УКРАЇНІСТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ В УГОРЩИНІ

26-27 листопада 2021 року у м. Ніредьгаза в Угорщині відбулася міжнародна конференція на тему «Україністика в Угорщині та поза її межами ІІ», організована кафедрою української мови та культури Ніредьгазького університету та самоврядуванням українців м. Чепела. Від 1992 року в Ніредьгазькому виші функціонувала кафедра української та русинської філології під керівництвом відомого славіста, україніста Іштвана Удварі, який 2005 року пішов з життя, далі її очолював професор Золтан Андраш, а згодом її ліквідували разом з іншими кафедрами іноземних мов вишу. Діяльність кафедри було відновлено 2017 року, завідувачкою стала доцентка Вікторія Штефуца. 2018 року відбулася перша конференція на згадувану тематику.

Нинішня конференція тривала в гібридному режимі, тобто онлайн і офлайн, у ній брали участь дослідники з різних вишів та дослідницьких центрів України та Угорщини. Уранці 26 листопада її відкрила Вікторія Штефуца, яка привітала учасників, окреслила коло завдань форуму, зауважила, що цьогоріч порівняно з першою конференцією число дослідників, що зголосилися, значно зросло - усього понад 50. Вона повідомила також, що планується публікація збірника з тематики конференції. Директор Інституту мовознавства та літературознавства, габілітований доктор, професор Ніредьгазького університету Карой Міня також привітав учасників і наголосив, що вважає за честь організацію подібного заходу у його установі. Він побажав усім успіхів і підтвердив намір видання наукового збірника матеріалів форуму.

Далі тривало пленарне засідання. Модератором була викладачка Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ та співробітниця ніредьгазької кафедри Єлизавета Барань. Професор Микола Васьків з Київського університету ім. Бориса Грінченка у доповіді «Угорська поезія в перекладах Павла Мовчана» розповів про підбірку угорської поезії в журналі «Всесвіт» за 1988 рік в українському перекладі Павла Мовчана, поезію якого своєю чергою перекладав угорською Міклош Вереш. Завідувачка кафедри української мови Ужгородського національного університету, докторка філологічних наук Наталія Венжинович виступила з темою «Фразеологія та фразеографія української мови: здобутки і перспективи досліджень», тут йшлося про сучасні здобутки на цьому терені, зосібна праці: словники, монографії, дисертації та ін. Доповідачі подарували низку книг ніредьгазькій кафедрі.

Відомий угорський славіст, професор Андраш Золтан розповів про «Поширення одного галичанського канцелярського латинізму („господар")». Він простежив його витоки як староукраїнського і подальше запозичення литовцями, росіянами (государь), молдованами і угорцями. Професор Мігай Кочіш із Сегедського університету у виступі «З історії формування українського правопису. А. Метлинський та П. Куліш» розглянув українські правописні норми у тогочасному суспільстві і висунув твердження, що значення «кулішівки» на той час не було таким значним, як вважають деякі дослідники. Вагомими на цьому терені були й здобутки Харківської школи. Професор Віктор Мойсієнко з Житомирського держуніверситету ім. Івана Франка у доповіді «Перспективи діахронних студій з україністики» говорив про важливість та актуальність студій з української мови давнього періоду, повернення до України пам'яток та зазначення їх приналежності до староукраїнської, а не лише давньоруської версії мови. Провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Леся Мушкетик розглянула «Українські народні пісні у творчому доробку Бели Бартока: до 140-річчя з дня народження» і розповіла про збирання та дослідження Бартоком українського фольклору, українсько-угорських взаємовпливів у народній музиці, використання цих пісень у композиторській творчості, контакти з українськими дослідниками. Славістка, професорка Ержебет Ч. Юнаш з Ніредьгази у доповіді «Наука про переклад на службі перекладацької практики» наголосила на необхідності гарного знання перекладачами теорії перекладу, застосування у своїй праці здобутків різних дисциплін - теорії комунікації, семіотики, прагматики, психології, семантики, стилістики, етнології та ін.

Далі засідання тривали в таких секціях: 1.Українське мовознавство: сучасний стан і перспективи; 2. Україністика в європейських країнах. Українсько-угорські міжмовні контакти; 3. Світовий контекст української літератури, компаративістика. Теорія і практика перекладу; 4. Фольклористика та культура України. Поетика художнього твору. Зосібна у мовознавчих секціях розглядалися питання граматики, лексики та стилістики української мови (доповіді Михайла та Наталії Торчинських, В Денисюка, О. Сулими та ін.), чимало уваги приділялося українсько-угорським взаємовпливам, зокрема угорським запозиченням у закарпатських говірках тощо (виступи І. Сабадоша, В. Штефуци, А. Галас, Є. Барань та ін.). Різним аспектам вивчення української літератури присвятили свої доповіді Т. Чонка, О. Кордонець, С. Супруненко. Розглядалися тут і проблеми перекладу з угорської художньої літератури українською мовою (А. Барань, Е. Балла та ін.). У культурологічній секції виступили докторки філологічних наук Ужгородського національного університету В. Барчан, О. Тиховська з доповідями про етнологію та фольклор Закарпаття, йшлося тут і про українсько-угорські зв'язки у фольклорі (Л. Терещенко), питання поетики художніх творів тощо. Після виголошення доповідей учасники підвели підсумки конференції, наголосивши на її науковому та суспільно-культурному значенні, міжнародному резонансі. Потому вони отримали можливість оглянути Ніредьгазький університет, здійснити прогулянку містом. Наступного дня відбулася екскурсія до сусіднього з Ніредьгазою міста Мішкольца.

Леся Мушкетик,
провідна наукова співробітниця ІМФЕ
ім. М.Т. Рильського НАН України,
докторка філологічних наук