчих питань, спільних для українського і сербського наукового дискурсу, зокрема: «Провокативність іменниково-морфологічної форми у постмодерному українському та сербському дискурсах» (Анатолій Загнітко, Київ-Вінниця, Україна); «Відтворення українських власних імен сербською мовою» (Мілена Іванович, Белград, Сербія); «Лінгвориторичні стратегії зображення російсько-української війни (на матеріалі заголовків сербських інтернет-видань) (Анастасія Тепшич, Белград, Сербія-Вінниця, Україна).

Надалі робота конференції відбувалася у межах п'яти тематичних секцій: 1.Мовна картина світу у калейдоскопі культур; 2. Меншини на культурних перехрестях; 3.Культурно-історичні зв'язки крізь призму особистості; 4. Літературна рецепція у контексті культурних взаємовідносин; 5. Літературний переклад як чинник національної культури. Серед доповідачів було чимало молоді, зокрема випускників кафедри славістики, виступи яких засвідчили високий рівень україністики у Белградському університеті. Доповіді, які прозвучали, у повній мірі втілили основне завдання міжнародної конференції - висвітлити найголовніші аспекти нового бачення сербсько-українських культурно-історичних зв'язків, а також представити перспективи їхнього подальшого розвитку.

Для учасників конференції було проведено тематичну екскурсію «Фрушкогорські монастирі та українське бароко» із відвіданням м. Сремські Карловці, а також знайомство із фото виставкою «Україна: війна + любов», що проходила у Європейському Домі у Белграді.

*****

14-15 листопада 2024 р. у Софії (Болгарія) у межах проведення ХІ Дриновських Читань відбулася масштабна міжнародна наукова конференція «Україна та її сусіди: проблеми етногенезу і націотворення та міжнародні відносини у Центрально-Східній Європі (від доби Середньовіччя до епохи глобалізації)», організаторами якої виступили Болгарська академія наук, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Національна академія наук України, за фінансової підтримки Центру академічних досліджень у Софії та Фонду Конрада Аденауера. Комплексний, міждисциплінарний характер і широкий масштаб конференції забезпечили залучені до організації наукові та освітні установи України і Болгарії: Центр болгаристики і балканських досліджень ім. Марина Дринова, історичний і філологічний факультети Харківського національного університет імені В.Н. Каразіна; інститути БАН (Інститут історичних досліджень, Інститут балканістики з Центром із фракології, Інститут етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм, Інститут болгарської мови ім.. Любомира Андрейчина); інститути НАН України (Інститут історії України, інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Український комітет славістів).

На відкритті конференції прозвучали вітання від Президента БАН академіка Юліана Ревальського; Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Болгарія Олесі Ілащук; ректора Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна проф. Тетяни Кагановської та екс-ректора університету проф. д. істор. н. академіка НАНУ Віля Бакірова; в. о. директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського к.і.н., ст.досл. Наталії Стішової; координатора стипендіальної програми «Підтримка українських учених» Центру академічних досліджень в Софії Ірени Михайлової; директора болгарського бюро Фонду Конрада Аденауера Норберта Бекмана-Дієркеса.

На першому пленарному засіданні, яке проходило у залі Президії БАН, при головуванні д-ра, проф. Данієла Вачкова і д.іст.н., проф., Іноземного члена БАН Михайла Станчева, з доповідями виступили: д.іст. н., проф. Володимир Кравченко (Альбертський університет, Едмонтон, Канада) «"Незручна нація": український виклик західній історіографії»; д-р, доц. Інна Манасієва (Інститут історичних досліджень БАН, Софія, Болгарія) «Політики Царства Болгарії та українське питання після закінчення Першої світової війни»; д.і.н., проф., член-кор. НАН України Степан Віднянський «Боротьба України проти російської агресії за збереження національної державності та ідентичності української нації й міжнародне співтовариство».

Надалі робота конференції продовжувалася за секціями. Працювало п'ять секцій: 1. Слов'яни, Русь та їхні сусіди доби Середньовіччя: проблеми релігійної, етнічної та політичної ідентичності; 2. «Козацька нація» на роздоріжжі: ранньомодерна Українська держава в тенетах Московського царства та Російської імперії; 3. Nation building імперської доби: боротьба «національних проектів» у європейському контексті (кінець ХУІІІ - початок ХХ ст.); 4. Національно-визвольні змагання 1917-1921 рр. та радянський проект «дружби народів»: наслідки для України; 5. Відродження національної державності та становлення політичної нації: Україна в міжнародній системі координат кінця ХХ - першої чверті ХХІ ст. Також було проведено два тематичні круглих столи: Європейська мобільність національних меншин та нові діаспори: сучасний стан і перспективи розвитку; Дивергентні та конвергентні явища в слов'янських мовах: історичне тло та сучасний стан.

