imfe.jpg
  English
.
.
.

| Надрукувати |

НЕ ПРИПИНЯЄТЬСЯ МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ІНСТИТУТУ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМ. М.Т. РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

 

Військова агресія РФ проти України не змогла припинити міжнародні наукові зв'язки, розірвати напрацьоване раніше співробітництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі ІМФЕ) з профільними науковими установами Західної та Центральної Європи, а також Центральної Азії.

Перебуваючи тимчасово у Киргизстані - країні «високих гір та величного епосу "Манас"», я мала можливість переконатися, що народна культура країни відіграє не лише роль скарбниці збереження національної спадщини, їй надається тут виключне значення у плані національного та економічного розвитку, а відтак дослідження та популяризації.

На моє прохання ознайомитися з діяльністю відповідних народознавчих підрозділів Національної академії наук Киргизстану та обговорити ініційовані директором ІМФЕ академіком НАН України Г. А. Скрипник питання можливої співпраці, 9 червня 2022 р. було організовано зустріч із директором та співробітниками Інституту мови та літератури імені Ч. Айтматова (м. Бішкек, пр. Чуй, 265-а), а також із директором Інституту історії, археології та етнології імені Б. Джамгерчинова (м. Бішкек, пр. Чуй, 265-а).

 

Директор Інституту мови і літератури ім. Ч. Айтматова НАН КР, академік, д. філол.н., проф., заслужений діяч науки КР А.А. Акматалієв (праворуч), пров. наук. сп. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, д.філол.н. О.О.Микитенко

 

У меморіальній кімнаті Ч. Айтматова
 

Як зауважив директор Інституту мови і літератури академік НАН КР, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки А. А. Акматалієв, співробітництво із Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України є вкрай важливе, має свою історію, зокрема, щодо дослідження епічної творчості обох народів, спільної участі у конференціях та публікаційній діяльності. В інституті активно ведеться робота із дигіталізації та вивчення рукописних джерел, зокрема рукописних арабських текстів епосу «Манас», який у 2014 р. було визнано ЮНЕСКО нематеріальною культурною спадщиною. Ми мали можливість ознайомитися з фондами Інституту, а також оглянути меморіальну кімнату та виставку присвячених Ченгізу Айтматову видань, одне з яких було передано в дар ІМФЕ.

 

У фондах Інституту мови і літератури (у центрі - завідувачка фондами проф. А. Ісаєва)

 

Рукопис «Манасу» арабською мовою

 

Директор Інституту історії, археології та етнології імені Б. Джамгерчинова доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН КР А. А. Асанканов виявився добре знайомий із діяльністю ІМФЕ. До бібліотеки ІМФЕ було передано збірник документів і матеріалів, виданий до 100-річчя національно-визвольного повстання киргизького народу у 1916 р. А. А. Асанканову як етнологу не треба було нагадувати імена українських колег, їхні праці, - він був і залишається у курсі наукових справ ІМФЕ. Коли я згадала, що свого часу в нашому інституті проходила навчання в аспірантурі, успішно захистивши кандидатську дисертацію в спецраді ІМФЕ, Б. Мамбетова, він зауважив, що вона його учениця, яку направив до Києва. В інституті дослідження української діаспори Киргизстану, за словами А. А. Асанканова, є одним із пріоритетних напрямів. У Киргизстані діє Асамблея народів КР, у межах якої представлено Товариство українців «Берегиня» (очолює В. Нарозя).

 

Українська світлиця Товариства «Берегиня»

 

Бібліотека Товариства «Берегиня». Голова Ради Володимир Нарозя, пров. наук. сп. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, д.філол.н. Оксана Микитенко

 

Під час зустрічі нами було представлено сайт ІМФЕ із виданнями за 2021 р., продемонстровано останні числа періодичного видання інституту - журналу Народна творчість та етнологія, а також видані раніше спецвипуски НТЕ, присвячені окремим країнам (головний редактор Г. А. Скрипник), що викликало велике зацікавлення. Зазначивши, що такі спецвипуски, підготовлені, зокрема, у відділі української та зарубіжної фольклористики (завідувач Л. К. Вахніна) та відділі «Український етнологічний центр» (завідувач Г. А. Скрипник), стали авторитетними виданнями як в Україні, так і серед міжнародної наукової спільноти та мали широкий міжнародний резонанс, а водночас етнологію та фольклористику країн Центральної Азії ще не було представлено, ми запропонували, виходячи із пропозиції Г. А. Скрипник, підготувати спільний випуск, у якому були представлені фольклористичний напрям Інституту мови і літератури, а також етнологічний - Інституту історії, археології та етнології НАН Киргизстану. Пропозицію було із вдячністю прийнято, визначено певні робочі моменти щодо кількості статей, обсягу, термінів підготовки матеріалу тощо. Найскладнішим питанням залишаться мова, якою подаватимуться статті, враховуючи мовну політику НТЕ, разом із тим, було підкреслено, це не мусить становити нездоланну перешкоду, оскільки основна частина матеріалу готуватиметься англійською мовою, решта перекладатиметься на українську або англійську. За домовленістю, тематику випуску буде представлено до 31 серпня, з тим, щоб до кінця поточного року можна було подати статті.

