|
2023,2022,2021,2020,2019,2018,2017,2016,2015,2014,2013,2012,2011,2009 Тест на вершинну майстерність академіка Андрія Чебикіна
Здається, що потужний сонячний промінь пробиває морок, який нині охопив Україну, коли потрапляєш до київської галереї «АВС-арт» на вулиці Глибочицькій 32в. Тут у суцільно білому виставковому просторі (ні, не холодному білому, а теплому - кольору топленого молока) експонується персоналія народного художника України Андрія Чебикіна під назвою «Коло Овідія» (кураторка виставки - артдиректорка галереї Алла Маричевська).
Імпреза знайомить глядача не тільки з творами Митця останніх років, а й з його ілюстраціями до унікальної книги «Овідій. Любощі (Любовні елегії. Мистецтво кохання. Ліки від кохання)». Переклав з латини Андрій Содомора, художник Андрій Чебикін, керівник видавничого проєкту Степан Давимука. (Львів : Апріорі, 2021. 288 с.).
Участь співробітників ІМФЕ у Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Музеї та мистецтво в добу війни: нові виклики і можливості»
(Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Київ, 5 жовтня) На початку жовтня, 5-го числа, в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відбулася Всеукраїнська конференція «Музеї та мистецтво в добу війни: нові виклики і можливості». У роботі зустрічі взяли участь провідні науковці та досвідчені фахівці культурного простору України. Найдзвичайно важливо, що конференція розпочалася обговоренням виставки ікон Софії Атлантової та Олександра Клименка «Софійський деісис», виконаних на ящиках з-під набоїв. Свої роботи митці присвятили загиблим бійцям ТРО Києва і Київської області. Під час розповідей про працю художників над серією, зокрема, під час написання імен воїнів на іконах, зворушливим акомпонементом звучали українські давні піснеспіви у виконанні Тараса Компаніченка - цьогорічного Лауреата Національної Премії ім. Тараса Шевченка. Дмитро Кулібаба, пресофіцер 114-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ розповів про будні наших воїнів та важливість пам'яті про загиблих.
Україністична конференція у місті Ніредьгаза (Угорщина) 12-13 жовтня 2023 року у місті Ніредьгаза, що розташоване неподалік від українсько-угорського кордону, у Ніредьгазькому університеті відбулася Міжнародна наукова конференція під назвою «Україністика в Угорщині та поза її межами ІІІ», організована кафедрою української мови та культури закладу за підтримки самоврядування українців Чепела. Від 1992 року в Ніредьгазькому виші функціонувала кафедра української та русинської філології під керівництвом відомого славіста, україніста Іштвана Удварі, який 2005 року пішов з життя, далі її очолював професор з Будапешта Золтан Андраш, а згодом її ліквідували разом з іншими кафедрами іноземних мов вишу. Діяльність кафедри було відновлено 2017 року, завідувачкою стала доцентка Вікторія Штефуца. 2018 року відбулася перша, а 2021 року друга конференція на згадувану тематику, матеріал конференцій було опубліковано в окремих збірниках.
З нових подій на терені українсько-угорського міжакадемічного співробітництва Провідна наукова співробітниця ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Леся Мушкетик з 8 по 15 жовтня перебувала у відрядженні в Угорщині. 10 жовтня вона відвідала Центр гуманітарних досліджень Угорської академії наук (дослідницька мережа HUN-REN), де зустрілася з генеральним директором Центру Балажем Балогом, який одночасно очолює Інститут етнографічних досліджень. Під час розмови йшлося про становище України у час війни, новини з академічного життя двох згадуваних інституцій, плани на подальше співробітництво, зокрема підготовку до друку в академічному збірнику «Acta Ethnographica» блоку статей співробітників ІМФЕ (одна з них, Т. Рендюка про українських біженців в Угорщині уже передана до друку). Директор подарував Л. Мушкетик підготовлену ним у співавторстві з Аґнеш Фюлеміле фундаментальну монографію про один із знакових угорських регіонів під назвою «Történeti idő és jelenlét Kalotaszegen» (Історичний час і сучасне життя Калотасеґу, 2023). Л. Мушкетик зустрілася також з іншими співробітниками Інституту етнографічних досліджень - Аґотою Ішпан, Золтаном Мадяром, Евою Мікош, з якою обговорила підготовку конференції на тему «Фольклор і ЗМІ», яку в квітні 2023 року планує провести Інститут.
