Розвивається співробітництво з Туреччиною

Незважаючи на обмеження міжнародних контактів через пандемію Covid-19, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України продовжує плідне наукове співробітництво, підтримуючи, зокрема, зв'язки онлайн із багатьма країнами Європи та світу. Однією з цих країн є Туреччина, співробітництво з якою реалізується як через безпосередні наукові взаємини з відповідними інститутами, так і завдяки співпраці у межах міжнародних організацій, зокрема, IOV (Міжнародна організація з народної творчості) та KfV (Міжнародна баладна комісія). Так, учасниками 42-ої Міжнародної баладної конференції «Символи у народних піснях і баладах» (Ак'яка, Туреччина, 2012) були співробітники ІМФЕ Вахніна Л.К. та Микитенко О.О. Помітною подією у розвитку наукової співпраці з етнологами Туреччини став міжнародний проект, результати якого було представлено на сторінках журналу «Народна творчість та етнологія: Турецька фольклористика» (№ 5, 2010 р.). Ряд важливих проблем - фольклорний вимір культури, епічний світ традиції, текстологія та типологія наративної традиції тощо, знайшли висвітлення і у ґрунтовному виданні інституту «Сучасна зарубіжна етнологія» (2010) (головний редактор академік НАН України Скрипник Г.А.)¹.

Співробітництво забезпечується і завдяки періодичним виданням двох країн. Одним із основних друкованих осередків у Туреччині, який координує діяльність численних наукових інституцій та наукових закладів, що займаються вивченням народної культури, є журнал-квартальник «Millî Folklor» («Національний фольклор») (Анкара, Туреччина). Журнал виходить із 1989 р. і сьогодні індексований у широкому міжнародному ряді (AHCI, CSA, EBSCO, ERIH, GJS, IBSS, MLA, SCOPUS, SJR, TA, UPD, також TUBITAK ULAKBIM TR). Головним редактором видання є проф. др. Оджал Огуз (Öcal Oğuz) - Президент Національної комісії Туреччини при ЮНЕСКО та голова Експертного комітету з Нематеріальної культурної спадщини, член багатьох національних і міжнародних організацій та спілок у галузі народної культури. Проф. О. Огуз був засновником Інституту турецького фольклору у столичному Університеті Газі (Gazi University), став організатором двох музеїв з нематеріальної культурної спадщини - при Університеті Газі та Дослідному центрі турецького фольклору Анкари, проводить моніторинг регіональних семінарів з НКС у країнах Південно-Східної Європи.

Засновник і директор Асоціації інституцій Туреччини, що займаються проблемами захисту і збереження культурної спадщини, автор та редактор численних публікацій, проф. др. Оджал Огуз високо цінує досвід українських колег, зокрема ІМФЕ НАН України, який він відвідав, перебуваючи у свій час із офіційним візитом у Києві.

Про співпрацю з Україною проф. др. О. Огуз згадував, зокрема, під час нашої зустрічі в Анкарі наприкінці січня 2020 р., коли Микитенко О.О. (під час її приватного перебування в Анкарі) було запрошено взяти участь у фольклорному святі, присвяченому народним турецьким іграм. Яскраве дійство народної ігрової культури, що відбулося у Музеї нематеріальної культури, представляли студенти відділення фольклору університету Газі, а серед глядачів були як викладачі університету і науковці, так і представники урядових та громадських кіл Туреччини.

Розвиток співробітництва засвідчила і нещодавня онлайн зустріч, що відбулася 27. 02. 2021 р., коли співробітник ІМФЕ Микитенко О.О. взяла участь у черговому, 13-му «круглому столі» - щорічному засіданні Міжнародної редакційної ради журналу «Millî Folklor» («Національний фольклор»). Про підсумки минулого 2020 р. розповів головний редактор проф. др. Оджал Огуз. Його доповідь було проілюстровано рядом діаграм, схем, графіків, які унаочнювали високий міжнародний авторитет видання та засвідчували широту представленої етнологічної та культурологічної проблематики. Особливу увагу було приділено перспективам майбутнього розвитку журналу, зокрема поглибленню міжнародних зв'язків, тематичному розширенню, із паралельною концентрацією номера на одну тему, залученню молодих авторів, зв'язкам видання із громадськістю, удосконаленню процесів попереднього рецензування, необхідності паралельного перекладу англійською, німецькою та французькою мовами, ширшому залученню художньо-ілюстративного матеріалу з метою візуалізації тощо. Журнал, заснований як «національна платформа задля представлення турецького фольклору на світовій сцені», сьогодні мусить, залишаючись «турецьким», все більше «відкривати вікно у світ». Під час обговорення, яке відбувалося турецькою, а виступи англійською були забезпечені перекладом, виступили представники Туреччини, а також Азербайджану Казахстану, України.

Микитенко О.О. підтримала сказане проф. др. О. Огузом, зазначивши, що в сучасних умовах глобалізації захист нематеріальної культурної спадщини і завдання передачі її наступним поколінням набуває особливого значення, зокрема в Україні, де Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України визначив цей напрям у якості пріоритетного. Сподіватимемось, що подальша співпраця українських і турецьких науковців сприятиме всебічному розвитку досліджень у галузі НКС, подальшому поглибленню дружніх відносин між Україною і Туреччиною.

Провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики,
доктор філологічних наук
Микитенко Оксана Олегівна

__________
¹ Турецька етнологія, у: Сучасна зарубіжна етнологія, т.2, К.: Національна академія наук України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.. М.Т. Рильського, 2010 - С.503-632.