Наукове відрядження до Угорщини
в рамках спільного міжакадемічного проекту

Завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України (далі - ІМФЕ), кандидат філологічних наук Л. Вахніна та провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор філологічних наук Л. Мушкетик у період з 09 по 16 грудня 2018 р. перебували у відрядженні в м. Будапешт, метою якого була реалізація спільного українсько-угорського проекту «Зміни національного, регіонального і локального рівня в народній культурі та суспільстві України та Угорщини в ХХ-ХХІ ст.» (2016 - 2018 рр.) між ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України та Інститутом етнографічних досліджень Центру гуманітарних наук Угорської Академії наук. З угорської сторони керівник директор Інституту, ґабілітований доктор Б. Балог, учасники: К. Югас, К. Жолт, А. Ішпан, С. Левенте, Ш. Борбей. З української - директор ІМФЕ академік Г. Скрипник, учасники: Л.Вахніна, Л.Мушкетик.

Цьогоріч угорські колеги К. Югас та Ш. Борбей уже відвідували Україну (Київ та Ужгород), де проводили дослідження, виступали з доповідями, були членами журі фестивалю та ін:

http://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1975&Itemid=459

Директор Інституту етнографічних досліджень УАН Б. Балоґ був запрошений на святкування 100-річчя Національної академії наук України, що відзначалося 5-8 грудня 2018 р., однак за станом здоров'я відмінив свій візит і передав папку з урочистим вітанням для української академічної спільноти від керівництва Угорської академії наук.

Директор Інституту етнографічних досліджень Б. Балог передає українським колегам вітальну адресу з нагоди 100-річчя НАН України. Зліва: Б.Балог, А. Ішпан, справа: Л. Мушкетик, Л. Вахніна

Вітальна адреса

Робоча нарада виконавців проекту: Л. Вахніна, Л. Мушкетик, К. Югас, А. Ішпан

Л. Вахніна та Л. Мушкетик разом з учасниками проекту Б. Балогом, К. Югас, А. Ішпан та іншими провели спільне засідання, де обговорили опрацювання конкретних проблем, заходи по втіленню в життя окремих планів, а також перспективи подальшого співробітництва. Присутні презентували також актуальні напрацювання обох Інститутів, їх основні напрями роботи, озвучили поточні проблеми, такі як підготовка кадрів, публікація матеріалів тощо. Так, українські та угорські фольклористи вже багато років працюють над укладанням фундаментальних фольклористичних словників (енциклопедій), подібну працю завершує і відділ фольклору Інституту етнографічних досліджень під керівництвом завідувача відділу уснопоетичної творчості А. Семеркені. Б. Балог акцентував на необхідності етнологічного дослідження повсякдення, етнології міста, міграційних процесів, питань діаспори, мирного співіснування різних етносів, ідентифікаційних процесів тощо. Він зупинився також на огляді широких міжнародних зв'язків Інституту етнографічних досліджень, зокрема зі Словенією, Китаєм та Монголією. Співпраця з Україною залишається для угорських етнологів одним із першорядних напрямів. Українські колеги ознайомили угорських з актуальною проблематикою ІМФЕ ім. М.Т. Рильського та відділу української і зарубіжної фольклористики, зокрема зацікавленням питаннями фольклоризму, пограниччя, національної ідентичності, усної історії, міграційними процесами тощо, нещодавно захищено кілька дисертацій з даної проблематики, зокрема порівняльного плану. Доктор наук К. Югас висловила пропозицію про проведення спільної наукової конференції учасниками міжнародних проектів з Угорщини, України, Болгарії, Польщі та Словенії в одній з країн-партнерів. Водночас угорські науковці висловили занепокоєння у зв'язку з запланованими на 2019 р. змінами у структурі Угорської академії наук. Етнологія вважається в Угорщині важливою суспільною наукою, тому вони сподіваються на підтримку їхніх досліджень керівництвом держави.

Українські дослідниці також провели зустрічі та консультації із співробітниками різних відділів Інституту - академіком А. Паладі-Ковачем, Ж. Мате, З. Мадяром, М. Домокош та іншими, попрацювали в бібліотеці закладу, де багато літератури нині перебуває у вільному доступі, її оцифровано, існує електронний каталог, що полегшує роботу вчених. Як уже згадувалося раніше, Інститут переїхав у нове сучасне приміщення, спеціально побудоване для закладів гуманітарних наук (район Ференцварош). Щоправда тягарем для угорських колег стало збільшення видатків на утримання нової будівлі.