Міжнародна наукова конференція «Україна та Європа.
Культура в глобальних викликах сьогодення». (Київ, 20 вересня 2023 р.) Нещодавно, 20 вересня, у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «Україна та Європа. Культура в глобальних викликах сьогодення». Зустріч була організована низкою провідних наукових й освітніх установ: Національною академією мистецтв України; Національною академією наук України; Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського; Інститутом проблем сучасного мистецтва НАМ України; Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка. Пленарні засідання проходили в залі Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України, вони також були трансльовані паралельно на платформі Zoom.
День Пам'яті професора Маріана Покропка і витинанки з України: виставка в Музеї народного мистецтва в Отрембусах. Польща (Muzeum Stuki Ludowej w Otrębusach. Polska) Упродовж вересня і всю осінь 2023 року триватиме виставка «Образи Діви Марії в народному мистецтві» («Wizerunki Matki Boskiej w sztuce ludowej»). Її представлено в Музеї в Отрембусах, де зібрана унікальна колекція творів народних митців Польщі, а також сусідніх країн. Відкриття відбулося 9-го вересня, що пов'язано з датою народження (7 вересня) нині вже покійного професора Маріана Покропка (prof. Marian Pokropek), відомого етнографа, з яким були пов'язані цікаві культурні проекти ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, зокрема, виставка польських витинанок у Києві у 2004 році.
IOV: 15-ТА МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ З НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ(3-4 вересня 2023, Рига) На початку вересня у столиці Латвії відбулась 15-та Європейська наукова конференція «Нематеріальна культурна спадщина в європейському соціальному просторі: мистецтво та культурні практики», яка пройшла під егідою Європейської комісії з науки IOV.
Розвиток наукового співробітництва України та Латвії На запрошення Інституту літератури, фольклору та мистецтва Латвійського університету у Ризі 6 вересня відбулася зустріч представників ІМФЕ завідувачки відділу української та зарубіжної фольклористикики Вахніної Л. К. та провідної наукової співробітниці Микитенко О. О. із директором інституту проф. Евою Еглая-Крістоне, проф. Айгірсом Лієлбардісом, завідувачкою Архіву латиського фольклору проф. Ритою Грінвальде, багаторічною співробітницею Архіву, відомою фольклористкою Маре Віксна, та іншими колегами з інституту. Архів латиського фольклору при Інституті сьогодні отримав нове сучасне приміщення в Національній бібліотеці Латвії. В інституті було здійснено оцифрування матеріалів архіву, що дозволяє користуватися цими джерелами в багатьох країнах світу. Українським вченим випала честь виступити на вченій раді Інституту перед його співробітниками. Було представлено й передано до бібліотеки ІМФЕ тематичний збірник інституту «LETONICA» (№ 49, 2023) (головний редактор Уна Балоде), який включений до бази Scopus, ERIH та EBSCO. З українського боку було передано видання ІМФЕ: «Українці: історико-етнографічна монографія» (головний редактор академік НАН України Г.А. Скрипник) (К., 2005 р.), а також один із останніх випусків журналу «Народна творчість та етнологія». Латвійські колеги із вдячністю прийняли запрошення брати участь в українському виданні, що сприятиме підтримці та розвитку плідної співпраці. Вахніна Л. К. та Микитенко О. О. зробили записи у книзі гостей відомої наукової установи Латвії.
ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ АКАДЕМІЧНОЇ НАУКИ У СПІВПРАЦІ ЗІ ЗМІ Український народ продовжує боротьбу проти російської військової навали, заперечуючи існування української ідентичності та державності. Не втомлюємось нагадувати, що головне зараз - це допомога фронту та щоденні добрі справи, які наближатимуть нашу перемогу. Кожен з українців має виконувати роботу на своїй ділянці. Суспільний дискурс як інтелектуалів, так і пересічних людей в соціальних мережах направлений на розмови про українську історію, культуру, ідентичність. Серед маркерів національної ідентифікації особливого значення українці надають одягу, розглядаючи його в історичному, культурному, мистецькому, етнічному та національно-політичному контекстах
Наукові активності 10 червня 2023 року старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України Чебанюк Олена Юріївна взяла участь у відеопрезентції культурно-історичного проекту «Невідома Україна». Українські історики, етнографи, філологи розповіли громаді міста Івердон про історію та культуру України. Особливий інтерес у присутніх викликала розповідь про історію популярності українського «Щедрика» й трагічну долю її автора Миколи Леонтовича, про українські народні свята й звичаї. 
Село у центрі країни: етносоціологічне дослідження Метод включеного спостереження - один із ефективних методів польових етнографічних досліджень - не часто вдається використати в сучасних умовах. Тому коли з'явилася нагода провести його в одному із сіл на Черкащині, одразу погодилась. Село Кищенці Маньківської територіальної громади дещо ізольоване від центральних автомобільних та залізничних шляхів, що дозволило йому зберегти традиційний ландшафт: яри, ставки, гаї. У селі мешкає 825 осіб, є діюча школа (100 учнів), дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, 4 магазини, працюють будинок культури та бібліотека. Працездатне населення задіяне в агробізнесі (землі орендує підприємство «Кищенці», очолюване нідерландським фермером Кейсом Хузінгою, що займається тваринництвом, рослинництвом, вирощуванням зернових та технічних культур). Фіксується достатньо високий рівень самозайнятості жителів села, що долучаються до пасічництва, вирощують городину, ягоди з комерційною метою. В умовах воєнного часу частина врожаю постійно передається на фронт. У рядах Збройних сил України, починаючи з 2014 року, несуть свою службу багато мешканців Кищенців, на жаль, є загиблі. Прочитати повністю...
Участь науковців Інституту у міжнародній конференції
«Традиції та виклики українознавства в сучасному світі»
(15-16 червня 2023 р., м. Варшава) 15-16 червня 2023 р. відбулася Міжнародна наукова конференція «Традиції та виклики українознавства в сучасному світі», яку було приурочено 70-річчю створення Кафедри україністики Факультету прикладної лінгвістики Варшавського університету - найстарішому україністичному осередку в Польщі. Його було засновано ще в 1953 році як Кафедру української філології. На зустрічі обговорювали питання викликів, що постають перед академічним українознавством у сучасному світі, а також різноманітні зміни, які сьогодні відбуваються в українознавчих дослідженнях. Прочитати повністю...
Українські витинанки на вечорі поезії польського священика Яна Твардовського Нещодавно, 12 червня 2023 року, під час XVІІІ-х Анінських зустрічей (Anińskie Spotkanie Przyjaciół księdza Jana Twardowskiego), на яких у черговий раз зібралися шанувальники поезій польського священика Яна Твардовського, відбулася виставка авторських витинанок, створених науковою співробітницею ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ Зінаїдою Косицькою і київською майстринею Марією Янковою. Прочитати повністю...
ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВОГО ВИДАННЯ «МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО» 2 червня 2023 року в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (НМУНДМ) в Києві відбулась знаменна подія, що перетворилася у справжнє свято музейників, мистецтвознавців, художньої громадськості загалом: презентація насправді розкішного двомовного (українсько-англійського) видання із серії «Державні зібрання України», присвяченого геніальній мисткині наївного кшталту ХХ століття, народній художниці України, лауреатці Національної премії України імені Тараса Шевченка Марії Примаченко (1909-1997) (Марія Примаченко: книга-альбом. Київ: Духовна спадщина України, 2023. 525 с.), створеного на основі фондових збірок 16 музеїв нашої держави. Автором вступної статті «Життя і творчість Марії Примаченко» є зберігач фонду М. Примаченко в НМУНДМ Олена Шестакова (с. 9-17), автором статті «Про Марію Примаченко» - власник великої приватної колекції творів М. Примаченко, яка влітку-восени 2022 р. експонувалася в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові з великими чергами охочих її побачити, кандидат мистецтвознавства Едуард Димшиць (с. 18-19). Прочитати повністю...
