Міжнародний конгрес у Загребі

 

14-16 червня 2019 р. в Загребі (Хорватія) відбувся літній конгрес Асоціації славістичних, східноєвропейських і євро-азійських студій (Association for Slavic, East European & Eurasian Studies (ASEEES)) Тема конгресу - «Культурні війни». Зібрання відбулося на факультеті соціальних і гуманітарних наук Загребського університету. Робоча мова - англійська. Учасники із України, Росії і Білорусі взяли участь у цьому заході завдяки фінансовій підтримці Міжнародної асоціації гуманітаріїв (МАГ), яка на конкурсній основі надала гранти для вчених.

ASEEES - некомерційне, неполітичне, наукове товариство, створене 1948 року, провідна міжнародна організація, яка досліджує розвиток знань про слов'янські країни, Центральну Азію, Кавказ, Східну Європу в регіональному та глобальному контекстах.

Тема конгресу запрошувала дослідників зосередити увагу на шляхах і способах, за допомогою яких індивіди і соціальні, національні, локальні групи створюють і вирішують / не вирішують конфлікти, а також на опозиційних трактуваннях ситуацій, тем, вчинків у минулому й сучасному. Усього відбулося понад 150 засідань у форматі панелей, які складалися із трьох (рідше) доповідачів, головуючого, дискутанта. На засіданні голова оголошує загальну тему й проблематику обговорення, представляє доповідачів. Після виголошення доповідей слово надається дискутантові, який попереднього вже був ознайомлений із текстами доповідей і підготував для них питання й коментарі. На засідання приходять усі зацікавлені. Такий формат дає змогу приділити достатню увагу порушеним проблемам, почути міркування дослідників у відповідний галузі. Програма заходу, яка включала тези доповідей усіх учасників, була завчасно опублікована на сайті ASEEES (https://convention2.allacademic.com/one/aseees/summer19/ ). Це дало змогу завчасно зробити вибір відповідної панелі згідно зі своїми науковими інтересами.

Для мене особливо цікавими були доповіді, присвячені конфліктам на пограниччі держав. Так, Олексій Ластовські із Полоцького університету (Білорусь) у доповіді «Литовсько-білоруський диспут про спільну спадщину» зосередив увагу на політичному й історіографічному поділі спільної історичної спадщини Литви і Білорусії (Велике князівство Литовське) і описав, як цей конфлікт відображений в історичній науці. Йдеться про випадки тлумачення на свою користь історичних подій, особистостей, символів. Зовнішні обставини (будівництво білоруської атомної електростанції на кордоні з Литвою) додавали напруги цьому протистоянню. Особливу увагу було приділено спробам встановити білорусько-литовський діалог. Цей випадок свідчить, що у Східній Європі спільна спадщина частіше спричиняє протистояння, аніж прагнення побудовами міжетнічний діалог.

Про болгарсько-грецьке пограниччя йшлося в доповіді Стаматії Фотіадоу із Демокрітівського університету в Трасе (Греція) у доповіді «Пропаганда карт: греко-болгарські етнографічні підходи у національних рухах другої половини ХІХ століття». Дослідниця розповіла про конфлікти на зазначеній межовій зоні. Балканська криза наприкінці XIX століття призвела до зростання націоналізму та революцій проти Османської імперії. Національні відродження Греції та Болгарії були пронизані суперечливими експансіоністськими ідеями у провінціях Македонії і Фракії. Це виявилося у картографії і спробах проілюструвати етнографічний синтез на Балканах. Греко-болгарський антагонізм заклав основи культурної, лінгвістичної, географічної та історичної відмінностей і ознаменував етнологічну, географічну та релігійну конкуренцію між двома народами. Доповідь була спрямована на узгодження різних позицій щодо розуміння народами свого місця на Балканському півострові.

Чимало доповідей були присвячені проблемам сучасної трудової міграції, зокрема труднощам, які доводиться долати мігрантам у сфері медичного обслуговування, у пошуку шляхів порозуміння із мешканцями країни, у якій вони опинилися.

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) на конгресі представляла ст. наук. співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики, канд. філол. наук Ірина Коваль-Фучило. Вона виголосила доповідь «Війна тлумачень і війна у тлумаченнях в оповідях про примусові переселення із зон затоплення» на засіданні «Культурні війни у дзеркалі оповідної традиції». Доповідь присвячена сучасним спогадам примусово переселених осіб із зони затоплення внаслідок будівництва ГЕС, які демонструють конфлікт між радянською ура-пропагандою про вихід із «темного болота» до «світлих домів» і переживаннями людей через втрату землі, громади, історії.

 

Виступ старшої наукової співробітниці ІМФЕ, кандидата філологічних наук Ірини Коваль-Фучило

 

Доповідь ст. наук. співробітниці Інституту народознавства НАН України, канд. філол. н. Ольги Харчишин (Львів) «Конфлікт культур (своєї/чужої) у фольклорі Західної України про "визволителів" і радянську дійсність» будувалася на матеріалах власних записів фольклору, зроблених у Львові (1990-і - 2000-і рр.). Розглянуто дві культурні парадигми: західноукраїнська, місцева / радянська, чужа, - виражені в оповідних формах творчості. Авторка простежила несумісність і контрастність, а водночас і взаємну цікавість та співчуття в усних рецепціях представників обох сторін. Третя доповідачка панелі завідувачка відділу етнології Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (ДНЦЗКСТК), канд. іст. н. Олена Кондртюк (Київ) у доповіді «Зіткнення культур: чужі серед своїх (спогади переселенців із Чорнобильської Зони )» розповіла про процес адаптації переселенців до нових соціально-екологічних умов, коли нові сусіди трактували вимушених мігрантів як небажаних чужинців.

Конгрес став чудовою нагодою для міжнародного спілкування науковців, для поширення нових ідей і аналізу сучасних соціальних і гуманітарних проблем.

Ірина Коваль-Фучило
старший науковий співробітник,
кандидат філологічних наук