imfe.jpg
  English
.
.
.

Шановні користувачі!

 

Звертаємо увагу, що вся інформація сайта є інтелектуальною власністю Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Користувачі можуть послуговуватися матеріалами сайта з пізнавальними чи науковими цілями (за умови посилання на інтернет-ресурс Інституту). Забороняється копіювання, тиражування (на паперових чи електронних носіях) та розміщення матеріалів на приватних сайтах з комерційною або іншою метою. Користувачі-порушники цього застереження нестимуть відповідальність згідно із чинним законодавством.

 

Монографії

 

2022,2021,2020,2019,2018,2017,2016,2015,2014,2013,2012,2011,

2010,2009,2008,2007,2006,2005,2004,2003,2002,2000

 

  

 Курочкін О. В. Різдвяний вертеп: шляхи історичної трансформації: монографія. Київ : Видавництво Лipa-K, 2022. 188 с.

ISBN 978-617-520-243-2

У монографії на основі міждисциплінарного підходу простежено шляхи ґенези й еволюції різдвяного вертепу в країнах Європи, зокрема в Україні. Конкретно-історичний аспект дослідження передбачає не тільки узагальнення певного масиву фактів, а й аксіологічний аналіз з метою визначення реліктових і життєздатних форм народної культури

 

 


 Мушкетик Л. Г. Моральний канон української традиційної культури: за фольклорними джерелами. Київ-Кам'янець-Подільський: ТОВ "Друкарня "Рута", 2022. 752 с.

ISBN 978- 617-8021-69-6

В основі пропонованого нами дослідження лежить розгляд традиційної етики (етноетики, народного етосу, доброзвичаєвості), притаманної українському суспільству XIX - початку XX століття, через окуляр його уснопоетичної традиції, прикметних фольклорних кодів. На взірцях різножанрових творів простежено специфічні аспекти вияву народної моралі, як загальнолюдські, так і партикулярні, як вищі духовні устремління, так і прагматичні, утилітарні, а ще громадські, працецентричні та родинні цінності традиційної спільноти, її поведінкові норми, гендерні ролі, моральну самосвідомість окремого індивіда та ін. Моральнісна правда отримує своєрідне втілення в образах і символах фольклору, набуваючи відповідних смислів у кореляції з реальністю. У всі віки вивищувалася виховна, дидактична функція народної філософії, виховання у координатах добра і зла, що персоніфікувалося в художніх образах, було особливо дієвим стосовно дітей та молоді, передавалося через покоління. Моральний ідеал людини, як зразок для наслідування, відбивав ідеальну художню (фольклорну) дійсність. Виразною рисою української усної словесності, де поєдналися поняття добра, істини (правди) і краси, є калокагативність.