«Гуманістичні цінності людства в реаліях сучасного світу»Міжнародна науково-практична конференція
(Київ, 8 червня 2023) 8 червня 2023 р. провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, доктор історичних наук Т. Рендюк узяв участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Гуманістичні цінності людства в реаліях сучасного світу» з темою «Іміджевий портрет сучасного українського емігранта». Організатором цього резонансного наукового заходу, який відбувся під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО у Медіацентрі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, була Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Прочитати повністю...
«Українські вимушені мігранти: інтеграція, ідентичність, повернення»Міжнародна науково-практична конференція
(Львів, 25 травня 2023)
25 травня 2023 р. провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, доктор історичних наук Т. Рендюк узяв участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Українські вимушені мігранти: інтеграція, ідентичність, повернення» з темою «Сучасна українська еміграція. Гіпотеза нової періодизації: п'ята чи сьома хвиля?». Цей престижний науковий захід відбувся у Міжнародному інституті освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Прочитати повністю...
Міжнародна конференція про українську пісню
«Їхав козак за Дунай» та її шляхи поширення в Європі 16 травня 2023 року в Будапешті, в Інституті літературознавства Центру гуманітаристики Угорської академії наук (Дослідницька мережа ім. Лоранда Етвеша) відбулася міжнародна конференція під назвою «Транскультурні мережі в епоху наполеонівських воєн. Слідами однієї козацької пісні», де розглядалися питання постання, побутування і міжнародного поширення в різних європейських країнах розмаїтих музичних і текстових версій української пісні «Їхав козак за Дунай», авторство якої приписують харківському «козаку-віршотворцю» Семену Климовському, і яка з часом стала народною. Як відомо, пісня була і є однією з найпопулярніших козацьких ліричних пісень в Україні, вона знана з джерел від кінця ХVIII ст. і входила мало не до кожної пісенної збірки аж по наш час. Вона звучить в Україні і в обробках різних музичних колективів та виконавців, з відоміших назвімо Анатолія Солов׳яненка, гурт «Хорея Козацька» та ін. Прочитати повністю...
Зустріч в Науковій бібліотеці ЛНУ імені Івана Франка
«Вишиванка: на межі заборони і моди» 13 травня 2023 року одна з найдавніших книгозбірень, з історією в 415 років України, що стала осередком науково-просвітницької діяльності, Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка (далі - НБЛНУ) гостинно зустріла учасників всеукраїнського міжмузейного проєкту «Вишивка в одязі видатних українців». Діяльність цього біографічно-мистецького дослідження згуртувала широке коло шанувальників української культури та вишивального мистецтва, об'єднавши майстринь, музейників, науковців, політиків, лідерів думок та сучасних діячів української культури, які стали амбасадорами проєкту, що привертає увагу до життя і творчості відомих українців і українок минулого через популяризацію відтворених іменних вишитих речей. Партнером цього починання стало ГО «Всесвітній день вишиванки», співголовою якого є кандидатка політичних наук Леся Воронюк. Прочитати повністю...
Семінар, присвячений життєтворчості Ганни Горват У рамках циклу онлайн-семінарів, започаткованих у Відділі образотворчого та декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України з питань нових досліджень українського та європейського декоративного мистецтва, 6 травня 2023 року відбувся черговий семінар на тему «Горват Ганна Андріївна: творче життя». Доповідач Галина Істоміна, у жвавому обговоренні взяли участь співробітники відділу. Прочитати повністю...
