imfe.jpg
  English
.
.
.

| Надрукувати |

НАУКОВИЙ СЕМІНАР «СВІДЧЕННЯ ВІЙНИ» У ВАРШАВІ

 

15 червня 2022 р. в Інституті археології та етнології Польської академії наук відбулося засідання наукового семінару на тему «Свідчення війни», ініціатором якого став керівник відділу сучасної антропології та етнології професор доктор габілітований Дагнослав Демський.

Семінар проходив у змішаному форматі, частина учасників перебувала в залі засідань ІАЕ ПАН, інші - підключилися в режимі онлайн. Серед присутніх на платформі були відомі етнологи та антропологи не тільки з Варшави, а й з інших регіонів Польщі та за кордону.

Важливо, що трибуна для виступів була надана передусім українським науковцям, які в цей складний час перебувають у Польщі та продовжують успішно співпрацювати з ІАЕ ПАН.

У вітальному виступі Дагнослав Демський відзначив, що увага всієї наукової спільноти Польщі, особливо Польської академії наук, постійно прикута до страшних подій, що відбуваються в Україні, наголосив про втрати людських життів, руйнування соціально значущих об'єктів та культурних пам'яток у результаті повномасштабної агресії РФ, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Як дружня країна-сусідка, Польща прийняла найбільшу кількість біженців, постійно надаючи їм допомогу та тимчасовий захист. Відтак, поява нових міграційних процесів вимагає постійної уваги польських та українських науковців. Сьогодні також є важливим обмін дослідницькими спостереженнями та думками з приводу зазначеної проблеми.

На науковому засіданні завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат філологічних наук Лариса Вахніна виголосила доповідь «Збереження національної ідентичності українських біженців у Центрально-Східній Європі (угорсько-польські паралелі)» та представила присутнім аудіовізуальний ряд зібраних матеріалів за темою. Дослідниця наголосила на громадській діяльності українських біженців, їх постійну участь у протестних акціях у різних країнах Європи. Так, яскравим прикладом активності переселенців та збереження національної ідентичності є організований у Будапешті у Всесвітній день вишиванки «ланцюг єдності» через річку Дунай. Зокрема, вимушені переселенці серед багажу найнеобхідніших речей привезли з собою як обереги родинні вишиванки, які на сьогодні є символічним ідентифікатором України та народної культури. Було обговорено і ситуацію в Польщі, де українці отримали широку можливість доступу до освіти та культури. Важливо, що це дослідження буде продовжуватися і в новому спільному українсько-польському міжакадемічному проекті ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України та ІАЕ ПАН.

Старший науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидат філологічних наук Ірина Коваль-Фучило у доповіді «Усна історія українських біженок у Польщі. Лодзьке воєводство» звернула увагу на особливості запису усних спогадів. Усього зроблено 21 запис від 23 оповідачок. Інтерв'ю містило такі питання: «як довідалися про війну», «коли вирішили виїжджати», «доля інших», «дорога евакуації», «адаптація в Польщі, який нових досвід здобули», «чи плануєте додому, коли». Означено майбутні теми досліджень: номінація подій, персонажів, локусів, предметів і явищ; способи формування основних смислів розповіді; стратерія самопрезентації; улюблені і табуйовані теми розповіді.

 

 

Вона представила також свій власний досвід людини, яка змушена була вночі виходити з «небезпечного населеного пункту» Макарівського району Київської області. Це реальний матеріал, який має надзвичайну цінність для усної історії нашого сьогодення.

Доктор педагогічних наук, професор Донбаського державного педагогічного університету Надія Воронова (м. Слов'янськ) представила дослідження «Історія та культура Донбасу», яке вона реалізовує як науковий проект, перебуваючи зараз у Вроцлаві. Вона представила цілий ряд цінних напрацювань, які є особливо актуальними як для української гуманітаристики, так і для зарубіжного наукового дискурсу.

 

 

Це було підкреслено і під час обговорення виголошених доповідей та дискусії. Адже Донбас та його етнокультура залишаються для польських етнологів менш знаними та висвітленими. Професор Дагнослав Демський, підсумовуючи засідання, наголосив на важливості порівняльних підходів до вивчення українських біженців та збиранні польових матеріалів. Польські колеги поділилися також своїм досвідом моніторингу українських біженців, адже ними також здійснено величезну кількість записів (вони спілкувалися з ними у чергах за поселенням на стадіоні, коли приїхала перша хвиля на початку війни). Професор Анна Енгелькінг висловила думку про необхідність створення єдиної загальнопольської бази матеріалів, які містять свідчення про російсько-українську війну. Доповіді українських учених було позитивно оцінено польськими колегами, які зробили пропозицію подати їх до опублікування в «наукометричних виданнях» з етнології у Варшаві та Кракові.

Питання стосувалися і долі української науки, яка є небайдужою для польських вчених. На цьому наголосила професор Катажина Косць-Рижко, наукова співробітниця ІАЕ ПАН, яка від першого дня війни вболіває за Україну та українців. Адже гасло «Солідарні з Україною» звучало в усіх листах підтримки, які надійшли в Україну від різних установ ПАН, університетської спільноти, Польського народознавчого товариства та цілого ряду науковців.

 

 

 

 

Лариса Вахніна,
завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики
ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України