Співпраця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України із Харківським національним університетом ім. В. Н. Каразіна, зокрема Центром болгаристики і балканських досліджень ім. Марина Дринова, а також із Інститутом етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм БАН, була засвідчена як широкою участю доповідачів - співробітників ІМФЕ, так і на рівні організації й проведення конференції. Про результати міжнародних проектів та спільні видання йшлося у виступі в.о. директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського к.і.н., досл. Наталії Стішової. Пров. наук. сп., к.ф.н., завідувач відділу української і зарубіжної фольклористики Лариса Вахніна була членом оргкомітету конференції та одним із співорганізаторів та модераторів (разом із д-ром, доц. Петко Христовим, який представляв Інститут етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм БАН) проведення круглого столу «Європейська мобільність національних меншин та нові діаспори: сучасний стан і перспективи розвитку», у якому взяли участь (також онлайн) близько двадцяти доповідачів, котрі представляли різні науково-освітні центри України та Болгарії. Зокрема, онлайн виступили співробітники ІМФЕ: к. філол. н., н. с. Валентина Головатюк («Фольклор в системі етнічної ідентифікації українців північного Підляшшя»); д-р філол. н., член-кор. НАН України Леся Мушкетик («Міграції українців до Угорщини»); к. філол. н., с.н.с. Мирослава Карацуба («Питання захисту національних меншин в Україні та Хорватії у світлі міжнародних правових документів»). Безпосередню участь у конференції взяли пров. наук. сп., к.ф.н. Лариса Вахніна, яка представила побудовану на безпосередніх спостереженнях доповідь-презентацію «Українські біженці в країнах Європи: питання збереження національної ідентичності в умовах війни», та пров. наук. сп., д.філол.н. Оксана Микитенко, яка на матеріалі власних досліджень привернула увагу присутніх до української діаспори у країнах Середньої Азії (доповідь-презентація «"...Жити з Україною в серці": українська громада в Киргитзстані (історія і сучасність)». Доповіді супроводжувалися питаннями та викликали зацікавлене обговорення. Пров. наук. сп., д.філол.н. Оксана Микитенко взяла також участь у роботі історичної секції (секція 2, головуючий к.істор.н., доц. Олександр Середа (Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського / Інститут історичних досліджень БАН), де представила доповідь-презентацію «'Басня" Богдана Хмельницького: текст - контекст - інтертекст».

На заключному пленарному засіданні, яке проходило під головуванням к.іст.н., доц. Сергія Страшнюка (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна / Інститут історичних досліджень БАН) та д-ра, доц. Марієти Іванової-Гіргінової (Інститут літератури БАН) прозвучали звіти керівників секцій та модераторів «круглих столів», а також було презентовано ряд монографій і наукових збірників, серед них черговий том спільного серійного видання Харківського університету та БАН Дриновський збірник / Дриновски сборник Т.ХУІ. София-Харков: Изд-во на БАН «Проф. Марин Дринов», 2023. 400 с. (гол.ред. д.іст.н., проф., Іноземний член БАН Михайло Станчев). Учасники висловили глибоку подяку організаторам цьогорічних Дриновських Читань, зокрема Центру болгаристики та балканських досліджень імені Маріна Дринова, його членам як у Харкові, так і в Софії, у першу чергу його незмінному керівникові, одному з ініціаторів конференції - к. іст.н., доц. Сергію Страшнюку.

Доповіді міжнародної конференції «Україна та її сусіди: проблеми етногенезу і націотворення та міжнародні відносини у Центрально-Східній Європі (від доби Середньовіччя до епохи глобалізації)», проведеної в рамках ХІ Дриновських Читань, будуть надруковані у наступних - ХVІІ і ХVІІІ тт. Дриновського збірника.