Твори українських народних митців на Великодній виставці в Польщі
(Музей польського народного мистецтва в Отрембусах) У польському містечку Отрембуси (Otrębusy) неподалік від Варшави з початку квітня і до червня 2023 року в Музеї польського народного мистецтва (Muzeum Polskiej Sztuki Ludowej w Otrębusach) відкрито виставку творів народного мистецтва, пов'язаних із темою Великодня. Родина Покропеків, яка нині опікується величезною музейною колекцією, після тримісячної перерви, що тривала від дня похорон професора Маріана Покропека, відгукнулася в такий спосіб на святкові події, демонструючи одночасно продовження виставкової діяльності і вшановуючи таким чином пам'ять професора. Прочитати повністю...
ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ МАРИНИ ОЛІЙНИК «ВИШИВАНКА - МИСТЕЦТВО Й ІДЕНТИЧНІСТЬ УКРАЇНЦІВ» 03 травня 2023 р. на запрошення Технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету Марина Олійник, кандидат історичних наук, наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України провела гостьову лекцію на тему «Вишиванка - мистецтво й ідентичність українців». Прочитати повністю...
Зустріч у Посольстві України в Киргизькій Республіці 1 травня 2023 року на запрошення Посольства України у м. Бішкек (КР) відбулася зустріч провідного співробітника ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України д.філол.н. Оксана Олегівна Микитенко із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Киргизькій Республіці паном Валерієм Жовтенко. Прочитати повністю...
Виставка «Українська витинанка» у Ваверському центрі культури (м. Варшава) З 18 березня по 14 квітня 2023 р. у варшавському Ваверському центрі культури - Олександрів (Wawerskie Centrum Kultury - Aleksandów) пройшла виставка «Українська витинанка», на якій було представлено авторські твори членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва, кандидатки мистецтвознавства Зінаїди Косицької і київської майстрині Марії Янкової. (https://www.facebook.com ). Прочитати повністю...
«Костянтин Мацієвич - видатний дипломат і передовий вчений-аграрник
Української Народної Республіки» 19 квітня 2023 р. провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор історичних наук Теофіл Рендюк виступив на ХІІ Міжнародному науковому симпозіумі з аграрної історії, організованому Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького і Науково-дослідним інститутом селянства та вивчення аграрної історії. Тема виступу в рамках секції «Аграрна історія в іменах»: «Костянтин Мацієвич - видатний дипломат і передовий вчений-аграрник Української Народної Республіки». Прочитати повністю...
Огнев'юківські читання «Освіта - сутність часу»
у Київському університеті імені Бориса Грінченка 10 квітня 2023 р. провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор історичних наук Теофіл Рендюк виступив на Міжнародному науковому форумі «Лінгвофілософський підхід до мови - основні напрями і парадигми» у рамках Огнев'юківських читань «Освіта - сутність часу», присвячених пам'яті доктора філософських наук, професора, академіка НАПН України, заслуженого працівника освіти України, повного кавалера ордена «За заслуги» В. О. Огнев'юка. Прочитати повністю...
Популяризація української культури у польських ЗМІ 21 березня 2023 року, у Польському радіо для України (Варшава) відбулася розмова журналістів з науковою співробітницею ІМФЕ, канд. мистецтвознавства, членкинею Національної спілки майстрів України Зінаїдою Косицькою і київською майстринею витинанки Марією Янковою. Розмова йшла про традиції української витинанки і творчість провідних вітчизняних майстрів. Господарі й гості торкалися різних тем: про значення мистецтва витинанки для українців і поляків; про основні мотиви в паперових оздобах і навіть коротко порівняли художні особливості творів окремих осередків - української Петриківки і польського Ловіча. Прочитати повністю...
«Панська сорочка» Марії Максимович:
зустріч в Будинку-музеї Тараса Шевченка Співробітники Інституту долучились до науково-мистецького заходу «"Панська сорочка" Марії Максимович» у рамках проекту «Вишивка в одязі видатних українців», який відбувся у Будинку-музеї Тараса Шевченка (далі - БМТШ) 18 березня 2023 р. Подія була приурочена до 165-річчя з моменту знайомства Марії Василівни Максимович і Тараса Григоровича Шевченка у цей день. Прочитати повністю...
