КОНФЕРЕНЦІЯ, ПРИСВЯЧЕНА НАРОДНИМ МОЛИТВАМ

23 вересня 2021 року у м. Будапешті, в Угорщині відбулася конференція під назвою «Молитви в народній та популярній культурі», присвячена 100-річчю від дня народження всесвітньо відомої угорської дослідниці Жужанни Ердеї. У конференції, організованій Відділенням фольклору і національних спільнот Угорського етнографічного товариства та Відділом фольклору Інституту етнографічних досліджень Центру гуманітаристики Угорської академії наук взяли участь дослідники з Угорщини та деяких інших країн (переважно в офлайн форматі, та були й онлайн-слухачі, серед них провідна наукова співробітниця ІМФЕ ім.М.Т.Рильського НАН України Леся Мушкетик, учені з Румунії та ін.

В угорській фольклористиці Жужанна Ердеї (1921-2015) вважається першовідкривачкою невідомого доти в Угорщині жанру фольклору - архаїчної народної молитви. Дослідниця прожила довге і плідне життя. Вона народилася 10 січня 1921 р. в м. Комаромі, закінчила історико-філософський факультет Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша. Свою збирацьку діяльність почала під керівництвом відомого угорського композитора і фольклориста-музикознавця Ласла Лайти. У 1964-1971 роках Ердеї працювала в Етнографічному музеї в Будапешті й далі займалася збиранням, а ще систематизацією та дослідженням фольклорного матеріалу - як словесного, так і музичного. Від 1971 по 1986 рік вона була науковим співробітником Групи дослідження етнографії Угорської академії наук, потому свої студії присвятила головно вивченню відкритим нею у 1968 році архаїчним молитвам. Цей невідомий раніше тип молитов став в угорській фольклористиці окремим жанром. У 5-му томі фундаментального видання «Угорська етнографія у восьми томах» (1988) їм присвячено окремий розділ, в якому Ердеї окреслює їхні характерні особливості, витоки і найвагоміші історичні напластування. Дослідниця виявляла також інтерес і до інших жанрів, прошарків сакрального фольклору, зв'язку між писемною і усною культурою, проводила європейські паралелі тощо. Від 1986 до 1990 року вона працювала в Інституті філософських досліджень УАН. За свою багатогранну діяльність була нагороджена премією Угорської спадщини (1998), Золотою медаллю Угорської Академії мистецтв, премією Кошута (2001), Угорським Середнім Хрестом з зіркою (2013). Була членом Угорської Академії мистецтв. Зібрані нею матеріали зберігаються в архіві Інституту етнографічних досліджень, Етнографічному музеї в Будапешті, в естергомському Християнському музеї. Серед них не лише молитви - це багато тисяч текстів, а й інші жанри - пісні, легенди, балади, обрядовий фольклор та ін. Матеріал докладно паспортизовано, до архіву увійшли також фотографії, листи, нотатки про обставини записів текстів, робочі плани, книги і касети тощо. Значну частину текстів опубліковано, це, наприклад, збірка «Піднімаюся на гору, спускаюся в долину...: архаїчні народні молитви» (Hegyet hágék, lőtőt lépék...: Archaikus népi imádságok), які видавалися у 1974, 1976, 1978, 1999 роках. Однак багато матеріалів ще чекає публікацію, про що також йшлося на даному зібранні.

Конференцію відкрив директор Інституту етнографічних досліджень доктор історичних наук, професор Балаж Балоґ, який наголосив, що подібні до зроблених Жужанною Ердеї відкриття в науці трапляються доволі рідко. Це їй вдалося: архаїчні народні молитви розкривають такі знання про народну пам'ять, що ведуть у глибину віків, аж до середньовіччя. Директор Етнографічного музею Лайош Кемечі у своїй привітальній промові привернув увагу до музейних фондів, в яких зберігають записи Ердеї - рукописні зошити, словесні та музичні фіксації тощо, які становлять суттєву частину наукової спадщину ученої.

