ЯКИМ ПРОХОРОВИЧ ЗАПАСКО

(28.08.1923 - 01.11.2007)

Яким Прохорович Запаско — видатний український учений і педагог, організатор науки й мистецької освіти, доктор мистецтвознавства, професор, член Наукового товариства ім. Шевченка, академік Академії наук вищої школи України, лауреат Премії ім. І. Франка.

Уродженець с. Розсішки Христинівського р-ну на Черкащині, свій шлях у світ він розпочав на фронтах Другої світової війни. Після демобілізації 1945 р. своє життя пов'язав зі Львовом. Тут він став студентом Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова, після закінчення якого певний час працював художнім редактором Львівського книжково-журнального видавництва. Упродовж 1952-1958 р. обіймав посади наукового співробітника, а згодом — завідувача відділу Львівського музею етнографії та художнього промислу Академії наук України. Після захисту кандидатської дисертації на тему «Орнаментальне оформлення української рукописної книги» (1958) обійняв посаду ректора Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (ЛДІПДМ). За роки керівництва цим вищим навчальним закладом (до 1971 р.) Я. Запаскові вдалося активізувати творче та наукове життя серед педагогів і студентів. Саме завдяки зусиллям ученого навчальний процес у ВНЗ набув яскраво вираженого національного спрямування, підґрунтям для якого стало поглиблене вивчення та засвоєння кращих здобутків української традиційної культури. Ці ідеї Яким Прохорович продовжував розвивати й на посаді завідувача кафедри історії та теорії мистецтва ЛДІПДМ (від 1971 р.). Докторську дисертацію на тему «Мистецтво книги в Україні ХVІ-ХVІІІ ст.» було захищено 1973 р. У значному науковому доробку Я. Запаска — сотні публікацій на різні теми історії вітчизняної художньої культури. Широко визнаними у фахових колах є його авторські монографії: «Орнаментальне оформлення української рукописної книги» (1960), «Першодрукар Іван Федоров» (1964), «Мистецтво книги на Україні в ХV-ХVІІІ ст.» (1971), «Українське народне килимарство» (1973), «Мистецька спадщина Івана Федорова» (1974), «Пам'ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга» (1995), а також каталоги стародруків, видані в Україні — «Пам'ятки книжкового мистецтва» (у співавторстві з Я. Ісаєвичем), видання про українську графіку ХХ ст. та ін.

Яким Прохорович Запаско — автор розділів багатотомної «Історії українського мистецтва», підручників, методичних посібників. Під його керівництвом та за безпосередньою участю було опубліковано низку наукових видань, зокрема перший в українському мистецтвознавстві енциклопедичний словник із декоративно-вжиткового мистецтва (2000). Кожне з досліджень науковця позначене новизною поглядів як певний культурно-мистецький феномен і завжди сприймалося з підвищеним інтересом з боку наукової еліти в Україні та поза її межами. Творча, педагогічна та організаційна діяльність Я. Запаска набрала нової динаміки в 1990-х рр., коли після десятиліть ідеологічного пресингу у сфері інтелектуального життя відкрилися нові можливості оцінювання фундаментальних явищ історії національного мистецтва. З перших днів відновлення Наукового товариства імені Шевченка у Львові він щиро запропонував свій багатий досвід для розбудови роботи в секції мистецтвознавства. Наступною ініціативою Якима Прохоровича було відкриття при Львівській академії мистецтв Спеціалізованої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій, яку він очолював з 1994 р. Я. Запаско входив до складу Спеціалізованої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, очолював правління Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1966-1976), входив до складу інших фахових рад, комісій. Чимало вчених-мистецтвознавців, а також художників-практиків завдячують Якиму Прохоровичу своїм творчим становленням, вищим покликанням якого стало служіння рідному народові, любов до якого він проніс через усе своє життя.