*****

22 листопада 2024 р. у Скоп'є (РП Македонія) у рамках проведення ХХІІ Міжнародного симпозіуму з балканського фольклору, в одному з центральних готелів міста відбулася наукова конференція «Фольклористика і культурна спадщина». Організатором конференції виступив Інститут фольклору ім.. Марка Цепенкова (Скоп'є, РП Македонія), з яким ІМФЕ ім. М. Т. Рильського має тривалі плідні контакти. Конференцію було присвячено Міжнародному дню з нематеріальної культурної спадщини, яке відзначається на рівні ЮНЕСКО 17 жовтня. У конференції взяли участь понад сорок учасників із Болгарії, Косово, РП Македонії, Польщі, Сербії, Словенії, України. Робочими мовами були македонська і англійська, паралельно працювало дві секції - з фольклористичної (1) та мистецтвознавчої проблематики (2).

Відкриваючи конференцію, до учасників із вітальним словом звернувся директор Інституту фольклору ім. Марка Цепенкова д-р проф. Ерміс Лафазановський. Прозвучало вітання від Національної комісії РП Македонія у справах ЮНЕСКО. У пленарній доповіді «Між фольклором та нематеріальною культурною спадщиною» Ерміс Лафазановський окреслив основні чинники, що визначають теоретичні принципи наукового аналізу, наголосивши на необхідності враховувати специфіку підходу, спрямованого на дослідження фольклорного тексту, а також всебічно аналізувати контекстуальні параметри його побутування та збереження у межах нематеріальної культурної спадщини. Теоретичний аспект було продовжено у доповідях: Івони Опетчеської-Татарчевської (РП Македонія) «Запрошення до створення обґрунтованої теорії: 20 років уваги до македонської нематеріальної культурної спадщини» та Велики Стойкової-Серафимовської (РП Македонія) «Процес транзиції, захист та збереження танка Копачка з села Драмче як нематеріальна культурна спадщина - від теорії до подання (з приводу 10-ої річниці внесення танка Копачка до Репрезентативного списку з НКС при ЮНЕСКО). Зазначалося, що сучасні антропоцентричні процеси наукового дискурсу стають визначальним чинником у дихотомії інформатор / носій фольклору та скеровують увагу до динаміки традиції, коли основним критерієм стає безперервність її побутування (також і на рівні пам'яті, емоційного сприйняття, знання, символічного відтворення тощо). Одним із таких прикладів став традиційний фольклорний танок Копачка, з яким виступили учасники фольклорного колективу ім. Ілії Ніколовські (Скоп'є, РП Македонія). Інший приклад внесення зразка традиційної культури регіонального значення до Репрезентативного списку з НКС підняв у своїй доповіді Зоранчо Малинов (РП Македонія) «Внесення церковно-народного обряду Ордія (Еортія) зі Струги до національного списку з нематеріальної культурної спадщини - від ідеї до реалізації». Ядранка Джорджевич-Црнобрня (Сербія) на прикладі весільного обряду етнічної меншини горанців продемонструвала можливості етнологічного вивчення елементів нематеріальної культурної спадщини. Необхідність захисту нематеріальної культурної спадщини в Україні в умовах сучасних викликів російсько-української війни та нагального завдання міжнародної наукової громадськості підкреслила у своїй доповіді Оксана Микитенко (Україна). Про збереження македонської фольклорної традиції завдяки діяльності македонської діаспори у Словенії розповіла Соня Цекова-Стояноска (Словенія). Про збереження та презентацію неатеріальної культурн, пов'язаної з югославським соціалістичним періодом, як «мікро-спадщиною», йшлося у доповіді Рубина Земона (РП Македонія). Нагальну проблему захисту і збереження національного культурного надбання - як нематеріального, так і матеріального, було підкреслено у доповідях: Малгожати Ящолт (Польща) «Мистецтво створення. Ремесла колись і тепер»; Ліляни Ковачовської (РП Македонія) «Консервація слепчанських деревних дверей із поверховим різьбленням»; Емілії Апостолової-Чаловської (РП Македонія) «До проблеми захисту македонських старих церков: матеріальна та/або нематеріальна культурна спадщина?»; Нади Костадиновської-Спасеновської «Захист матеріальних та нематеріальних культурних надбань від погодних умов у рамках музеїв» тощо.

