imfe.jpg
  English
.
.
.

| Надрукувати |

Міжнародна конференція з вивчення балад

 

1-5 вересня 2022 р. у Тирані і Джілокастрі (Албанія) відбулася 50-та Міжнародна конференція з вивчення балад, організована Міжнародною баладною комісією (Kommission für Volksdichtung /KfV) та Академією наук Республіки Албанії. Для цьогорічної ювілейної конференції було обрано важливу та багатоаспектну проблему у галузі фольклору - «Балади та аудиторія у часі й просторі».

Тематика передбачала широке обговорення питань, пов'язаних із висвітленням взаємозв'язку: співець / виконавець - слухач / аудиторія, як в синхронному, так і діахронному аспектах; історичний аналіз жанру та вплив писемної традиції; сучасне побутування балад та інших пісенних жанрів фольклору тощо. Міждисциплінарний розгляд покликаний був дати відповідь на питання: яка роль аудиторії у створенні фольклорного тексту та яким чином вона впливає на його трансформацію; у чому виявляється взаємозв'язок співець / виконавець - аудиторія на сучасному етапі, в умовах розвинутих технологій? Комплексний аналіз одного із найважливіших фольклорних жанрів та складової нематеріальної духовної спадщини людства передбачав розгляд у багатьох площинах і з різних перспектив - семантики та прагматики тексту, виконавства, комунікації, побутування тощо. Соціо-культурний контекст зумовив звернення до історичної долі фольклорного тексту, зокрема, балад у ХХ ст., особливо упродовж другої половини у колишніх соціалістичних країнах. Яке місце займають балади та інші пісенні жанри фольклору у сучасній культурі? У чому проявляються жанрові зміни та модифікації, як відбувається процес створення тексту, його передача та виконання? Чи можна вважати сучасну творчість продовженням традиції? Ці та інші питання стали предметом обговорення під час роботи конференції.

Про важливість проведення авторитетного міжнародного наукового заходу в Албанії, яка справедливо пишається своєю багатою фольклорною традицією, наголосив, відкриваючи конференцію, Президент Академії наук Республіки Албанія академік Скендер Джінуші. Вітаючи учасників, він підкреслив, що науковці Албанії вважають за особливу честь рішення провести конференцію в Албанії (Тирані та Джілокастрі), спільно із Міжнародною баладною комісією (Kommission für Volksdichtung /KfV) та Університетом у м. Абердин (Велика Британія). Про досвід, здобутки, наукові видання, широкий авторитет та наукові контакти комісії у світі розповіла її Президент, проф. др. Марієтка Голеж-Каучич (Словенія) (онлайн). Куратори конференції - др. Олімбі Велай (Албанія) та проф. др. Арбнора Душі (Косово) у спільній доповіді ознайомили учасників із науковим доробком албанських вчених у вивченні народної творчості у локальному, регіональному та міжнародному контекстах. Унікальну національну вокальну традицію поєднання ізо-поліфонічного співу та одного голосу, яка вважається нематеріальним духовним надбанням Албанії, присутнім представив документальний фільм «Поліфонія з ізо та одним голосом» (реалізація Ілди Мара, при підтримці ЄС) (англійською мовою).

Учасниками конференції (також і у форматі онлайн) були як знані, так і молоді науковці - фольклористи, етнологи, культурологи, мистецтвознавці з багатьох країн Європи, Азії, Африки та США. Досить потужно було представлено європейські регіони, зокрема, країни Західної та Південно-Східної Європи, країни Балтії та Північної Європи. З України приїхали чотири учасниці, котрі представляли ІМФЕ НАН України ім. М.Т. Рильського (Київ) та Львівську Національну музичну академію ім. Миколи Лисенка і Львівський національний університет імені Івана Франка.

Зважаючи на чималу кількість заявлених доповідей, робота конфененції проходила у двох паралельних секціях, і для кожної доповіді (презентації) відводилося тридцять хвилин. Загалом було заслухано понад шістдесят доповідей, водночас, до виданого до початку конференції збірника тез (Ballads and the audience in time and space. 50th International Conference of International Ballad Commission / Book of Abstracts. - Tirana: Academy of Sciences of Albania, 2022) увійшло сто шість авторських текстів.

Тематично можна виокремити декілька основних проблемних блоків, у межах яких було розглянуто різночасовий та географічно широкий матеріал різнопланового фольклористичного аналізу. Це, по-перше, доповіді, що порушували теоретичні проблеми міждисциплінарного наукового дискурсу. Зокрема, у доповіді (онлайн) проф. др. Марієтки Голеж-Каучич (Словенія) «Виконавець, аудиторія та словенські балади: від участі до споглядання» йшлося про «чотири різні перформативні позиції». Виходячи із теоретичних напрацювань щодо проблеми виконавець - аудиторія, доповідачка на матеріалі словенської баладної традиції виокремила такі різночасові перформативні позиції (етапи), як: «живий фольклорний спів та музична традиція, знайдена на терені», коли існує т.з. «внутрішня аудиторія»; фольклорні фестивалі та музичні зібрання локального значення, аудиторію яких можна визначити як «пасивну», або «зовнішню»; співочі фольклорні концерти в урбаністичному середовищі із переважно пасивною споглядальною аудиторією; позиція формату фольклорних фестивалей-змагань, що вимагає активного відгуку та участі аудиторії. Водночас, спільним для різних перформативних позицій є комунікативний зв'язок між виконавцем та аудиторією, важливий як «міст» між різними ідентичностями.

