Антонович Д. Триста років українського театру (1619-1919). - Прага : Укр. громад. вид. фонд, 1925. - 272 с.

У даній публікації історик мистецтва й театру Дмитро Антонович робить спробу зібрати і систематизувати матеріали з історії театру за період 1619-1919 рр., які йому пощастило знайти за кордоном. Видана у 1920 р., праця доповнювалася ще 4 роки і в 1924 р. у Празі вийшов оновлений варіант. Автор розглядає такі види театру, як шкільний, світський, побутовий тощо.

Завантажити

Брехт Бертольд. Теория эпического театра. - М. : Искусство, 1965. -165 с.

Зміст: Теорія епічного театру проти театральної рутини. На шляху до сучасного театру. Про неарістотелівську драму. Нові принципи акторської майстерності. Про систему Станіславського. Художник і композитор в епічному театрі. «Малий Органон» для театру. Діалектика на театрі.

Завантажити

Гасснер Дж. Форма и идея в современном театре. - М. : Издательство иностранной литературы, 1959. - 256 с.

Джон Гасснер, автор пропонованої читачеві монографії «Форма і ідея в сучасному театрі», - відомий американський театрознавець та історик, професор Ієльського університету, більше тридцяти років займається розробкою проблем історії та теорії театру. Його перу належить низка книг («Майстри драми», «Всесвітня історія театру», «Принципи постановки спектаклю» та ін.), широко відомі в Америці та за її межами.

Монографія «Форма і ідея в сучасному театрі», що вийшла в 1956 р. в США, написана Гасснером на основі циклу прочитаних ним лекцій - цим пояснюються своєрідна структура книги і вільна манера викладу.

Завантажити

Завадский Ю. Об искусстве театра. - М. : Всероссийское театральное общество, 1965. - 164 с.

До цієї збірки включено статті, бесіди, виступи Юрія Олександровича Завадського за багато років його творчої діяльності. Вони стосуються різних сторін театру - у них читач знайде і статті, що носять проблемний характер, і бесіди, що стосуються акторської та режисерської мистецтва, і режисерські коментарі до постановок самого автора, і портрети акторів, і зарубіжні театральні враження. Але всі вони відзначені однією якістю - повною щирістю. Статті Завадського з'являлися в пресі не просто як відгук на ті чи інші події, вони висловлювали внутрішню потребу автора поділитися з читачем своїми віруваннями про мистецтво, роз'яснити свої позиції, залучити його на свій бік.

Завантажити

Каган М. Морфология искусства. - М. : Искусство, 1972. - 440 с.

Це перша в радянській естетичної науці монографія, спеціально присвячена аналізу внутрішньої будови світу мистецтв. Книга складається з трьох частин. У першій частині, історіографічній та методологічній, розглядається історія вивчення даної проблеми в світовій естетичній думці, з найдавніших часів і до наших днів. У другій частині, історичній, зазначено, як у ході розвитку художньої культури викристалізовувалися різні види мистецтва і як вони взаємодіяли, утворюючи нові, синтетичні мистецтва. У третій частині, теоретичній, досліджуються закономірності внутрішньої будови усього світу мистецтв - взаємовідношення різних класів, видів і різновидів мистецтва, а також родів і жанрів.

Завантажити

Каллаш В., Эфрос Н. Исторія русскаго театра. Томъ 1. - М. : Объединеніе, 1914. - 430 с.

Народная драма, П.О.Морозова. Древне-русскія мистеріальныя «действа» и школьная драма XVII-XVIII вв., проф. В. И. Резанова. Театръ при Алексее Михайловиче, В. П. Всеволодскаго-Гернгроссъ. Театръ Петровской эпохи, С. С. Игнатова. Театръ времени Петра II и Анны Іоанновны, С. К. Шамбинаго. Театръ въ эпоху Елизаветы Петровны, Н. Л. Бродскаго. Къ рисунку памятника на могиле Дмитриевскаго, Б. Л. Модзалевскаго.

Театръ при Екатерине II, проф. Б. В. Варнеке. Драматургія Екатерининской эпохи, проф. А. С. Архангельскаго. Императрица Екатерина II и русская бытовая комедія ея эпохи, проф. В. В. Сиповскаго. Фонвизинъ, акад. А. Н. Веселовскаго.

Завантажити

Кара-Мурза С. Малый театр. Очерки и впечатления. 1891-1924. - М. : 1924. - 276 с.

Зміст: Передмова. Малий театр. Н. В. Рикалова. Н. М. Медвєдєва. Н. А. Нікуліна. О. О. Садовська Г. Н. Федотова. М. Н. Ермолова. Е. К. Лєшковська. А. А. Яблочкіна. Н. І. Музиль. В. А. Макшеєв. О. А. Правдин. М. П. Садовський. А. П. Лєнський. Ф. П. Горєв. К. Н. Рибаков. А. І. Южин. Іменний покажчик.

Завантажити

Кисіль О. Український театр. Популярний нарис історії українського театру. - К. : Книгоспілка, 1925. - 178 с. : іл., портр.

У нарисі подається популярний огляд розвитку українського театру й драми від початку його заснування. У ньому міститься переважно фактичний матеріал і найзагальніші відомості, що допоможуть ознайомитися з минулим українського театру.

Завантажити

Михоэлс С. Сборник статей о театре и роли актера в нем. - М. : Искусство, 1965. - 22 с.

