51-а Міжнародна наукова зустріч славістів «у дні Вука»

15-19 вересня 2021 р. у Белграді відбулася 51-а Міжнародна наукова зустріч славістів «у дні Вука», яку щороку організовує Міжнародний славістичний центр Белградського університету. На обговорення було винесено три основні проблеми, пов'язані з перспективним розвитком сербської мови та літератури: «Сербська лінгвістика - перспективи діахронного та синхронного вивчення», «Перспективи сербського літературознавства», а також «Сербістика в іноземних університетах та стан сербської мови сьогодні». На відміну від попереднього року, коли конференція відбувалася онлайн, на цьогорічну зібралося чимало учасників, зокрема і з-за кордону, при цьому засідання проходили також у гібридному форматі.

Після урочистого відкриття конференції, на якому виступили декан філологічного факультету, проф. др. Ива Драшкич-Вичанович та керівник Міжнародного славістичного центру проф. др. Драгана Мршич-Радович, відбулося Пленарне засідання. На ньому було заслухано три доповіді: Роберта Ходела (Гамбург, Німеччина) «Модерністична чуттєва проза Б. Станковича»; Людмили Попович (Белград, Сербія) «Дослідження синтаксичних фразеологізмів як напрям вивчення сербської мови»; Йована Делича (Белград, Сербія) «Есе Й. Дучича». Друге пленарне засідання відбулося наступного дня на філологічному факультеті Університету у Новому Саді.

Українські учасники, які представляли України: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського (О. О. Микитенко), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні (В. І. Ярмак), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (О. І. Дзюба, О.М. Стеблина, Н.Л. Білик) та Львівський державний університет імені Івана Франка (А.Л. Татаренко), виступали на секціях з компаративістики, літературознавства, мовознавства, а також методики викладання сербської мови. Зокрема, у межах секції з порівняльного літературознавства було розглянуто широкий обшир питань, пов'язаних як із загальними перспективами методологічного розширення дослідного поля, коли у пост- і мульти-перспективах вирізняються різні за ідейно-художніми та жанрово-стильовими ознаками явища пост-фольклору, пост- - колоніалізму, соціалізму, структуралізму, модернізму тощо, мультидисциплінарність досліджень стає конче важливою, зумовлюючи комплексність аналізу конкретного художньо-стильового напряму.

Враховуючи, що у 2021 р. виповнюється сто років, відколи у журналі «Альбатрос», який редагували визначні представники сербського авангарду Станіслав Вінавер та Тодор Манойлович, було надруковано перші романи Мілоша Црнянського «Щоденник про Чарноєвича» та Растка Петровича «Бурлеска пана Перуна - бога грому», а також програмний маніфест експресіонізму Станіслава Вінавера «Громовідвід всесвіту», основну увагу було приділено напряму сербського літературного авангарду.

Доповідь Оксани Микитенко (Київ, Україна) («Винавер у колі слов'янських тем Міодрага Сибіновича»), яку було представлено на секції з компаративістики, було присвячено пам'яті визначного сербського літературознавця, славіста та компаративіста М. Сибіновича (1937-2021), який багато зробив для розгортання, зокрема, українознавчих досліджень у Сербії. Деян Айдачич (Гданськ, Польща) виклав основні результати та зазначив перспективи, пов'язані із дослідженням та рецепцією у Сербії слов'янської фантастики. Про актуальну рецепцію сербської літератури у мемуарній прозі та у романах німецькомовного середовища (Німеччини та Австрії) розповіла Весна Циділко (Берлін, Німеччина). У доповіді Ліляни Банянин (Турін, Італія) йшлося про сербський літературний авангард в італійських антологіях. Поезію відомого представника сербського модерну Момчила Настасієвича проаналізував Бранко Вранеш (Белград, Сербія). Наталія Білик (Київ, Україна) присвятила свою доповідь перспективному напряму імагологічного аналізу, наголосивши на присутності «образу українця» у сербському романі середини ХХ - початку ХХІ ст. (Іво Андрич, Милорад Павич, Мілета Прданович). З позицій компаративної перспективи розглянула у своїй доповіді тему «авангардні письменники і війна» Олена Дзюба (Київ, Україна), не оминувши і сучасних болючих подій на Сході України.

Творчість видатних сербських письменників - І. Андрича, М. Црнянського, Р.Петровича, С. Вінавера, М. Дедінца, М. Павича, Др. Михиіловича та ін., стала предметом розгляду у доповідях як сербських, так і зарубіжних учасників. Велику увагу викликало також засідання з питань викладання сербської мови в університетах України, Польщі, Італії, Німеччини, Румунії, США, Франції тощо.

До початку роботи Міжнародного славістичного зібрання учасникам було роздано збірники тез, повністю тексти доповідей буде надруковано наступного року у збірнику матеріалів.

О.О. Микитенко було запрошено взяти участь у публічній лекції, що відбулася 16.09. 2021 р. у Сербській академії наук і мистецтв, де виступив із доповіддю «Слов'янський пантеон: факти та вигадки» чл.-кор. САНУ Любинко Раденкович.

О.О.Микитенко
доктор філологічних наук,
старший науковий співробітник відділу української та
зарубіжної фольклористики