Третя річниця визволення м. Бородянка:
«Забути це все неможливо, хоч пам'ять і береже нас, стираючи спомини...»

29 березня в малому залі Палацу культури ім. Т.Г. Шевченка селища Бородянка Київської області відбулася презентація книги «Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Культура повсякдення часів російсько-української війни». Т. 12. [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2024. 848 с., виданої колективом Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Презентаційний захід ініційовано Ольгою Фещенко, очільницею волонтерського соціально-культурного проєкту «Живі історії війни», Центром культури та туризму Бородянської селищної ради та Бородянською центральною бібліотекою. Подія відбулася напередодні третьої річниці визволення Бородянки від російської окупації (1 квітня 2022 р.). Селище, що стало відомим на весь світ через жорсткі бомбардування ворогом мирного населення, скоєними тут ними злочинами, ще тільки заліковує рани. Про війну, що триває, промовисто свідчать розстріляний пам'ятник Т. Шевченку, купа уламків на місці двох дев'яти поверхових будинків у центрі, алея пам'яті героїв, соціальне модульне містечко (біля 4 тис. мешканців селища втратили житло). У громадському музейному просторі, що діє замість знищеного краєзнавчого музею можна побачити короткий фільм з краєвидами Бородянки до повномасштабного вторгнення і після нього, зразки української та ворожої зброї, речі та предмети, що мають символічне значення в сучасній історії селища - розстріляні, але вцілілі герб та прапор, чорний хліб окупаційного часу. Екскурсію містом для науковців ІМФЕ провів місцевий історик, краєзнавець Валентин Мойсеєнко.

Під час презентації видання Наталя Стішова - в.о. директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, кандидат історичних наук, старший дослідник розповіла присутнім про Інститут, особливості наукової діяльності в умовах війни. Завідувачка відділом «Український етнологічний центр», кандидат історичних наук Галина Бондаренко у своєму виступі звернула увагу на важливість етнології як науки про націю, на цінність народної культури та її роль у збереженні української ідентичності. Про появу в Україні нової науково-прикладної дисципліни - воєнної антропології, її основні завдання в контексті виявлення ворожих ідеологем, наративів, фіксації подій військового часу учасників презентації проінформував старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр», кандидат історичних наук Микола Бех. Виступ Олени Таран, старшого наукового співробітника відділу «Український етнологічний центр», кандидата історичних наук, однієї з упорядниць тому, був присвячений науковій концепції та структурі презентованого видання. Олена Григорівна розповіла також про створення кореспондентської мережі книги, подякувала Ірині Петровій та Ользі Фещенко за ініціативу збирати свідчення про війну одразу ж , « по гарячих слідах» та передані ними для публікації 30 інтерв'ю.

Письменниця, громадська діячка Ольга Фещенко свій виступ про роботу з фіксації розповідей про війну супроводила фільмом, у якому на фоні реальних відео та фото подій початку 2022 р. звучали голоси очевидців, що їх проживали. Знаковою була участь у презентації авторів історій, що увійшли до академічного видання. Сергій Костін і Олена Правдива з Іванкова, Тетяна Перепелиця з Пісківки та Людмила Кириленко з Бородянки поділилися своїми особистими розповідями переживання війни. Попри небезпеку та загрози життю Сергій Костін та Олена Правдива документували рух ворожої техніки, події, що відбувалися довкола, зараз активно займаються волонтерською діяльністю. Тетяна Перепелиця розповіла про допомогу сільської громади біженцям з Бородянки та інших місць, які знайшли прихисток у їх селі. Про важливість збереження колективної та особистої пам'яті про війну говорила Людмила Кириленко. Вона високо оцінила наукове видання, що презентується, зауваживши його своєчасність. За її словами: «Забути це все неможливо, хоч пам'ять і береже нас, стираючи емоції, спомини». Учасники презентації говорили про любов до рідного краю, що особливо проявилась в умовах окупації або вимушеної розлуки з нею. Про це йдеться також у численних розповідях, опублікованих у книзі. Власні вірші про Бородянку, війну прочитала поетеса Поліна Лучко, засновниця та режисерка театру «Зарево». Очільниця відділу культури і туризму Бородянської селищної ради Наталя Вишинська високо оцінила науковий доробок Інституту, презентувала науковцям місцеві сувеніри - брошку-півника, копію майолікового виробу, що уцілів разом із шафкою у розбомбленому вщент будинку, ставши одним з символів української незламності. У презентації взяли участь представники творчої інтелігенції селища, працівники освіти та культури, волонтери. Досягнута домовленість про подальшу співпрацю між науковцями ІМФЕ та Бородянською селищною радою.

У виступах, розмовах під час презентації та після неї висловлювались думки про неминучість перемоги над ворогом. На гербі та прапорі Бородянки зображений архистратиг Михаїл та лелека в польоті. На вулицях міста ми побачили багато лелечих гнізд і птахів, що сидять чи ширяють над ними. За народним світоглядом саме цей птах приносить дітей в родину, символізує тихе мирне життя. Щиро сподіваємося, що так і буде.

Завідувач відділу «Український етнологічний центр»,
кандидат історичних наук
Галина Бондаренко