Широкий та різноплановий матеріал, на якому було побудовано проблемні доповіді філологічного, етнологічного, мистецтвознавчого, історичного характеру можна умовно згрупувати за певними напрямами. Так, фольклористична проблематика була представлена у цілому ряді доповідей, які наголошували на можливостях дигіталізації як засобу збереження нематеріальної культурної спадщини (Катерина Петровска-Кузманова, РП Македонія); як частини освітньо-виховного процесу (Сузана Міцева, РП Македонія); для мережевого представлення македонської кулінарної традиції (Весна Петреска, РП Македонія); для збереження унікальних записів поховальних плачів Василя Хаджиманова, зроблених відразу після руйнівного земльотресу 1963 р. (Ана Мартиноска, Жарко Іванов, РП Македонія) або колекції фольклорних записів Наума Целаковського (1934-2023) (Ана Ашталковска-Гайтаноска, Р П Македонія) тощо.

Етномузикознавчий напрям нематеріальної культурної спадщини представляли доповіді: Александри Кузман і Актана Аго (РП Македонія) «Охридські пісні трубадурів, що містять турцизми»; Огнена Спироського РП Македонія) «Схожість алгоритмів у текстах македонських народних пісень та їхня класифікація»; Горанчо Ангелова (РП Македонія) «Музиканти та майстри народних музичних інструментів як консерватори частини нематеріального культурного надбання у РП Македонія»; Бекима Рамадани (РП Македонія) «Позиція і роль співців та інструменталістів традиційної музики серед албанців на матеріалі анекдотів та мудрих висловлювань»; Меліти Івановської (РП Македонія) «Транзиція обрядових пісень на Водосвяття у Західній Македонії (на прикладі с. Бітуше, Нижня Ріка) з кінця ХХ ст. до сьогодні».

У ряді доповідей було звернуто увагу на сучасний контекст презентації різних форм нематеріальної культурної спадщини, серед них фольклорних фестивалів, традиційної хореографії, музичного фольклору, створення нових моделей завдяки інтернет-мережі, значення для освітнього процесу тощо. У цьому ряду можна назвати доповіді, котрі розглядали проблему фольклоризації у сучасній македонській літературі, а також у рукописних збірниках середини ХХ ст.

Увагу учасників приве6рнули доповіді, присвячені народному вбранню, в яких було представлено як яскраві локальні традиції, так і тенденції використання архаїчних символів у сучасному побуті та мистецтві: Ізаїм Муртезані (РП Македонія) «Про деякі особливості народного вбрання молодої у с. Яболчиште, Велес»; Юстина Ласковска-Отвіновска (Польща) «Загадкові зображення у європейському селянському вбранні»; Діба Целіна-Баймак (Р Косово) «Фольклор та сучасні соціальні процеси у Косово»; Яна Манева-Чупоска (РП Македонія) «Текстильна творчість Крста Колоски»; Ясмінка Ристовська-Пиличкова (РП Македонія) «Космогонічний характер антропоморфних мотивів із жіночими характеристиками у македонській орнаментиці»; Нада Пешева (РП Македонія) «Фольклорні уявлення у македонському образотворчому мистецтві: Представлення жінки із традиційними фольклорними рисами».

Спостереження над локальними традиціями становлять підґрунтя для узагальнень на рівні загальнонаціональної культури та ідентичності. У сучасних умовах звернення до традицій живої сільської культури, яка стає вагомим туристичним маркером, є актуальним завданням етнологів, про що йшлося у доповідях: Деяна Костича (Сербія) «Етнокультурні потенціали балканського села»; Горана Васілескі (РП Македонія) «Колективні сільські зібрання у Прілепському Полі та Маріово як потенціал для розвитку культурного туризму»; Івана Котева (РП Македонія) «Родичі, друзі та сусіди як тема у македонських народних прислів'ях і приказках із Струміци та регіону»; Ани Вітанової-Рингачевої (РП Македонія) «Культ плодючості і еротичного, втілений у звичаї Каранфил - релікти довесільної обрядовості у Струмиці та регіоні» тощо.

Доповіді учасників, що супроводжувалися цікавими презентаціями, викликали численні запитання та жваве обговорення. Матеріали міжнародної наукової конференції, які ще раз засвідчили роль культурної спадщини та фольклористики як запоруки її збереження, будуть надруковані у збірнику Македонски фолклор, який видає Інститут фольклору ім. Марка Цепенково (Скоп'є, Македонія).

 Інформацію підготувала д.філол.н.,
пров.н.сп. Оксана МИКИТЕНКО