ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗБІРКИ ДОСЛІДЖЕНЬ УГОРСЬКИХ АРХАЇЧНИХ МОЛИТОВ В УГОРЩИНІ

У рамках співробітництва з Інститутом етнографічних досліджень Центру гуманітарних наук Угорської академії наук співробітниця ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Леся Мушкетик 10 січня 2023 р. побувала на презентації книги, присвяченої 101-й річниці з дня народження відомої угорської дослідниці Жужанни Ердеї. Презентація підготовлена Інститутом спільно з Угорським етнографічним товариством, репрезентовано збірку матеріалів конференції з нагоди ювілею науковиці. Видання отримало назву «Молитви в народній і популярній культурі. Праці з нагоди 100-річчя з дня народження Жужанни Ердеї», його укладачами є Крістіна Фраугаммер, Шандор Горват та Ілдіко Ландґраф. Книгу опублікована 2021 р. у Будапешті.

Презентація відбулася у новому, модерному, не так давно збудованому приміщенні Етнографічного музею Будапешта по вулиці Дьордя Дожі у парку Варошлігет, де тривають різноманітні виставки, зустрічі, культурні заходи тощо. Модератором презентації був етнолог Шандор Горват, який ознайомив присутніх з організаційними питаннями, підготовкою книги, зауваживши, що до неї увійшли не всі доповіді, представлені на конференції, а натомість деякі нові, не оголошувані на форумі. Горват перерахував головні заслуги Жужанни Ердеї, яка власне «відкрила» такий оригінальний, недосліджений жанр угорської усної словесності як архаїчні молитви. Дослідниця прожила довге і плідне життя. Вона народилася 10 січня 1921 р. в м. Комаромі, закінчила історико-філософський факультет Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша. Свою збирацьку діяльність почала під керівництвом відомого угорського композитора і фольклориста-музикознавця Ласла Лайти. У 1964-1971 роках Ердеї працювала в Етнографічному музеї в Будапешті й далі займалася збиранням, а ще систематизацією та дослідженням фольклорного матеріалу - як словесного, так і музичного. Від 1971 по 1986 рік вона була науковим співробітником Групи дослідження етнографії Угорської академії наук, потому свої студії присвятила головно вивченню відкритим нею у 1968 році архаїчним молитвам. Цей невідомий раніше тип молитов став в угорській фольклористиці окремим жанром. У 5-му томі фундаментального видання «Угорська етнографія у восьми томах» (1988) їм присвячено окремий розділ, в якому Ердеї окреслює їхні характерні особливості, витоки і найвагоміші історичні напластування. Дослідниця виявляла інтерес і до інших жанрів, прошарків сакрального фольклору, зв'язку між писемною і усною культурою, проводила європейські паралелі тощо. Від 1986 до 1990 року вона працювала в Інституті філософських досліджень УАН. За свою багатогранну діяльність була нагороджена премією Угорської спадщини (1998), Золотою медаллю Угорської Академії мистецтв, премією Кошута (2001), Угорським Середнім Хрестом з зіркою (2013). Була членом Угорської академії мистецтв. Зібрані нею матеріали зберігаються в архіві Інституту етнографічних досліджень, Етнографічному музеї в Будапешті, в естергомському Християнському музеї. Серед них не лише молитви - це багато тисяч текстів, а й інші жанри - пісні, легенди, балади, обрядовий фольклор та ін. Матеріал докладно паспортизовано, до архіву увійшли також фотографії, листи, нотатки про обставини фіксації молитов, робочі плани, книги і касети тощо. Значну частину текстів опубліковано, це, наприклад, збірка «Піднімаюся на гору, спускаюся в долину...: архаїчні народні молитви» (Hegyet hágék, lőtőt lépék...: Archaikus népi imádságok), які видавалися у 1974, 1976, 1978, 1999 роках.

На презентації виступили: директор Етнографічного музею та голова Угорського етнографічного товариства Лайош Кемечі, який привітав присутніх з річницею, наголосив на заслугах Жужанни Ердеї як в угорському, так і міжнародному вимірах, побажав її наступникам плідної праці. Далі виступила учениця ювілярки, викладачка з Університету в Дьорі Жужанна Ланцендорфер, яка поділилася своїми спогадами про Ж. Ердеї, а також спостереженнями над її методами досліджень, обробки та публікації, популяризації матеріалів, виконала декілька народних пісень. Директорка Палоцького музею Лєндєл Аґнеш зробила розлогу доповідь про зміст книги, її основну тематику, розділи та думки авторів. Учена секретарка Інституту етнографічних досліджень Ілдіко Ландґраф перерахувала опубліковані раніше матеріали зі збирань Ж. Ердеї, а також назвала імена учених, які присвятили свої праці її творчості. Ландґраф зауважила, що загалом опубліковано лише частину архіву Жужанни Ердеї. А ще вона повідомила цікаві факти про численні експедиції, записи дослідниці, її спілкування з інформаторами, листування, яке теж було дуже активним і ще чекає на дослідження. Професорка Імола Кюллеш, яка свого часу багато років працювала на кафедрі фольклору Будапештського університету, окреслила жанрові особливості народних молитов, процес їх відкриття, відмінності від інших жанрів і спільні з ними риси. Вона зауважила, що хоча Ердеї не мала спеціальної фахової підготовки, однак мала неперевершену інтуїцію і величезну працездатність, уміння комуні кувати, вона наголосила на міжнародному резонансі діяльності Жужанни Ердеї. На презентації була присутня й родина ювілярки, двоє з її дочок та онук, які також поділилися спогадами про неї, родину загалом.

До самого видання увійшла передмова згадуваних укладачів під назвою «Молитви в народній та популярній культурі», статті директора Інституту Балажа Балоґа та Лайоша Кемечі про Ж. Ердеї, а також розділи: Жужанна Ердеї як дослідниця. Архаїчні мотиви і замовляння. Архаїчні молитви у традиціях угорських нацменшин. Образи, рукописи, паралітургічні практики. Сучасні явища. У розділах представлено праці угорських учених, серед них такі відомі як Барна Ґабор, Даніел Барт, В. Танцош, В. Фойкт та ін. . У книзі вміщено й працю закарпатської дослідниці, викладачки Угорського закарпатського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ з міста Берегова Маргіт Кішш «Представлення рукописних молитовних зошитів однієї жінки греко-католицького віросповідання з Шаланків», у якій вона проаналізувала рукописні записи мешканки краю, які охоплюють різножанрові твори: молитви, пісні, архаїчні тексти народних молитов, описи снів, видінь тощо. Учасники презентації прослухали записи цитат з голосу Жужанни Ердеї, а також кілька народних пісень.

 

Виступає Шандор Горват

 

 

 

Інформацію підготувала:
доктор філологічних наук,
провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики,
член-кореспондент НАН України
Леся Мушкетик