Др.проф. Томас Маккін - директор Ельфінстонського інституту в Університеті м. Абердин (Велика Британія) та екс-Президент Міжнародної баладної комісії (KfV), розглянув проблему значення пісні із перспективи рецептивної теорії (Ізер, Портер), наголосивши, що, по суті, йдеться про існування «двох значень», які виникають «у просторі» між співцем та слухачем та залежать від індивідуальної інтерпретації та/або зовнішнього впливу. У доповіді «Відтворені фольклорні пісні африкаанс: досвід аудиторії у сучасній культурі» др. проф. Матільди Бурден (Південна Африка), яка свого часу була ініціатором проведення конференції Міжнародної баладної комісії в Університеті м. Стелленбош (Південна Африка), було проаналізовано, виходячи з методології праць Р.Дорсона, А.Дандеса, В.Войта, Г.Баусінгера, Р.Бендикс, Л.Дег та ін., концепт «аудиторія», що включає як «живе виконання, так і наявність одного чи декількох слухачів, а також відтворення фольклорних записів». До типологічно схожої епічної традиції виконання у Центральній Азії привернув увагу у своїй доповіді «Втрата емпатії: зміни щодо реакції аудиторії до усного епічного виконання у пострадянській Центральній Азії» проф. др. Карл Рейхл (Німеччина).

На матеріалі різних фольклорних жанрів та традицій, а також у широкому хронологічному розрізі висвітлювалася багатоаспектна проблема взаємовідношення виконавець - аудиторія: др. проф. Джон Найлз (США) «Традиційний співець та його аудиторія: Дункан Віл'ямсон"; др. Дейвід Аткінсон (Велика Британія) «Хавкі [У.Камерон - О.М.] та його аудиторія»; др. Джеймс Дутч (США) «Добре його знає Оклахома: Вуді Гутрі, "гарненький хлопчик" Флойд та їхня аудиторія»; др. Ева Гуіллорел (Франція) «Пісні-дифамації та їхня аудиторія у Франції ХУІІІ ст.»; др. Румен Іштван Цьордз «Тайна та публічна історія Пісні Ракочі (ХУІІІ-ХІХ ст.)»; проф. др. Марія Клобчар (Словенія) «Перформативні історії про "Двoх нещасливих італійців" у різному історичному контексті та питання аудиторії»; др. Лііна Саарло (Естонія) «Коли аудиторія пішла. Міжособистісні взаємовідношення між співцем, збирачем та аудиторією»; др. Ціара Томпсон (Ірландія) «»Хто слухає? Ірські традиційні колискові як форма зв'язку, наслідування і самовираження для співця-автора-виконавця, та їхні слухачі»; д-р філол. н. Оксана Микитенко (Україна) «"Усні поетеси" (Елена Шаулич) - народні плакальниці» та ін.

Балади як виразні лірико-епічні твори є яскравим художньо-поетичним та музичним маркером кожної національної традиції. До текстологічного та типологічного аналізу баладної творчості як «коду» локальної та регіональної ідентичності звернулися у своїх доповідях: акад. Васіл С. Толе (Албанія) «Ізо-поліфонічна Каба як балада без тексту»; акад. Сабіна Іспас (Румунія) «Співці балад із берегів Дунаю»; проф.др. Іраклі Кочолларі (Албанія) «"Алі Пашаїда" - епічна балада у тисячах рядків»; др. Вісар Муніші (Албанія) «Пісня "Хазіме": аудиторія та контекст»; др. Альберт Дойя (Франція) «Міфо-логічна думка та соціо-логічна організація: до структурного аналізу морфодинаміки балад та усної літератури Балкан»; др. Астрід Нора Рессем (Норвегія) «"Хагбард та Сігне": потрійне вбивство у баладах та легендах. У пошуках невидимої аудиторії та легендарної істини»; др. Ардіан Кичику (Румунія) «Ціна та роль жертви у житті Балкан (Інтердисциплінарний погляд на балади "Розафат" та "Хазяїн Маноле")»; др. Рігелс Халілі (Польща) «Між географією та мотивами. Картографування балад про замурування в Албанії у ХХ ст.»; др. Лумніє Кадріу (Косово) «"Беса Бесе" - плинність пісенних конотацій від національного до суб-національного контексту»; канд. мистецтв. Лариса Лукашенко (Україна) «Карпатська балада про Довбуша: варіанти мелодій та виконавські інтерпретації» та ін.

