Конференція Інституту україністики Варшавського університету
«Український живопис ХХ-ХХІ століть»
(24 січня 2025 року)

24 січня колеги з Інституту україністики Варшавського університету провели конференцію «Український живопис ХХ-ХХІ століть», у якій співробітники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського взяли надзвичайно активну участь. Під час обговорень, що проходили в змішаному форматі, працювало дві секції: «Наївне, народне мистецтво, польсько-українські зв'язки» та «Дослідження естетики. Нове тисячоліття.». Робочі мови: українська, польська, англійська.

Відкрила роботу конференції й тепло привітала учасників очільниця Інституту д-р Катажина Якубовська-Кравчик (Katarzyna Jakubowska-Krawczyk); вона подякувала дослідникам за участь в обговоренні важливих питань із вивчення художньої спадщини України, зокрема, в контексті польсько-українських зв'язків. У свою чергу науковці навзаєм дякували польським колегам за запрошення та вітали організаторів із заслуженим підвищенням статусу Кафедри україністики, що працює вже як Інститут україністики Варшавського університету.

До обговорення українсько-польських зв'язків та взаємовпливів художньої культури долучилася доктор мистецтвознавства, акад. НАМ України, завідуюча відділом образотворчого та декоративного мистецтв Тетяна Кара-Васильєва. У розвідці «Польські митці модерну, їх вплив на формування львівської сецесії» науковиця проаналізувала творчість польських і українських художників Фредеріка Паутча, Володимира Блоцького, Каєтана Стефановича, Казимира Сіхульського, Олени та Ольги Кульчицьких, Олекси Новаківського та інших вітчизняних і польських митців початку ХХ століття.

Завідувачка відділу української та зарубіжної фольклористики, канд. філол. н. Лариса Вахніна торкнулася теми «Репрезентація творчості лемківського художника Никифора у Державному етнографічному музеї Варшави», вона познайомила слухачів із сучасними напрацюваннями з дослідження творчості цього польського художника українського походження і сучасні фахові видання. Про невідомі досі рисунки в молитовнику Никифора повідомила доктор габілітований Варшавського університету Лідія Стефановська (Lidia Stefanowska) у виступі «Modlitewnik: zbiór nieznanych rysunków Nikifora» (Молитовник: зібрання невідомих рисунків Никифора).

Аналіз польсько-українських культурних зв'язків продовжила Катажина Якубовська-Кравчик у виступі «Polskie wątki w działalności Ostapa Łozińskiego» (Польські мотиви у діяльності Остапа Лозинського). Про творчість народної української художниці, письменниці, поетки, фольклористки Параски Плитки-Горицвіт розповів польський мистецтвознавець, докторант культурології Університету Марії Кюрі-Склодовської Міхал Шимко (Michał Szymko). Його виступ був під назвою «В гуцульському світі: Малярство Параски Плитки-Горицвіт».

Під час роботи секцій канд. мистецтвознавства Олена Клименко у доповіді «Наївне малярство гончаря Петра Омельяненка» проаналізувала живописні роботи опішнянського майстра, щедро ілюструвавши виступ маловідомими полотнами самобутнього митця. Важливо й приємно, що варшавські колеги доручили О. Клименко бути модератором однієї із секцій, де вона разом із доктором габілітованим Варшавського університету Мартою Замбжицькою (Marta Zambrzycka) керувала роботою зустрічі. Польська колега Марта Замбжицька розширила обговорення творчості митців України в доповідді «Ukraińskie pejzaże. Malarstwo Anatolija Łymarewa i Anatolija Krywołapa». (Українські пейзажі. Малярство Анатолія Лимарєва і Анатолія Криволапа). Дослідниця яскраво й фахово проаналізувала спільні й відмінні художні особливості робіт цих двох художників.

Із вітчизняними майстрами, хто плідно і креативно поєднує живопис із технікою вирізування з паперу познайомила канд. мист. Зінаїда Косицька у виступі «Витинанка у творчості живописців, живопис у творчості майстрів витинанки. Друга пол. ХХ ст. - поч. ХХІ ст.». Зокрема, нею були згадані паперові аплікації Алли Горської, яка в цій техніці виконувала ескізи авторських мозаїчних полотен для м. Маріуполь та м. Сорокине (Луганської області).

Також були заслухані інші доповіді українських і польських науковців, які досліджують сучасне образотворче мистецтво.

Щира дружня атмосфера, що панувала під час зустрічі, сприяла плідній роботі фахівців. Збірник матеріалів конференції організатори планують видати англійською мовою, що дуже важливо для поширення інформації про Україну і нашу культуру.

На світлинах учасники зустрічі під час роботи конференції «Український живопис ХХ-ХХІ століть» 24 січня 2025 р.

Інформацію підготували
канд. мист. Олена Клименко,
канд. мист. Зінаїда Косицька