Вийшов друком каталог творів виставки «Бути на зв'язку» Вікторії Дромарецької «Бути на зв'язку» - виставка кераміки й живопису Вікторії Дромарецької, голови відділення декоративно-ужиткового мистецтва Київського художнього ліцею ім. Т. Шевченка (РХСШ), яка відбулася з 2 до 12 вересня 2022 року в Центральному будинку художника НСХУ в Києві. Художниця у своїй творчості надзвичайно багатогранна й різнопланова: на персональній виставці були представлені роботи від витриманого у вишуканій кольоровій гамі абстрактно-фігуративного живопису до експресивної кераміки. Вікторія Дромарецька для втілення своїх задумів звертається до гончарних елементів у своїх керамічних композиціях. Прочитати повністю...
ЗАХОДИ В БУДАПЕШТІ ДО РІЧНИЦІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ Увечері 23 лютого 2023 року в Музичній академії Будапешта виступив угорський чоловічий хор «Сент Єфрем» з концертом пам'яті мирних жертв війни в Україні. Концерт був організований колективом спільно з Музичною академією. Хор було створено 2002 року, він спеціалізується на різноманітній православній музиці візантійського обряду, згодом до його репертуару увійшли твори Ференца Ліста, Бели Бартока та Золтана Кодая, а ще сакральна світова музика, власні музичні обробки пісень і твори самих співаків. Хор з успіхом виступав в Угорщині і закордоном, усього видано 16 платівок. Колектив «Сент Єфрем» неодноразово брав участь у заходах Товариства української культури в Угорщині. На концерті були присутні українську біженці, місцеві українці, угорські жителі міста. Прочитати повністю...
УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ ІНСТИТУТУ В МІЖНАРОДНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ
З ПИТАНЬ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
(9-10 лютого 2023 р., Кишинів-Ясси-Львів) 9-10 лютого 2023 р. відбулася VII Міжнародна наукова конференція «Культурна спадщина вчорашнього дня - внесок у розвиток суспільства завтрашнього дня», організована з нагоди Міжнародного дня дівчат та жінок у науці. Масштабне дослідницьке зібрання у ході пленарного засідання та 13 секційних засідань об'єднало більше сотні науковців із кількох держав Європи, зокрема Румунії, Молдови, Німеччини та України. Із цікавими доповідями в онлайн-форматі виступило 14 науковців з відділу «Український етнологічний центр» - Теофіл Рендюк, Галина Бондаренко, Наталія Стішова, Валентина Сушко, Наталія Литвинчук, Марина Олійник, Коломийчук Олексанрд, Микола Бех, Катерина Бех, відділу української та зарубіжної фольклористики - Тетяна Шевчук, Олена Чебанюк, а також аспіранти Ігор Турейський, Денис Кочержук та Андрій Кислюк. Прочитати повністю...