Збірник статей і публічних промов відомого радянського театрального діяча про мистецтво театру його часу. Відтворено по виданню: Міхоелс С. «Статті, бесіди, мови. Спогади про Міхоелса».

Завантажити

Станиславский К. Полное собрание сочинений. - М. : Искусство, 1954.

В історії російської культури є чимало імен видатних діячів, вчених, мислителів, художників, які складають славу і гордість нації. Серед них одне з найпочесніших місць по праву належить Костянтину Сергійовичу Станіславському. Ім'я Станіславського відоме всьому світу як ім'я великого реформатора театрального мистецтва. Багатогранний і тонкий актор, неперевершений режисер і театральний педагог - вихователь кількох артистичних поколінь, Станіславський був разом з тим і видатним теоретиком театру. Він не тільки натхненно творив, створював чудові зразки театрального мистецтва, а й глибоко осмислював процес сценічної творчості. У кожній новій постановці він висував і вирішував великі і сміливі завдання, що мають принципове значення для всього театрального мистецтва. Його естетичні погляди, режисерське новаторство, розроблена ним система реалістичного акторської творчості справили величезний вплив на розвиток світової театральної культури XX ст.

Завантажити том 1

Завантажити том 2

Завантажити том 3

Завантажити том 4

Завантажити том 5

Завантажити том 6

Завантажити том 7

Завантажити том 8

Театр и жизнь. - Париж, декабрь 1933. - № 57. - 34 с.

Зміст номера: Привітання А. І. Буніну; А. Амфітеатров - П. Чайковський і А. Апухтін; В. Пастухов - Музика і спів у житті Тургенєва; А. Філіппов - Різдвяні «міражі»; С. Щербатов - Два видатних художника Франції; В санях з імператором; Від'їзд Російського Балету в Америку; Повернення Б. Ф. Ніжинської з Південної Америки; Наші фінансисти в еміграції; Петро Пільскій - Пам'яті Н. К. Глазунова; Кончина А. Я. Левінсона; Диригент Клемперер у вигнанні; хроніка; ілюстрації та ін.

Завантажити

Тобілевич С. Корифеї українського театру. Портрети. Спогади. - К. : Мистецтво, 1947. - 135 с.

Книга написана дружиною І. Тобілевича - Софією Тобілевич, яка була й однією з актрис «театру корифеїв». У семи коротких нарисах перед читачем проходять найвизначніші діячі старого українського театру - М. Кропивницький, М. Старицький, П. Саксаганський, М. Заньковецька, І. Тобілевич, М. Садовська-Барілотті і М. Садовський. Автор подає цікаві відомості про їхнє життя та розвиток театральної справи в Україні в другій половині ХІХ ст.

Завантажити

Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. - Львів: Накладом фонду «Учітеся, брати мої», 1934. - 256 с.

«Нарис історії українського театру в Галичині» - це збірка «історій зсередини», спогадів і досліджень, написана С. М. Чарнецьким. Автор зосереджує увагу на самовідданій праці акторів, складає своєрідний мартиролог жерців сцени, що споріднює історичне дослідження з елегійними спогадами. «Нарис» є дослідженням із вкрапленнями мемуаристики, фактологічний матеріал подано від першої особи, у легкому, подекуди іронічному тоні, особливо, коли йдеться про події, безпосереднім учасником яких був автор - режисер і художній керівник театру «Руська Бесіда».

Завантажити

Чоговец В. Життя і сцена. (Марія Заньковецька. На шляхах подвигу й слави. Між двох стихій. Колючки і троянди). - Київ, 1956. - С. 7-57.

Заньковецька (Адасовська) Марія (1860-1934) видатна драматична акторка і громадська діячка родом з Чернігівщини, з поміщицької родини, вчилася в чернігівському пансіоні Осовської і в консерваторії в Гельсінкі. На сцені з 1882 в трупі Кропивницького (дебютувала в Єлисаветграді в ролі Наталки - Полтавки), з 1883 - в трупі М. Старицького, потім М. Садовського і П. Саксаганського, з 1886 - знову у Кропивницького в Петербурзі і Москві (1887). Працювала також в трупах Ф. Волика, П. Суслова і Найди, у 1905-1906 гастролювала в Галичині, у 1907-1911 - працювала в театрах Садовського в Києві; 1912 робила спробу організувати власний театр. У 1916 р. М. Заньковецька в Товаристві українських акторів разом із П. Саксаганським і І. Маряненко, в 1919-1922 в Державному Народному Театрі в Києві, якому надано згодом ім'я Марії Заньковецької; у 1923 знімалась в фільмі «Остап Бандура» і цього ж року залишила сцену. Померла в Ніжині, похована в Києві на Байковому кладовищі. Заньковецька особливо визначалася в драматично-героїчних ролях, хоч з успіхом виконувала й комічні. Її репертуар налічує понад 30 ролей, з них кращі: Харитина («Наймичка»), Аза («Циганка Аза»), Зінька («Лісова квітка»), Гарпина («Як ковбаса та чарка») та інші. Характеризували надзвичайна спостережливість, акторська уява, швидке і легке перевтілювання, почуття міри і, передусім природність та щирість, її прирівнювали до світових акторок італійки Е. Дузе, француженки С. Бернар. М. Заньковецька мала гарний голос (драматичне сопрано) і бездоганно виконувала народні пісні.

Завантажити