Семінар, присвячений життєтворчості Ганни Горват

У рамках циклу онлайн-семінарів, започаткованих у Відділі образотворчого та декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України з питань нових досліджень українського та європейського декоративного мистецтва, 6 травня 2023 року відбувся черговий семінар на тему «Горват Ганна Андріївна: творче життя». Доповідач Галина Істоміна, у жвавому обговоренні взяли участь співробітники відділу.

Доповідь на семінарі відбулася завдяки консультаціям Заслуженого художника України В'ячеслава Івановича Віньковського, який особисто знав Ганну Горват.

Ганна Горват належить до визначних художників, скульпторів та керамістів Закарпаття.

Актуальність теми семінару зумовлена тим, що багато творчих робіт Ганни Горват не введені в український мистецтвознавчий обіг. Угорські дослідники починають стверджувати, що постать Ганни Горват цілковито належить до угорського мистецтва. Проте Ганна Горват була заслуженим художником української Спілки художників і є почесною громадянкою міста Берегова Закарпатської області, де прожила майже все своє життя. Вона навчала молоде покоління та допомагала багатьом українським художникам-керамістам. Тому коректніше її можна назвати українсько-угорська художниця. Забута українськими мистецтвознавцями творча спадщина Ганни Горват потребує нових досліджень.

Вона була службовцем на залізничній станції Берегове, художником на цегельному заводі, працювала творчо у своїй майстерні, малювала плакати, була сценографом в театрі, дизайнером вітрин, журналісткою у місцевій газеті, водночас була мисткинею: кераміст, медальєр, скульптор, графік, дизайнер інтер'єрів, панно, багато років вона працювала у фонді образотворчого мистецтва, була членом спілки художників України, членом Угорської академії мистецтв, вела гурток малювання та ліплення, їздила на міжнародні пленери, допомагала творчій молоді, була письменницею.

Народилася вона 5 листопада 1924 року в місті Берегові (тепер Закарпатська область, Україна) в сім'ї робітника залізниці. Там вона і жила все своє життя. Два з половиною роки навчалася в місцевій школі. Зі зміною її батьком місця роботи, відвідувала словацьку, а згодом - німецьку евангелістську школи. Успішно склала іспити в Кошицьку гімназію імені Ференца Ракоці та, у зв'язку з поверненням до Берегова, у 1944 році отримала атестат зрілості в Берегівській угорській гімназії.

Майже два роки провчилася в Ужгородському державному художньо-промисловому училищі. Цей художній навчальний заклад було засновано на початку 1946 року на чолі з Адальбертом Михайловичем Ерделі, з 1947 р. директором став Іван Гарапко.

Серед викладачів на відділеннях художнього розпису та художньої різьби по дереву були видатні художники - Йосип Бокшай, Федір Манайло, Андрій Коцка, Адальберт Борецький, Ернест Контратович, Іван Гарапко, Василь Свида, Вільгельм Берец, Шандор Петкі, Віктор Демидюк та багато інших видатних митців. Коли вона була студенткою, збирала етнографічний матеріал як дослідниця навколишніх сіл.

На другому курсі Ганну Горват було виключено з училища, скоріше за все через конфлікт з прибулими радянськими викладачами-пропагандистами. Виключення Ганни Горват з художнього училища аж ніяк не вплинуло на її стосунки з викладачами А. Ерделі, Й. Бокшаєм, І. Гарапком, Ф. Манайлом. Вона продовжувала вчитися у їхніх майстернях приватно.

Після навчання, з 1946 р., вона працювала на Берегівському цегельному заводі. Паралельно з роботою, вона виконувала свої творчі роботи.

Невдовзі відомими стали її жанрові скульптури із зображенням сцен народного побуту, засновані на традиціях закарпатського та угорського народного мистецтва, мініатюрна скульптура, монументальна скульптура, мідний рельєф, інтер'єр, графіка, живопис, медальєрне мистецтво.

Перша виставка Ганни Горват відбулася в 1958 р., після чого вона була постійним учасником обласних та республіканських виставок. З 1959 року її роботи демонструвалися на виставках образотворчого мистецтва Угорщини. У 1963 році Ганна Горват стала членом Спілки образотворчого мистецтва України.

Вона допомагала порадами відомим українським художникам: В'ячеславу Віньковському, Мирославі Росул, Вірі Томашевській, Петру Матлу та багатьом іншим. Ганна Горват навчала молодих керамістів технології, знайомила з європейським мистецтвом, направляла на пленери.

У 1990-х роках Ганна Горват брала активну участь у закордонних пленерах та виставках. Регулярно виставлявся на виставках FIDEM (International Medal Art Organization). ЇЇ роботи були представлені у Варшаві, Будапешті, Берліні, Бухаресті, Кассі, Ніредьгазі. У місті Берегові збереглася меморіальна дошка Т. Шевченку її авторства.

Інформацію підготували
доктор мистецтвознавства, завідувач відділу
образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
Т. В. Кара-Васильєва;

науковий співробітник відділу
образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
Г. В. Істоміна