Подальша робота тривала у секціях. Згадаймо лише окремі доповіді. Так, у секції під назвою «Жужанна Ердеї як дослідниця» виступила співробітниця Інституту Ілдіко Ландграф з доповіддю «Експедиція і збірник. Досягнення і завдання Жужанни Ердеї в Інститутській діяльності», де розповіла про період роботи дослідниці в Інституті, а також про матеріали, що увійшли до загального архіву установи. Завідувач кафедри етнографії та культурної антропології із Сеґеда професор Ґабор Барна у доповіді «Науково-політичне значення діяльності Жужанни Ердеї» говорив про сприйняття тематики Ердеї в часи соціалізму, а також привернув увагу до розгляду листування, яке дає можливість нових відкриттів і трактувань. Він нагадав також, що досі мало вивченим є релігійний матеріал угорського лубка.

У секції «Архаїчні молитви та замовляння» виступили: Норберт Меддєши «Календарні пісні, зібрані в області Шопрон групою Лайти: функції і джерела текстів»; завідувач кафедри фольклору Будапештського університету Даніел Барт «Моління зі священиком і без нього. Історичні і сучасні образи римо-католиків». Відома дослідниця замовлянь професор Ева Поч із Сеґеда у доповіді «Молитва, замовляння і „архаїчне народне моління" засвідчила, що поміж жанром замовляння і архаїчної молитви є багато перехідних форм, межових територій. Поч, яка займалася питаннями класифікації фольклору, виокремила три головні жанри на цьому терені: молитва, замовляння та магічна молитва.

У секції «Архаїчні молитви у традиціях місцевих нацменшин» розглядалися питання релігійності нацменшин, тут виступили дослідники фольклору місцевих словаків, словенців, хорватів, німців. Це Марія Жиляк із доповіддю «Характерні знаки народних молитов угорських словаків», М. Козар «Мотиви пристрасті в угорських та хорватських архаїчних молитвах», Шандор Горват та ін.

У секції «Паралітургійні спроби зображень, рукописів» виступили чотири доповідачі. У доповіді «Малі квіти зі Святої Землі» відомий фольклорист, професор Вілмош Фойкт представив групу зображень з релігійних книг «квітів зі святої землі», які стали популярними в кінці ХІХ століття, і якими досі мало займалися в угорській науці. Викладачка Угорського закарпатського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ з міста Берегова в Україні Маргіт Кішш у виступі «Представлення рукописних молитовних зошитів однієї жінки греко-католицького віросповідання з Шаланків» проаналізувала рукописні зошити мешканки Закарпаття, які вміщають різні жанри: молитви, пісні, архаїчні тексти народних молитов, описи снів, видінь тощо. Як і попередній дослідник, вона зробила відеопрезентацію. Ґабріела Фабіан висвітлила тему «Молитовні дії в час Великого посту».

Угорські вчені цікавляться і новітніми виявами релігійності, про що свідчили виступи у секції «Сучасні явища». Так, Лаура Ланцу простежила «Зв'язок церковних молитов і спонтанних благань у народній релігійності», наголосивши, що явища «створених самим собою молитов» Ж. Ердеї вивчала раніше, нині у молитовній практиці усе більшу роль отримують медитативні форми, це явище потребує подальшого вивчення. Крістіна Фраугаммер говорила про «Сучасний вигляд і форми представлення молитов в інтернеті», вона розглянула тексти молитов, вміщені на різних сайтах, простежила їх джерела, а також спілкування в молитовних групах інтернету.

У підсумках конференції одна з керівників секції, відома дослідниця народних пісень Імола Кюллеш наголосила на інноваційному складнику духовної спадщини Жужанни Ердеї. Вона сформулювала це таким чином: кожна тема є настільки вартісною, скільки вона має послідовників. Конференція з приводу 100-літнього ювілею ученої довела, що чимало дослідників різних генерацій ідуть її шляхом у вивченні архаїчних молитов, народної релігійності у цілому.

провідна наукова співробітниця ІМФЕ
ім. М.Т. Рильського НАН України,
докторка філологічних наук
Леся Мушкетик