ДНІ УГОРСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В БУДАПЕШТІ 15-28 січня 2023 року в Угорщині тривали Дні угорської культури. У столиці держави Будапешті міські установи та центри культури, громадські інституції провели низку різноманітних програм для широкого глядацького загалу. День культури Угорщини відзначається з 22 січня 1989 року в пам'ять про те, що цього дня 1823 року угорський поет, критик, публіцист Ференц Келчеї завершив написання угорського національного гімну «Боже, благослови угорців» (музика Ференца Еркеля). У цей період значно більше уваги приділяється культурним заходам, які переважно організовують у районних Будинках культури. Цьогоріч на честь 200-річчя створення гімну проводили літературні вечори з декламуванням творів митців минулого і сучасності, зустрічі з відомими письменниками тощо. 2023 року Угорщина святкує ще два великі ювілеї - 200 річчя з дня народження Шандора Петефі та Імре Мадача. Твори Петефі чи не найбільше з усіх угорських поетів перекладали українською, він є символом свободи і патріотизму нації, загинув зовсім молодим у боротьбі за її незалежність у боях з російськими військами під прапором Юзефа Бема під час повстання Лайоша Кошута 1849 р. Найвідоміший твір Імре Мадача «Трагедія людини» свого часу українською мовою переклав Микола Лукаш, цей переклад вважається одним із найкращих у Європі. Так, на одному з вечорів йшлося про актуальність і можливості обробки різних сценічних інтерпретацій «Трагедії людини». Окремі зустрічі були присвячені таким відомим поетам і письменникам як Деже Костолані, Йожеф Аттіла, Шандор Мараї, твори яких перекладалися українською (див. бібліографію перекладів угорської літератури українською у книзі Л. Мушкетик «Переклад з угорської на українську мову: теоретичні узагальнення і практичний досвід», 2006), зокрема вона переклала відомий історичний роман Д. Костолані «Нерон, кривавий поет». Літературне об'єднання «Штефанія» відзначило День угорської культури найкращими віршами угорських поетів, вечір проходив під назвою «Я кружляв би легкими сніжинками...» (цитата з вірша Арпада Фаркаша). Під час зустрічі артистично, подеколи у супроводі музики (гітара) декламували вірші таких відомих поетів як Ференц Кьолчеї, Мігай Верешмарті, Шандор Петефі, Арпад Фаркаш, Міклош Радноті, Магда Сабо, Деже Костолані, Міхай Бабіч, Янош Пілінскі, Аттіла Йожеф, Золтан Зелк, Шандор Каняді, Шандор Вереш. Крім класиків, у районних Домах культури надавали можливості виступів самодіяльним поетам, прозаїкам та казкарям. Прочитати повністю...
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИДАННЯ «КОЛЕКЦІЯ ОСКАРА ГАНСЕНА: РОБОЧИЙ ЗОШИТ» ЗА УЧАСТІ НАУКОВЦІВ ВІДДІЛУ ОБРАЗОТВОРЧОГО ТА ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА Напередодні 142-ої річниці від дня народження відомого київського колекціонера Оскара Гансена, у Міжнародний день жінок у науці (11 лютого 2023 р.), у рамках циклу онлайн-семінарів, започаткованих у відділі образотворчого та декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України з питань нових досліджень українського та європейського декоративного мистецтва, відбулася презентація видання «Колекція Оскара Гансена: робочий зошит». Прочитати повністю...
ПРО VIІ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ-КОНКУРС
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЧНОЇ МУЗИКИ «КЛАСИК-ПРОЕКТ»,
ПРИСВЯЧЕНИЙ ПАМ'ЯТІ ЮЛІЯ МЕЙТУСА 23-31 січня 2023 року на базі Кропивницького музичного фахового коледжу та Комунального закладу «Музична школа №2 ім. Ю. С. Мейтуса міста Кропивницького» відбувся VIІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики «Класик-проект», присвячений пам'яті Юлія Мейтуса. Всі фестивальні заходи VIІ Всеукраїнський фестивалю-конкурсу української академічної музики «Класик-проект», присвячені 120-річчю з дня народження Юлія Мейтуса, у рамках якого в дистанційному форматі пройшли IV Всеукраїнський конкурс-огляд творчості дослідників музичного мистецтва «Мейтусівські читання» та II Всеукраїнський конкурс на краще виконання творів Ю. С. Мейтуса, в яких взяли участь 70 учасників з Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької, Хмельницької, Черкаської, Сумської областей та міста Кропивницького. Прочитати повністю...