 

Із співробітниками Інституту мови і літератури НАН КР (у першому ряду другий зліва директор Інституту А.А. Акматалієв)

 

Як зазначила наступного дня у своєму листі завідувачка фондів Інституту мови і літератури професор А. Ісаєва, яку директор А. А. Акматалієв запросив стати координатором спецвипуску з киргизької сторони, «мы очень благодарны Вам и директору Института им. М. Ф. Рыльского академику Анне Аркадьевне Скрипник за предоставленную возможность принять участие в спецвыпуске журнала, имеющего такую славную историю. Для нас это не только честь, но и новые горизонты научного и просто человеческого сотрудничества. Мы внимательно ознакомимся с журналом и его требованиями. Думается, что мы сможем представить украинскому и мировому филологическому и искусствоведческому сообществу народную культуру кыргызского народа. И я с воодушевлением возьмусь за координационную работу по комплектованию журнала».

Сподіваємось, що видання збагатить наші знання про Киргизстан, його культуру, традиції та сучасність, а співпраця академічних інститутів стане важливою сторінкою у міжнародному науковому співробітництві двох країн, кожна з яких має свій досвід утвердження національного суверенітету, пройшла або проходить непростий шлях підтвердження власної ідентичності.

Наукова діяльність та видавнича справа також визнані одним із пріоритетних напрямів завдань Українського товариства КР «Берегині», що спрямований на дослідження теми «Український етнос у Киргизстані: історія, матеріальна і духовна культура», розробці якої присвятив усе своє життя та наукову діяльність один із засновників товариства професор Георгій Хлипенко (1938-2018), і яку сьогодні успішно продовжують, відкриваючи новий напрям - регіональну україністику Киргизстану, його учні та послідовники.

 

З виданнями Товариства (зліва направо): заступник голови Марія Краглик, пров. наук. сп. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, д.філол.н. Оксана Микитенко, виконавиця киргизького епосу Оксана Гайнулліна, голова Товариства Володимир Нарозя

 

Про діяльність «Берегині» розповів нам під час зустрічі, що відбулася 17 червня 2022 р. у кабінеті-світлиці Товариства (м. Бішкек, вул. Пушкіна, 78), голова його Ради - відомий громадський діяч КР, член Президії Асамблеї народу Киргизстану, заслужений працівник культури України, педагог-музикант, радіожурналіст, перекладач п. Володимир Нарозя. У розмові взяли участь заступник голови п. Марія Краглик та п. Оксана Гайнулліна, яка виконала в українському перекладі епічний твір «Молитва за Манаса».

Наша розмова проходила у межах реалізації запропонованого директором ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України академіком НАН України Г. А. Скрипник спільного проекту між Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського та відповідними профільними інститутами НАН КР (Інститутом мови і літератури ім. Ч. Айтматова та Інститутом історії, археології та етнології ім. Б. Джамгерчинова), яким передбачено підготовку спецвипуску журналу «Народна творчість та етнологія», присвяченого етнокультурі КР. Чільне місце у спецвипуску буде приділено дослідженню української діаспори Киргизстану, історія якої нараховує понад півтора століття. На сьогодні чисельність української діаспори складає 10 тис. 600 осіб (дані на 2019 р.), із відчутною тенденцією до зменшення, причинами чого є демографічний неприріст, асимілятивні процеси та еміграція внаслідок соціально-політичних процесів кінця ХХ - початку ХХІ ст.

 

Директор Інституту історії, археології та етнології ім. Б.Джамгерчинова д.істор.н., проф., чл-кор. НАН КР А.А. Асанканов (ліворуч), пров. наук. сп. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, д.філол.н. О.О. Микитенко

 

За підтримки Киргизстану, а також України, було видано низку важливих праць, серед яких три наукові збірники, присвячені українцям Киргизстану, монографія Є. П. Шульги з проблеми етносоціального розвитку української діаспори КР, збірник «Тарас Шевченко у Киргизстані», а також український переклад авторського викладу епосу «Манас», твори Ч. Айтматова, презентація яких відбулася у Києві у травні 2018 р. під час проведення «Тижня киргизького народу в Україні».

Сьогодні, підкреслив Володимир Нарозя, коли киргизький героїчний епос «Манас» промовляє мовою Тараса Шевченка, ми стаємо свідками, як «тисячолітня мудрість киргизького народу, у поєднанні з тисячолітньою вистражданою мудрістю українського народу, могла би прислужитися українцям в їх борні за соборність і духовну єдність України» (журнал «Київ», 7-8, 2020, с. 167). Для українців Киргизстану це означає зберігати українську ідентичність, підтримувати національний суверенітет України та «жити з Україною у серці».

 

Голова Ради товариства Володимир Нарозя, пров. наук. сп. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, д.філол.н. Оксана Микитенко біля стенду Асамблеї народу Киргизстану, на якому напис «Згода будує - незгода руйнує»

 

На завершення зустрічі у дар Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України було передано ряд видань Товариства, серед яких збірник «Берегиня: 25 років творення України в Киргизстані» (Бішкек, 2018); монографія Г. М. Хлипенка «Із киргизько-українських літературних зв'язків і україністики. Вибране» (Бішкек, 2019); «Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека" в авторському викладі М. Байджиєва (Бішкек, 2017); збірник «Народ Кыргызстана в семье единой» (Бішкек, 2019), в якому представлено усі національні товариства Асамблеї народу Киргизстану, зокрема українську діаспору. Серед останніх видань «Берегині» - яскраво ілюстровані українські народні казки у перекладі киргизькою мовою «Украин эл жомоктру» (Бішкек, 2021).

 

 

Провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної
фольклористики, доктор філологічних наук
Оксана Микитенко