Всесвітній день вишиванки та Всеукраїнський фестиваль науки:
як народжуються нові проекти

Матеріал підготовлений в рамках
програми «Підтримка розвитку
пріоритетних напрямів
наукових досліджень» 

Цього року початок роботи ХІІІ Всеукраїнського фестивалю науки (16-18 травня 2019 р.) співпав у часі з відзначенням ХІV Всесвітнього дня вишиванки (16 травня 2019 р.), коли українці будень перетворили на свято демонстрації власної самобутньої етнокультури через вдягання національно маркованого одягу. Можливо секрет успіху цього неймовірного проекту й полягає в поєднанні простих і водночас важливих для сучасних українців практик, які проявляють любов до своєї Батьківщини, шану до історії свого народу, гордість за свої національні здобутки, талант поєднувати в звичайному житті повсякденну працю і вишукану красу. В Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) у форматі ХІІІ Всеукраїнського фестивалю науки було проведено низку заходів звітування науковців перед суспільством про виконані дослідження, які стосувалися, зокрема, й одягової культури українців.

16 травня 2019 р. молодший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр», кандидат історичних наук М. Олійник у програмі «Київ Live» на телеканалі «Київ» поділилася своєю версією відповіді на питання: коли термін «вишиванка» увійшов у вжиток серед широкого загалу.

У студії телеканалу «Київ» Тетяна Зез (Zeta_atelier) і Марина Олійник (ІМФЕ)

Етнолог також представила глядачам частину видань ІМФЕ, в яких висвітлено різні аспекти розвитку національно позначеного вбрання українців. Було звернуто увагу на доступність для ознайомлення електронної версії цих видань на сайті ІМФЕ. Детальніше за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=Oc9eg2aVRz4

Виступ молодшого наукового співробітника ІМФЕ, кандидата історичних наук Марини Олійник

Увечері 16 травня Христина Патик, засновниця торгової марки «живого одягу», гостинно представила просвітницьку платформу студії «Зерно» для лекції-презентації «Український одяг у міському вимірі: друга половина ХІХ - початок ХХ століття», яку виголосила дослідниця з ІМФЕ.

Христина Патик на лекції-презентації

Серед шанувальників традиційної української культури є чимало збирачів матеріалів про сільську одягову культуру, яка й породила феномен національного строю. Проте чимало людей цікавить питання: коли виникла традиція демонструвати свої патріотичні почуття у зовнішньому вигляді? Коли українська еліта почала надягати сільські строї? Чи завжди було доречно і безпечно виражати своє захоплення народною ношею? Як сформувалась нова міська культура побутування традиційного українського одягу? Які перетворення відбулися в народному строї? Чому чоловіки швидше адаптували вишиту сорочку до європейського костюма? Як експозиції народних кустарних виробів в музеях направляли смаки містян початку ХХ століття у бік національного стилю? Як виглядала модернізована українська жінка? Про це та багато іншого йшлося на зустрічі науковців і дослідників-практиків одягової культури українців.

Виступ молодшого наукового співробітника ІМФЕ, кандидата історичних наук Марини Олійник

Дякуємо ініціатору заходу Тетяні Зез, яка поділилася своїми думками щодо розвитку проекту «Вишитий одяг видатних українців», який вона реалізовує разом зі своєю партнеркою Тетяною Серебренніковою й талановитими учасницями команди «Zеta_atelier».

Виступ Тетяни Зез та Тетяни Серебреннікової

Учасники заходу

Популяризація наукових здобутків зацікавила Христину Патик. Обговорюючи побачене і почуте з дослідницею урбаністичного розвитку українського національного маркованого вбрання, вона задумала новий проект виготовлення сучасних футболок модного і зручного крою з друком продемонстрованих документальних світлин української інтелігенції в народних строях. Марина Олійник підтримала таку пропозицію, запропонувавши доповнити візуальний образ хештегом з цитатою або мемом, які б стимулювали цікавість пересічних людей до фактів із життя й здобутків визначних особистостей. Вона наголосила на тому, що проект має перенести історичний досвід української еліти в практики сучасності. Діяльна й успішна Христина Патик уже 29 травня презентувала новий проект у рамках Х Форуму Жіночого партнерства (м. Київ, КМДА), продемонструвавши першу футболку з зображенням Ольги Петрівни Драгоманової (в одруженні Косач, літературний псевдонім Олена Пчілка), 170-річчя якої відзначатимуть цьогоріч. Марина Олійник взяла участь у роботі цього Форуму як науковий консультант нового проекту «Зерно».

Робота учасників Х Форуму Жіночого партнерства

Христина Патик демонструє перший зразок виробу нового проекту, створеного в унісон сучасних наукових досліджень

Христина Патик та Марина Олійник на Х Форумі Жіночого партнерства

Хочеться подякувати Христині Патик за створення просвітницької платформи, яка стала майданчиком для виступів науковців, збирачів матеріалів з етнокультури, проведення майстер-класів майстрів народного мистецтва. Викликає захоплення її енергійність талановитого менеджера і водночас справжнього поціновувача матеріального і духовного виміру взірців народного рукоділля.

На нашу думку, ХІІІ Всеукраїнський фестиваль науки показав, що в гуманітарній сфері також можливе народження цікавих бізнес-проектів, які презентують сучасну модернізовану Україну.

Марина Олійник
молодший науковий співробітник,
кандидат історичних наук