СУЧАСНІ ВІЗІЇ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛЬНИХ МАРКЕРІВ
В МУЗЕЇ ІВАНА ФРАНКА У ЛЬВОВІ Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка 04 лютого 2023 року гостинно зустрів відвідувачів фотовиставки «Минуле і сучасність. Відомі сучасники у вишитому одязі видатних українців». Освітньо-просвітницький захід «Сучасні візії українських національних маркерів» присвячений популяризації української культури. У Дім Франка, в якому завжди панували українські традиції, завітали учасники проєкту «Вишивка в одязі видатних українців». Серед почесних гостей була народна депутатка України ІХ скликання, кандидатка політичних наук, громадська діячка, волонтерка С.Р. Федина, депутатка Тернопільської обласної ради 8-го скликання, голова ГО «Школа борщівської народної вишивки» В.Б. Кривоніс. Прочитати повністю...
Прощання з видатним польським етнографом, професором Маріаном Покропком
(Marian Pokropek 7.09.1932 - 13.01.2023) Із глибоким сумом сповіщаємо, що в Польщі, 18 січня, в костелі Найсвятішої Діви Марії в Отрембусах, неподалік Варшави, родичі, друзі й колеги попрощалися із професором Маріаном Покропком - видатним польським етнологом другої половини ХХ - початку ХХІ століття. Науковець в юні роки навчався у Варшавському університеті, після завершення студій працював у стінах Альма-матері понад 65 років, тривалий час очолював кафедру польської і слов'янської етнології та культурної антропології, за роки викладацької діяльності виховав значну кількість фахівців. Прочитати повністю...
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗБІРКИ ДОСЛІДЖЕНЬ УГОРСЬКИХ АРХАЇЧНИХ МОЛИТОВ В УГОРЩИНІ У рамках співробітництва з Інститутом етнографічних досліджень Центру гуманітарних наук Угорської академії наук співробітниця ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Леся Мушкетик 10 січня 2023 р. побувала на презентації книги, присвяченої 101-й річниці з дня народження відомої угорської дослідниці Жужанни Ердеї. Презентація підготовлена Інститутом спільно з Угорським етнографічним товариством, репрезентовано збірку матеріалів конференції з нагоди ювілею науковиці. Видання отримало назву «Молитви в народній і популярній культурі. Праці з нагоди 100-річчя з дня народження Жужанни Ердеї», його укладачами є Крістіна Фраугаммер, Шандор Горват та Ілдіко Ландґраф. Книгу опублікована 2021 р. у Будапешті. Прочитати повністю...
ЗИМОВІ СВЯТА У КОЛІ УКРАЇНЦІВ В УГОРЩИНІ Цьогоріч українці Угорщини, як і в минулі роки, відзначали зимові свята. 18 грудня у день Миколая для українських дітей, які проживають в Угорщині і навчаються в Українській недільній школі ім. Лесі Українки та Рідній школі при Фундації Української греко-католицької церкви в Угорщині, а також для дітей з українських родин, що виїхали з України на період російсько-української війни, облаштували святкову зустріч з Миколаєм. Спонсорами та організаторами свята стали Центр української культури та документації, самоврядування українців Ержебетвароша та Уйпешта, а також Фонд Ґабора Бетлена. Близько 200 дітей отримали можливість поспілкуватися з Миколаєм, розповісти і послухати вірші, поспівати, отримати подарунки в розважально-ігровому центрі Ігрового дому LURDI. На початку свята учасників привітала речниця української національної меншини в Парламенті Угорщини Ліліана Грекса, священик української громади Угорщини отець Дам'ян Габорій та голова Центру української культури та документації Вікторія Бернат. На святі виступили серед інших учасники українського дитячого танцювального гуртка, а з музичними номерами - Атілла та Петі Бернат. Прочитати повністю...
Зустріч Президента Польської Академії Наук та академіка, професора
Єжи Душинського з українськими науковцями у Варшаві У Будинку Польської Академії Наук (Палаці Сташиця) у Варшаві 5 грудня 2022 р. відбулася зустріч українських науковців з Президентом Польської Академії Наук академіком Єжи Душинським. Треба відзначити, що це вже другий такий захід цього року. Попередня зустріч відбулася 2 червня 2022 р. за участі президента НАН України академіка Анатолія Загороднього (https://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2305&Itemid=470 ). Прочитати повністю...
|