12 грудня Вахніна та Мушкетик мали змогу побувати в унікальному закладі - Домі традицій, заснованому Міністерством національної культурної спадщини Угорщини у січні 2001 р. Слід відзначити, що згадане міністерство здійснює реєстрацію, збереження та захист культурных ціностей та забезпечує доступність їх для суспільства, сприяє розвитку мистецьких колекцій, підтримує виконавські колективи та народних майстрів. Дім традицій складається з трьох великих підрозділів, що володіють різним інструментарієм, однак об'єднані однією метою і однаковими зобов'язаннями. Це Угорський державний народний ансамбль, Бібліотека фольклорної документації, Майстерня методики народного мистецтва. Таким чином, Дім традицій популяризує угорське народне мистецтво у формі танцювальних виступів, концертів, виставок, репрезентацій майстрів, ігрових домів у країні і за рубежем; дає фахові поради закладам культури та освіти, художнім колективам, гуртам і творчим майстерням, індивідуальним митцям, громадським організаціям і фахівцям певних теренів. Екскурсію по реконструйованому Дому традицій, що розміщується в одному із старовинних репрезентативних будівель міста на березі Дунаю, провела завідувач відділу народного мистецтва Каталін Беспремі.Слід відзначити, що кошти на реконструкцію будинку виділено завдяки відповідним програмам по реалізації Конвенції ЮНЕСКО «Про збереження нематеріальної культурної спадщини».

Л. Мушкетик та Л. Вахніна зі співробітниками Дому традицій К. Беспремі та Б. Сабад

Навчальні матеріали з народного мистецтва

Потому відбулася розмова із співробітниками Дому, так, молода дослідниця Богларка Сабад ознайомила науковців з методикою викладання курсу з народної казки, до якого, зокрема, входить і залучення відомих фольклористів, талановитих виконавців та ін., а також подарувала кілька книжок, аудіо-та відеоматерілів із записами репертуару угорських казкарів.

Б. Сабад та Л. Мушкетик

14 січня українські фольклористки вже вдруге завдяки К. Югас, яка разом зі своїм чоловіком етнологом та виконавцем народної музики З. Сабо беруть постійну участь в організації згаданого заходу, були запрошені як експерти на конкурс «Злетіла пава» одного з популярних угорських телеканалів «Дунай».

Виступ одного з фольклорних гуртів на конкурсі «Злетіла пава»

Л.Мушкетик біля стенду з емблемою фестивалю «Злетіла пава»

Це був один (передостанній) з відбіркових турів загальнонаціонального конкурсу автентичних угорських фольклорних колективів з різних місцевостей Угорщини та угорської діаспори - танцювальні та співочі гурти, окремі виконавці тощо, які щорічно проводяться в Угорщині і мають давню традицію. Виступи колективів оцінювало журі, до якого входили знані діячі мистецтв. Одна з них - чи не найвідоміша в Угорщині співачка народних пісень М. Шебештєн разом з виконавицею старовинної барокової музики Ю. Андреєвскі дали концерт 12 січня у клубі Університету імені Корвіна, де виконали угорські та деякі інші різдвяні пісні у супроводі народних інструментів та фортепіано.

М. Шебештєн та Ю. Андреєвскі

Л. Мушкетик зустрілася також із секретарем Міжнародного угрознавчого товариства Монікою Чапо, яка систематично повідомляє закордонних дослідників про різноманітні заходи, конференції, новини, що відбуваються в Угорщині.

Дослідниці відвідали також Будапештський університет імені Лоранда Етвеша, де побували в Інституті етнографії, яким керує професор Мігай Могай. Л. Мушкетик подарувала закладу свої праці, серед них монографію «Сучасна угорська етнологія» (2017 р.). Науковці побували і в Інституті славістики університету, де зустрілися з викладачами та студентами української мови та літератури.

Леся Мушкетик,
член-кореспондент НАНУ,
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук

 Лариса Вахніна
завідувач відділу української
та зарубіжної фольклористики,
кандидат філологічних наук