imfe.jpg
  English
.
.
.

| Надрукувати |

Вивчення польських витинанок у музеях Варшави, Кракова й Отрембусів

 

Упродовж червня-вересня 2022 р. наукова співробітниця ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат мистецтвознавства, Зінаїда Косицька в рамках роботи над публікацією «Художні особливості витинанок України й Польщі ХХ - початку ХХІ ст. (порівняльний аналіз)» досліджувала витинанки польських майстрів у Національному етнографічному музеї у Варшаві, Етнографічному музеї ім. Северина Удзєлі в Кракові та Музеї народного мистецтва в Отрембусах.

Перлинами названих колекцій Варшави й Кракова нині є безцінні збірки паперових прикрас початку ХХ ст., зібрані на початку ХХ ст. членами Товариства польського прикладного мистецтва (Towarzystwo Polska Sztuka Stosowana). Важливо, що це об'єднання ставило за мету активізацію родинної творчості, заснованої на традиціях народного мистецтва, й було виразником загальних змін тогочасної Польщі. Його діяльність мала величезний вплив на культурний простір країни, зокрема й тенденції в мистецтві витинанки. Значну увагу до цього виду народної творчості привернув у 1901 р. Леонард Стройновський (Leonard Strojnowski), який виконував художні роботи в церкві містечка Злакув-Косьцельни (Złaków Kościelny) поблизу Ловича (Łowicz). Водночас митець почав збирати колекцію місцевих хатніх паперових оздоб, яку згодом привіз до Кракова і віддав для копіювання у Товариство. Члени організації пізніше продовжили пошуки творів у різних регіонах країни, переважно під час літніх поїздок у сільську місцевість. Результатом хвилі значної уваги до народних паперових оздоб була стаття «Wicinanki» в часописі «Warszawa» за 1902 рік, написана Єжи Вархаловським (Jerzy Warchałowski) , головним співзасновником і теоретиком Товариства. Важливо, що члени цієї спільноти збирали витинанки також в українських осередках, які в той час входили до складу Польщі. Тому в Етнографічному музеї в Кракові збереглися унікальні збірки українських творів початку ХХ ст., зокрема з осередків Тернопільщини. Згодом витинанки, зібрані членами Товариства, потрапили до Етнографічних музеїв Варшави, Кракова й Любліна. Працівники цих установ у подальшому продовжили поповнення фондів паперовими творами народних майстрів. На сьогодні в колекції краківського музею загалом зберігається понад 6 тисяч витинанок, у Національному етнографічному музеї у Варшаві їх більше 7-ми тисяч. До слова, колекцію Варшавського музею прикрашає перший альбом Товариства про витинанки значного формату, виданий під назвою «Sztuka ludowa - wycinanki» (1905 р.) й підготовлений Корчак-Ходоровським (Korczak-Chodorowski) . Тираж, кількістю в 50 екз., робить у наш час кожний примірник бібліографічною рідкістю. Особливо цінно, що видання ілюстроване оригінальними роботами, вирізаними народними майстрами. Їх імена вказано на першій сторінці.

Приватний Музей народного мистецтва в Отрембусах широко відомий збіркою робіт майстрів другої половини ХХ - початку ХХІ століття. Цю багату приватну колекцію проф. Маріан Покропек (prof. Marian Pokropek) збирав понад 40 років, експозиція для відвідувачів була відкрита з вересня 1996 року. Дослідник розповідає, що під час роботи над Польським етнографічним атласом йому довелося багато подорожувати країною, налагоджувати безпосередні зв'язки з народними майстрами, бувати з далеких селах, бачити життя й побут простих поляків. Із кожної поїздки він привозив кілька творів, що сприяло створенню самобутньої збірки, для якої довелося добудовувати згодом до власного дому просторий павільйон. Музеєм за час тривалої діяльності, крім виставкової роботи, підготовлено й видано також багато книг, брошур, листівок.

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України і автор - Зінаїда Косицька, висловлюють щиру вдячніть усім працівникам згаданих установ за сприяння в роботі й постійну підтримку: директорові Національного етнографічного музею в Варшаві, пану Робертові Зиделю (Robert Zydel), його уважним колегам Аліції Міронюк-Нікольській (Alicja Mironiuk-Nikolska) і Маріані Козьміньській (Marianna Koźmińska); а також директорові Етнографічного музею ім. С. Удзєлі пану Антоні Бартошу (Antoni Bartosz), завідуючій фондами Беаті Скочень-Мархевці (Beata Skoczeń-Marchewka) і активній організаторці виставкової роботи, пані Дороті Майковській-Шаєр (Dorota Majkowska-Szajer).

На особливо теплу подяку заслуговує родина пана Маріана і пані Станіслави Покропеків, які завжди надзвичайно уважно ставляться до відвідувачів з України, що сталося і цього разу, під час роботи з колекцією витинанок у їхньому спільному дітищі - затишному музеї.

 

Іл. 1. Витинанка колбєльська / підваршавська (kołbielska / podwarszawska). Поч. ХХ ст.
Папір, вирізування. Етнографічний музей ім. С. Удзєлі в Кракові.

 

Іл. 2. Юзефа Мадановська (Józefa Madanowska). Витинанка. 1905. Опубліковано: Korczak-Chodorowski.
Sztuka ludowa - wycinanki. Polska Sztuka Stosowana. 1905, N 1. Kol. tabl. ХІ.
Папір, вирізування. Національний етнографічний музей у Варшаві.

 

Іл. 3. Конопка Чеслава (Konopka Czesława). Витинанка. «Павич чорний з 7 хвостами» («Paw czarny z 7 ogonami»),
біля 1950 р. Папір, вирізування. Музей народного мистецтва в Отрембусах.

 

Іл. 4. Юзефа Халадай (Józefa Chaładaj) Витинанка. «Мазур з хвостиками» (mazur z ogonami), біля 1996 р.,
Музей народного мистецтва в Отрембусах.

 

На фото Зінаїда Косицька і Беата Скочень-Мархевка в експозиції Етнографічного музею
ім. С. Удзєлі в Кракові, вересень 2022 р.

 

 

 

Кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу
образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
Косицька З.М.