Серед доповідей, присвячених історії фіксації балад та дослідженню архівів, можна назвати доповіді: спільну - проф. Ірини Довгалюк та др. Ліни Добрянської (Україна) «Початки фонографічних музичних записів української епічної традиції: історія, проблеми, досягнення»; др. Інгрід Акессон (Швеція) «Невидима аудиторія, непряма референтність? Сліди індивідуальної інтерпретації баладних наративів в архівних матеріалах». Проф. др. Ніколо Скалдаферрі (Італія) у своїй доповіді «Нові перспективи у вивченні албанської епічної пісні: від голосу до тіла», на матеріалі власних спостережень та архівних записів Мілмана Паррі, наголосив про значення аудіовізуального аналізу виконання та роль жестів.

Чимало доповідачів розглянули балади літературного походження та проблему взаємодії усного/письмового тексту, особливо актуальну в умовах урбаністичного середовища, впливу інтернету та сучасних медіа: проф. др. Ено Кочо (Албанія) «Албанська міська пісня, аудиторія та критичні зауваження у першій половині ХХ ст.»; проф. Е. Він Джеймс (Велика Британія) «Уельська літературна балада ХХ ст.: македонські паралелі"; др. Мацей Яніцкі, др. Каті Калліо (Фінляндія) «Усна аудиторія друкованих творів»; др. Віріон Граці «Албанія) «Сучасний албанський роман у пошуках балад»; проф. др. Віола Ізуфай «Балади у сучасних літературних творах Ісмаїла Кадара»; проф.др. Арбнора Душі (Косово) «Аудиторія баладних пісень: від рукописних текстів до дигітальних медіа»; др. Йілберза Халілі (Косово) «Балади дигітальної доби та роль інтернет аудиторії (на прикладі двох албанських балад)» та ін.

Соціо-культурологічний аналіз побутування жанру в умовах тоталітарного режиму, зміни, що відбуваються сьогодні у створенні та виконанні творів, зокрема, сучасна практика фестивальної презентації балад, спрямована на відродження традиції та якнайширше залучення аудиторії, стали предметом розгляду у доповідях: др. Олімбі Велай (Албанія) «Народні пісні: відхилення у механізмі створення та сприйняття у часи соціалізму»; др. Аня Моріц (Словенія) «Націоналістичні "бійки" навколо готщирських [німецькомовної спільноти - О.М.] народних пісень»; др. Яніка Ораз (Естонія) «Традиційна пісня в Естонії у другій половині ХХ ст.»; др. Тайве Сарг (Естонія) «Комунікація між співцями та аудиторією під час музичних концертіві»; др. Варса Ліуткуте-Закарієне (Литва) «Взаємозв'язок між учасниками міських фольклорних ансамблів та сільськими виконавцями фольклору (за програмами концертів та фестивалей)» та ін.

Актуальний в останні роки екологічний напрям етнокультурних та культурологічних досліджень зумовив звернення до висвітлення нових аспектів створення балад та їхнього побутування. У доповідях: др. Ееро Пелтонена (Фінляндія) «Джерела співу: яким чином через виконавство сучасних співаків проявляє себе давній світ?», др. проф. Валентини Болд (Велика Британія) «"Центральною дорогою": креативна етнологія та сучасна балада», - йшлося про наукові проекти у регіонах живої фольклорної традиції, де збереглися риси давньої співочої культури. Такі проекти представляють собою поєднання фольклористичних польових досліджень із практикою туристичних маршрутів та мають широку популярність, зокрема, серед молоді.

Учасники конференції мали можливість переконатися у неперевності фольклорної співочої традиції в Албанії, відвідавши регіональний фольклорний фестиваль у м. Джілокастра, що традиційно відбувається у цьому, внесеному до переліку культурних пам'яток ЮНЕСКО, місті.

50-та Міжнародна конференція з вивчення балад, організована Міжнародною баладною комісією (Kommission für Volksdichtung /KfV) та Академією наук Албанії, завершила свою роботу підведенням підсумків конференції та робочим засіданням комісії, на якому ще раз було підкреслено важливість наукових контактів у непростий час глобальних випробувань. Сердечно, оплесками учасники конференції вітали своїх колег із України, запевнивши їх у своїй незмінній підтримці та вірі у перемогу.

 

Програма та збірник тез баладної конференції

 

Учасники конференції біля Університету "Екрем Чабей" у м. Джілокастра. У 1-му ряду: (третій зправа) Президент Академії наук Албанії акад. С. Джінуші, (друга зліва) організатор конференції др. О. Велай (Албанія)

 

Учасники конференції у м. Джілокастра, який визнано культурною спадщиною ЮНЕСКО. У центрі - виконавець албанських народних пісень 

 

 

 

 

Оксана Микитенко,
доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу
української та зарубіжної фольклористики