Міжнародна наукова конференція

«Українська фольклористика: витоки, здобутки, перспективи»

7-8 листопада 2019 р. у Львові відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська фольклористика: витоки, здобутки, перспективи», організована Інститутом народознавства Національної академії наук України (далі - ІН НАНУ) за підтримки та сприяння Львівської обласної держадміністрації, Львівської обласної ради та Львівського історичного музею. Конференція була приурочена славній даті - 200-літтю розвою української фольклористичної науки, цей відлік формально розпочато від виходу у світ першого друкованого фольклорного збірника «Опыт собрания старинных малороссийских песней» (1819) М. Цертелєва. Відомо, що фольклор був і є для українців не лише виявом їх образно-художньої картини світу, а й певним топосом, символом національної культури, національної ідентичності, тому збирання і вивчення уснопоетичної творчості мало велику вагу у всі періоди розвою українства. Ця думка неодноразово наголошувалася на конференції.

Конференція розпочала свою роботу 7 листопада в актовій залі ІН НАНУ (проспект Свободи, 15). Зі вступним словом до учасників звернувся голова оргкомітету, директор Інституту, доктор історичних наук академік Степан Павлюк, який привітав присутніх зі славною датою і озвучив подальший перебіг конференції.

Свої привітання оголосили також співробітники ІН НАНУ та запрошені гості: народний депутат України 9-го скликання Олег Синютка; директор Львівського історичного музею, доктор історичних наук Роман Чмелик; декан філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор філологічних наук Станіслав Пилипчук; член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук з ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) України Леся Мушкетик; завідувач відділу фольклористики ІН НАНУ, доктор філологічних наук Василь Сокіл.

Серед почесних гостей конференції слід назвати також директора департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА Мирославу Тукало, проректора з науково-педагогічної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка Ярослава Гарасима та ін.

Завідувач відділу фольклористики ІН НАНУ, доктор філологічних наук В.Сокіл та директор ІН НАНУ, академік НАНУ С. Павлюк

Виступ директора Львівського історичного музею, доктора історичних наук Романа Чмелика

Учасники конференції. На передньому плані М. Тукало, О. Синютка

Далі прозвучали доповіді з фольклористики: доктора філологічних наук Ігоря Набитовича (Люблін, Польща) на тему: «Українсько-польська пісенна „війна" у Галичині 1830-1860-х років», Василя Сокола: «Українська фольклористика за 200 років», Лесі Мушкетик: «Працецентричні цінності в українській фольклорній традиції». Доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ганна Сокіл висвітлила тему: «Повстанська пісня у фольклористичних студіях Григорія Дем'яна», адже святкування 200-річчя фольклористики збіглося з іншою славною датою - 90 річчя з дня народження видатного українського фольклориста, історика, етнографа, літературознавця та громадського діяча зі Львівщини Григорія Дем'яна. Львівські дослідники репрезентували й геть «свіжі» видання, це здобутки Інституту народознавства за понад два десятиліття у виданні «Бібліографічна панорама наукових і науково-популярних праць співробітників Інституту народознавства НАН України (книжкові видання 1992-2018 рр.) / Зладив Роман Гузій» та збірник «Зеленії гори, не тужіть за нами. Народні пісні з Довгого та околиць у записах В. Сокола». Принагідно згадаймо, що минулого року Інститут підготував ще одне фундаментальне, синтетичне, довідкове видання, що стало певним підсумком, етапом у розвої науки, а саме «Українська фольклористична енциклопедія» (науковий керівник і упорядник В. Сокіл).

Після пленарного засідання для учасників конференції було проведено екскурсію по Музею етнографії та художнього промислу, що підпорядковується Інституту народознавства.

Пообіді тривала робота в секціях: 1. Історія фольклористики: персоналії, громадські організації, наукові інституції; 2. Теорія, методологія, поетика фольклору; 3. Українська фольклористика у світовому контексті; 4. Міждисциплінарні візії гуманітаристики. Доповіді на секціях були цікавими, різноаспектними, у них взяло участь чимало молодих перспективних дослідників з відділу фольклористики ІН НАНУ. Зважаючи на загальну тематику конференції було природно, що чимало доповідей прозвучало з історії фольклористики, так, директор Інститут франкознавства, член-кореспондент НАН України професор Є. Нахлік озвучив виступ «Священик Ілько Кузів - фольклористичний кореспондент І. Франка»; Л. Яремко висвітлила тематику - «Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш: «"перехресні стежки"», Г. Кравцова - «Семен Шпіцер: душпаспартиська стезя та фольклористичні зацікавлення», О. Чікало - «Павло Чубинський - видатний подвижник українського народознавства (до 180-річчя з дня народження)», про співпрацю Франка зі священиком І. Кузевим розказала О. Нахлік, про фольклористичні осередки Буковини - В. Костик.

Висвітлення отримали й традиційні жанри фольклору, це обрядова та календарна поезія: доповідь Т. Шевчук на тему: фітонім «рожі» в обрядовому фольклорі, Н. Пастух - весільна пісня про віщий сон молодої, В. Галайчука «Народний календар Березнівщини в обрядах, звичаях та фольклорі». Крім того йшлося і про народну лірику: доповідь У. Гандзій «Мотивний фонд українських народних пісень про кохання», персонажі усної словесності (О. Семенюк. «Образ баби в українському фольклорі», О. Левчук «Окремі аспекти „соціального стану" коня в українській народній традиції»). Було розкрито і певні явища сучасного фольклору, зокрема на матеріалі усних оповідей про примусові переселення - виступи І. Коваль-Фучило, М. Качмар. Є. Луньо порушив тематику про повстанські наративи. Дискусію та коментарі викликала доповідь учасниці з ІМФЕ О. Чебанюк про феномен видовищ в сучасній культурі села, вплив масової культури на народні традиції тощо. Міждисциплінарні студії у фольклористиці репрезентували доповіді Г. Коваль «Фольклорно-етнографічна подвійність: механізми та взаємодія текстових моделей» та А. Швець про фольклоризм Н. Кобринської, Н. Сокіл-Клепар про проблеми української лінгвофольклористики. Європейський контекст української науки висвітлено у доповідях М. Демедюк - про українські казки на сторінках польського видання з антропології, О. Голубець - про український фольклор у збірниках відомого польського фольклориста Оскара Кольберга, порівняльні дослідження з царини епосу озвучила М. Набок («Етнотип воїна в українських народних думах та курдських народних піснях»).

Учасники конференції. Зліва - провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор філологічних наук Л. Мушкетик та старший науковий співробітник ІМФЕ, кандидат філологічних наук О. Чебанюк

Старший науковий співробітник ІМФЕ, кандидат філологічних наук Т. Шевчук та старший науковий співробітник ІМФЕ, кандидат філологічних наук О. Чебанюк

Учасники конференції

Увечері відбулося приймання, на якому учасники конференції змогли познайомитися ближче, поспілкуватися, обговорити подальшу співпрацю. Наступного дня вони отримали можливість здійснити подорож знаменитою «Золотою підковою» Львіщини (замки та монастирі: Олеський, Підгорецький, Пліснецький та Золочівський).

Леся Мушкетик
член-кореспондент НАН України,
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук