imfe.jpg
  English
.
.
.

2024,2023,2022,2021,2020,2019,2018,2017,2016,2015,2014,2013,2012,2011,2009

 

  

Презентація часопису «Studia Ucrainica Varsoviensia»
(Кафедра україністики Варшавського університету)

 

Нещодавно, 12 вересня 2024 року, відбулася презентація 11-го тому часопису «Studia Ucrainica Varsoviensia» (2023) - наукового збірника, що регулярно виходить на Кафедрі україністики Варшавського університету. Розмову розпочала авторка ідеї, завідувачка Кафедри україністики, д-р Катажина Якубовська-Кравчик (Katarzyna Jakubowska-Krawczyk), вона представила кожного співбесідника та познайомила слухачів із вагомими напрацюваннями редакційного колективу за попередні роки. 

 


 

Виставка українських витинанок у Школі ім. Святої Терези
та низка інших подій, пов'язаних із Україною, в Пoдкові-Лесьній (Польща)

 

21 червня 2024 р., наприкінці навчального року, завершилася виставка українських витинанок у Школі Святої Терези в містечку Подкова-Лесьна неподалік від Варшави (Szkoła Podstawowa im. Świętej Teresy w Podkowie Leśnejhttps://www.szkola2.pl). На першому поверсі біля фойє від Різдвяних Свят 2023 року тут були представлені роботи, що знайомили школярів із творчістю співробітниці ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Зінаїди Косицької, а також київської майстрині витинанки Марії Янкової. Головну частину виставки складали твори, виконані в традиціях українських хатніх паперових оздоб, для яких характерні дзеркально-симетричні композиційні схеми з поширеними мотивами: дерево життя, ангели, птахи, квіти, галузки. Водночас, серед витинанок немало робіт, в яких використано новаційні художні прийоми, зокрема, активне декоративне мальоване тло, на якому наклеєні білі витинанки силуетного вирішення. Такі виставкові твори присвячені переважно творчості польського поета - Яна Твардовського (Jan Twardowski, 1905-2006), оскільки, на думку авторок, ці акценти найкраще передають сутність ліричних настроїв у віршах поета і священника.

 


 

Презентація книги «Ер-Тоштюк (киргизький народний епос)»
українською мовою

 

23 травня 2024 р. у Медіа Центрі ГДІП відбулася презентація книги «Ер-Тоштюк (киргизький народний епос)», організована Посольством Киргизької Республіки в Україні за сприяння Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв. Захід, в якому взяли участь представники дипломатичного корпусу, урядових та науково-культурних кіл, а також журналісти, відбувався у Медіа Центрі ГДІП (Київ, вул. Пирогова 6-А). На зібранні виступили: Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Ідрис Кадиркулов; в/о міністра культури України Ростислав Карандєєв; дослідник епосу «Манас», громадський діяч Киргизької Республіки, експерт у галузі нематеріальної культурної спадщини Талантаали Бакчієв; художник і скульптор, автор ілюстрацій до книги «Ер-Тоштюк (киргизький народний епос)» Замір Іліпов; голова Ради Українського товариства «Берегиня» Киргизької Республіки, перекладач Володимир Нарозя; рецензент і автор передмови Микола Васьків; представниця товариства «Берегиня» в Україні Оксана Олійник; голова Жіночого центру «Спадщина» Галина Дацюк; провідний науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України д. філол. н. Оксана Микитенко.

 


 

Про видання орнаментів Ольги Бачинської

 

Журналістка стрийської газети «Дієслово» Любов Тиченко звернулася до наукової співробітниці відділу «Український етнологічний центр» Марини Олійник, щоби вона розповіла, як виникла ідея видати етнографічний альбом із колекцією орнаментів, які збирала й замальовувала упродовж свого життя відома громадська діячка Стрийщини Ольга Антонівна Бачинська. Поява цієї книжки пов'язана з історіями біженців від війни різних часів. Передусім варто згадати, що співпраця проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» та ГО «Всесвітній день вишиванки» зі стрийськими музейниками виникла завдяки допитливому погляду директорки Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського - Вікторії Колесник.

 


 

Онлайн-семінар відділу образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

 

17 травня 2024 року на засіданні відділу образотворчого і декоративно- прикладного мистецтва ІМФЕ відбувся онлайн-семінар під керівництвом доктора мистецтвознавства, академіка НАМУ Тетяни Валеріївни Кара-Васильєвої. У заході взяли участь співробітники відділу кандидати мистецтвознавства Любов Бурковська, Галина Істоміна, Олена Клименко, Зінаїда Косицька та Зоя Чегусова.

З доповіддю на тему «Практики декоративного розпису в умовах новітніх викликів: ідеї, пошуки, переосмислення художньої спадщини» виступила старша наукова співробітниця відділу, кандидат мистецтвознавства Наталя Студенець. У доповіді, підготовленій відповідно до планової теми відділу «Культурна спадщина України: дослідження, її стан у період новітніх викликів сучасності», було охарактеризовано особливості розписів у реаліях російсько-української війни, акцентовано увагу на тенденціях, що набули поширення у цій сфері.

 


 

Міжнародний онлайн-семінар відділу образотворчого і декоративного прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

 

26 квітня 2024 року на засіданні відділу образотворчого і декоративного прикладного мистецтва ІМФЕ відбувся міжнародний онлайн-семінар під керівництвом доктора мистецтвознавства, академіка НАМУ Тетяни Валеріївни Кара-Васильєвої. У заході взяли участь співробітники відділу кандидати мистецтвознавства Любов Бурковська, Галина Істоміна, Олена Клименко, Зінаїда Косицька, Наталя Студенець, Зоя Чегусова та кандидат мистецтвознавства Олена Корусь.

Доповідь на тему «Традиції та сучасний стиль порцеляни Віденської мануфактури Аугартен (Австрія), Рояль Дельфт (Нідерланди) та Роял Копенгаген (Данія)» представила молодша наукова співробітниця відділу Людмила Сержант. У доповіді було приділено увагу історії, зародженню стилю, місцю в культурі своїх народів та діяльності в сучасних умовах трьох відомих європейських підприємств з виготовлення тонкої кераміки.

 


 

КОНФЕРЕНЦІЯ «СУЧАСНИЙ ФОЛЬКЛОР - ФОЛЬКЛОР І МЕДІА»

 

4 і 5 квітня 2024 року в Інституті етнографічних досліджень Центру гуманітаристики Угорської академії наук (дослідницька мережа HUN-REN) у Будапешті відбулася конференція на тему «Сучасний фольклор - фольклор і медіа», організована спільними зусиллями Інституту (далі - ІЕД) та Угорського етнографічного товариства.

Конференція розпочалася о 9 годині ранку в Будинку гуманітарних наук у залі ІЕД. Вступне слово виголосила завідувачка відділу фольклору Ілдіко Ландґраф, яка привітала усіх присутніх від імені директора установи Балажа Балога, наголосила на міждисциплінарному характері конференції, спробах науковців простежити наповнення поняття фольклору в різні епохи і надто у наші часи. Вона сказала, що термін «сучасний фольклор» увійшов також до підготовленої уже до публікації нової «Енциклопедії угорського фольклору» і наголосила, що визначення самого поняття залежить від історичного періоду, культури, суспільних поглядів та ін., а сучасна фольклористика часто уникає точних окреслень, адже основні ознаки фольклору нині певною мірою змінилися, як і його способи побутування, функції тощо. Тематика конференції, на думку Ландграф, є доволі широкою, адже йдеться не лише про традиційні жанри, а й про інтернет-фольклор та ін., зв'язки фольклору з іншими дисциплінами, виявами фольклорного характеру, новітніми явищами культури та літератури, відтак учені апробують різні підходи і методи до вивчення сучасності.

 


 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КОЛЕКЦІЇ
ВИШИТИХ СОРОЧОК ВОЛОДИМИРА ІВАНЮКА

 

11 квітня 2024 року у Літературно-меморіальному музеї Лесі України в Звягелі відбулась лекція авторського дослідження «"Бісовська" вишивка» та пройшла виставка колекції сорочок науковця у царині аграрних наук, краєзнавця й колекціонера Володимира Іванюка. Звягелянин захопився вивченням особливостей вишивки народних сорочок вузько-локальної частини Житомирського Полісся. Автор представив власну концепцію походження й значення назви «біси», яке використовували українці для окреслення своєї етнокультурної особливості в шести селах: Дубрівка, Зелений Гай, Зірка, Радулино, Смолдирів, Суємці. Мешканці цих сіл виготовляли сорочки з грубого полотна, оздоблювали їх вишивкою «білим по білому» різними техніками мережання та вирізування. Сорочки виготовляли уставкового крою з відкладними комірами та комірами стійками, нагрудними маніжками й рукавами з манжетами.

 


 

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СІМ'Ї

 

10-11 квітня відбулась науково-практична конференція «Українська сім'я в міжкультурних та трансдисциплінарних вимірах сучасності». Організаторами конференції були Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв Миколаївської обл.), благодійний фонд «Шанс на зміни» (м. Київ). Науковий форум відкривали вітальні слова уповноважених представників зазначених вище установ. У роботі конференції, що проходила в онлайн-форматі, взяли участь співробітники різних академічних і освітніх центрів України, керівники й працівники громадських об'єднань та фондів, аспіранти, студенти закладів вищої освіти.

 


 

Співробітники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України на семінарі
Кафедри україністики Варшавського університету
(Проєкт «Культурна і мовна адаптація українських біженців - завдання та виклики
(Kulturowa i językowa adaptacja ukraińskich uchodźców - zadania i wyzwania. Polska-Kanada)

 

9 квітня 2024 року за участі співробітників ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України відбувся онлайн-семінар «Культурна і мовна адаптація українських біженців - завдання та виклики (Kulturowa i językowa adaptacja ukraińskich uchodźców - zadania i wyzwania»). Захід організували колеги з Кафедри україністики Варшавського університету та Університету Альберти у рамках польсько-канадського проекту, метою якого було надання голосу українським біженцям у дискусії про адаптацію до життя за межами України. Учасники провідних наукових і культурних установ України, Польщі, Канади вирішили на онлайн-зустрічі обговорити актуальну тему, заслухавши вимушених переселенців, які займаються цікавими творчими справами.

 


 

ПОШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЮРІЯ МУШКЕТИКА

 

26 березня 2024 р. у Національному музеї літератури України відбувся літературно-мистецький захід до 95-річчя з дня народження видатного українського письменника, багаторічного голови Національної спілки письменників України, Героя України Юрія Мушкетика під назвою «Він любив вас усіх, та найбільше любив Україну».

 


  

Неосяжність простору любові та
невичерпність імпровізаторського обдарування
художниці-керамістки Неллі Ісупової

 

У Національному музеї декоративного мистецтва України (НМДМУ), що розташований на території Національного заповіднику «Києво-Печерська лавра», в межах проєкту «День народження в музеї» 1-го березня 2024 р. відкрилася імпреза «Простір любові Неллі Ісупової» до ювілею художниці.

Неллі Ісупова - видатна українська мисткиня, лауреатка премії імені Сергія Колоса (2006), лауреатка премії імені Катерини Білокур (2012) творчо працює в царині мистецтва професійної кераміки від 1961 року, відколи закінчила керамічний факультет Одеського художнього училища ім. М. Грекова. Від 1975 р. вона член Національної спілки художників України (НСХУ), учасниця численних персональних та всеукраїнських виставок, керамічних симпозіумів в Україні (м. Полонне, м. Хуст) та за кордоном - в Латвії (м. Дзинтарі), Франції (м. Румазьєр Лубер), міжнародних виставок-конкурсів в Італії (м. Фаенце); керівниця творчих груп художників-прикладників у Будинку творчості художників НСХУ в Седневі на Чернігівщині (1987, 1988); співзасновниця галереї сучасного декоративного мистецтва «Триптих» на Андріївському узвозі в Києві (від 1988), що стало доленосним у розвитку професійного декоративного мистецтва України на межі ХХ-ХХІ століть.