Учені Академії провели міжнародну науково-практичну
конференцію «Збереження національної спадщини та розвиток
культурних практик в умовах суспільних викликів»

Захід було присвячено 130 річниці від дня народження Максима Тадейовича Рильського.

Із нагоди 130 річниці від дня народження організатора науки, поета, митця, перекладача Максима Тадейовича Рильського в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ) 19 20 березня 2025 року відбулася (у змішаному форматі) міжнародна науково-практична конференція «Збереження національної спадщини та розвиток культурних практик в умовах суспільних викликів».

В Інституті до роботи пленарного та секційних засідань конференції долучилося близько 140 учасників - учені з установ НАН України та закладів вищої освіти, дослідники-працівники провідних музеїв України (Києва, Харкова, Одеси, Рівного, Львова, Черкас, Острога, Кам'янського, Переяслава та ін.) й іноземні вчені (із наукових установ Польщі, Киргизстану та Молдови).

Робота конференції розпочалася з урочистого відкриття пленарного засідання. Вітаючи учасників міжнародного наукового форуму, модератор поважного зібрання в. о. директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат історичних наук, старший дослідник Наталія Стішова наголосила, що конференція відбувається на тлі трагічних подій для нашої держави внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну, що триває вже четвертий рік. Війна призвела до величезних руйнацій, забрала життя кращих синів і дочок та позначилася на всьому українському суспільстві. Водночас, Наталя Сергіївна акцентувала, що присутні на заході вчені-гуманітарії завдячують Збройним Силам України - нашим захисникам і захисницям - можливості проводити відповідні форуми та продовжувати україністичні наукові дослідження. Світлу пам'ять героїв, полеглих за волю України, учасники конференції вшанували хвилиною мовчання.

У контексті тематики конференції Наталія Сергіївна зауважила на значенні постаті Максима Тадейовича в українській і світовій науці. Про М.Т. Рильського як умілого організатора, талановитого керівника однієї з провідних академічних установ - багатопрофільного Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії, покликаного комплексно досліджувати національну культуру як народну, так і професійну.

Серед поважних гостей на міжнародній конференції з вітальними доповідями виступили директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, академік НАН України Микола Жулинський і директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, доктор філологічних наук, академік НАН України, академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України Богдан Ажнюк. Авторитетні вчені підкреслили виняткове значення постаті М. Т. Рильського як поета й науковця в спадщині української нації ХХ - ХХІ століть.

У роботі Пленарного засідання взяла участь відома науковиця, професор кафедри україністики Варшавського університету, доктор філологічний наук Валентина Соболь, яка виголосила доповідь на тему «Київ у візуальній антропології Максима Рильського», зокрема доповідачка зупинилася на аналізі статті «Київ в історії України», а також унікальної збірки «Співучий Києве, дитя живих століть», що була упорядкована онуком Максима Рильського - Максимом Георгійовичем Рильським, та побачила світ у 2023 році.

Увагу присутніх привернув виступ голови Громадського об'єднання «Українське товариство Киргизької Республіки "Берегиня"» Володимира Нарозя. Гість пленарного засідання доповідав на тему «Збереження і популяризація української мови в Киргистані», а саме оповів у ретроспективі про товариство та про відголос творчості Максима Рильського у діяльності його членів. Голова ГО зауважив, що великий син українського народу Максим Тадейович Рильський усією своєю літературною творчістю демонстрував красу й багатство українського слова, порівнював народне слово з перлиною, у своїх поезіях акцентував увагу на необхідності зберігати та плекати мову, «як парость виноградної лози». Доповідач наголосив, що у березні 2002 р. постать М. Рильського привернула увагу редколегії україномовної радіопередачі «Берегиня» і до дня народження митця вперше в радіоефірі Киргизстану продемонстровано звукозапис оригінального поетичного слова автора.

З-поміж актуальних тем на конференції була й доповідь завідувача відділу української і зарубіжної фольклористики, кандидата філологічних наук Лариси Вахніної «Міжнародна наукова діяльність ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України: історія, сучасний стан і перспективи», у якій було ґрунтовно представлено роботу Інституту в його багатодесятирічних міжнародних зв'язках, зокрема під керівництвом Максима Рильського. Міжнародний резонанс творчості митця знайшов своє продовження й у доповіді професора кафедри романської філології, доктора філологічних наук Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дмитра Чистяка «Науково-організаційна й творча діяльність М.Т. Рильського у франкомовному соціокультурному просторі: спадкоємність, проблематика й перспективи»; учений акцентував увагу на внеску щодо поширення шевченкіани у франкомовному соціокультурному просторі, а також на рецепції його творчого доробку у франкомовних наукових і перекладацьких інтерпретаціях.

Презентовано дослідження доктора філософії, ученого секретаря Інституту культурної спадщини (Республіка Молдова) Наталії Градінару на тему «Стратегії збереження нематеріальної культурної спадщини в Республіці Молдова: сучасне бачення та практика», у якій розглянуто поточні стратегії охорони нематеріальної культурної спадщини в Республіці Молдова, висвітлено сучасні перспективи, реалізовані практики та конкретні виклики.

Оригінальну типологічну репрезентацію творчості Максима Рильського й Олександра Довженка було представлено у доповіді члена-кореспондента Національної академії мистецтв України, старшого наукового співробітника Сергія Тримбача «Максим Рильський та Олександр Довженко: неокласика і неоавангардизм у контексті становлення української нації ХХ століття». Оновною метою симбіозу творчості було витворення модерної української нації, досягнення певної рівноваги колективного та особистісного.

У фінальній частині пленарного засідання представлено слайдову презентацію книги М. Г. Рильського «Люби природу не для себе...» (документально-художній літопис), а також хронікально-публіцистичний фільм «Побачення з Максимом Рильським» (2025 р., автор оповідач Максим Георгійович Рильський (онук), режисер Олексій Нестор Науменко).

Усі присутні на пленарному засіданням мали змогу послухати пісні традиційної музики Середнього Подніпров'я у виконанні фольк-гурту «Гуляйгород». Учасники-вокалісти - молодші наукові співробітники, етномузикологи Інституту Олександр Вовк, Анастасія Філатова та фахівець Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина Барамба. Прозвучали три словесно-музичні твори: перший - «Наш отаман Гамалія» - пісня літературного походження (сл. Т. Шевченка) з аудіоархіву ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України (записана в с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. у 1955 р.) і другий - «Жила собі удівонька» - рекрутська пісня (записана в с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. у 2003 р.). У 1955 р. Інститутом була проведена комплексна експедиція в села Черкаської (у тому числі й с. Вереміївка, де була записана згадана вище рекрутська пісня) та Полтавської областей, перед їх затопленням внаслідок будівництва Кременчуцької ГЕС. Третій твір - «Та насіяли гречухи» - жартівлива пісня з аудіоархіву ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України (записана в с. Федорівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл. в 1955 р.). Ця експедиція була проведена саме за очільництва М. Т. Рильського.

20 березня конференція відбувалася у межах секційних засідань і тематичних панелей, де було заслухано понад 100 доповідей.

Із тезами доповідей можна ознайомитися за покликанням:

https://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2506&Itemid=521

У рамках відзначення ювілейної дати М. Т. Рильського були проведені також й мистецькі заходи.

11 лютого та 18 березня 2025 року, у Будинку кіно проведено спільний проєкт із Національною спілкою кінематографістів України й ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України - Цикл кіновечорів із нагоди 130-річчя від дня народження Максима Тадейовича Рильського. У мистецькому заході від Інституту зі вступною промовою виступив член-кореспондент НАМ України Сергій Тримбач, із вітальним словом звернулася до поважного товариства в.о. директора ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Наталія Стішова, яка наголосила на титанічній роботі відомого вченого М. Т. Рильського як талановитого організатора наукового процесу, керівника академічної установи, а також про величезний доробок митця в налагодженні міжнародних контактів.

У програмі кіновечорів відбулася демонстрація хронікально-публіцистичних фільмів, присвячених М. Т. Рильському, а також виступ відомого барда, поета-пісняра, лауреат I Всеукраїнського поетичного вернісажу імені Максима Рильського «Троянди й виноград» Ігора Жука та читання поезій Максима Тадейовича видатним майстром художнього слова народним артистом України Олегом Комаровим.